ТЕНДЕНЦІЇ

Негативні тренди другої хвилі світової кризи не оминули українських фінансових установ

У  країнах єврозони спостерігається рецесія. За оцінками аналітиків МВФ, її ВВП цього року знизиться на 0,3%. При цьому значний спад стосуватиметься не лише проблемних економік Іспанії та Італії, в яких ВВП прогнозується на рівні 1,5% та 1,9% відповідно. Схожі макроекономічні маркери майже в усіх світових економіках ? розвинених, трансформаційних або тих, що розвиваються. Наприклад, експерти МВФ пророкують економіці Китаю цього року падіння ВВП з очікуваних 8,8% до 8%. Тривожна  економічна статистика у США. Голова МВФ Крістін Лагард вслід за головою ФРС Беном Бернанке повідомила про зниження зростання ВВП США на 0,1 п. п. Тож наявні ознаки нової хвилі світової економічної кризи.

Хоч банківська система України протягом останніх років продемонструвала відновлення діяльності, навіть прибуткової, ситуація на ринку зазнавала і злетів, і падінь. «Одним з основних досягнень можна вважати скорочення збитків за підсумками 2011-го на 40% — до 7,7 млрд грн і поступову капіталізацію українських банків, які системно працювали над очищенням своїх балансів і погашенням проблемної заборгованості (їхній статутний капітал зріс на 26 млрд грн)», — вважають  аналітики банку «Хрещатик». Це додає сподівань, що вітчизняна банківська система буде більш стійкою до негативних трендів другої хвилі світової кризи, оскільки українські банки вже виробили економічний імунітет до будь-яких кризових коливань.

Через рецесію у країнах Єврозони інвесори стали обережнішими. Фото з сайту news.gazeta.kz

Бізнес до і після кризи

Розвиток банківського сектору в останні 8—10 років умовно можна поділити на два періоди. Перший — до кризи 2008 року, коли закордонні банки нарощували присутність в Україні й активно залучали дешеві іноземні борги для розширення внутрішнього кредитування. Другий — після 2008 року, коли почалися зворотні процеси. Банки поступово згортали діяльність та повертали кредити материнським структурам. На 2009-й та початок 2010 року припала найактивніша фаза згортання діяльності іноземних банків в Україні. З 2011 року фінустанови поступово почали відновлювати кредитування, однак криза ліквідності наприкінці минулого року та різке уповільнення економіки цього року зупинили цей процес. Нині банківський сектор перебуває у фазі стагнації, яка може тривати принаймні до кінця року.

Після кризи 2008 року виявилося, що під час буму попередніх років в Україні з’явилося забагато іноземних банків, що не відповідало рівневі розвитку економіки. Ціни банків як бізнесу, звісно, дуже впали, оскільки охочих вийти з ринку було багато, а покупців — мало. «Ця ситуація зберігається і дотепер. Однак хоч як дивно, небагато банків покинули Україну — здебільшого це невеликі або середні, які було набагато легше продати, ніж великі системні установи. Однак навряд чи вихід когось з інвесторів з банківського бізнесу виявився прибутковим», — підкреслює керуючий інвестиційними та пенсійними фондами «КІНТО» Микола Мягкий.

Основними тенденціями у банківському секторі з 2008 р. є зниження частки фізичних осіб через низький попит у загальному кредитному портфелі банків, збільшення портфелів цінних паперів, що належать органам держ?управління. Деякі іноземні банки переглядають стратегії свого розвитку: відмовляються розвивати роздрібний бізнес або об’єднуються.

«Фінансові установи дедалі менше покладаються на фінансування від материнських банків (зокрема європейських), натомість активно залучають депозити. Частка депозитів у зобов’язаннях банків уже перевищує 60% проти 40% (показник дворічної давності)», — констатує аналітик інвестиційної компанії Concorde Capital Олена Зуйкова.

Вони втікають від нас?

Економічна криза змінила пріоритети на ринку злиття та поглинань у банківському секторі. До 2009 року Україна була привабливим ринком для іноземних банків завдяки  швидким темпам зростання кредитних портфелів, високим ставкам за кредитами, які  надавали можливість заробити високу процентну маржу. Тож нині відбувається згортання діяльності іноземних банків. SwedBank та SEB Банк офіційно заявили про продаж своїх роздрібних портфелів, BNP Paribas залучив нового акціонера — ЕБРР для укріплення позицій на українському ринку, французька банківська група Credit Agricole заявила про об’єднання своїх українських «дочок» — корпоративного й інвестиційного банку «Креді Агріколь» до «Креді Агріколь Банку». А німецький Commerzbank продав українську «доньку».

«Банк Форум виявився невдалою інвестицією для Commerzbankу, принісши йому 4,7 млрд грн збитків за останні 3,5 року. Німецькі інвестори продали банк, у якому вони контролюють 96% акцій, українському олігархові Вадимові Новинському. Хоч ціни угоди не розголошують, вона навряд чи могла б перевищити $100 млн, судячи з фінансових показників фінустанови», — каже  М. Мягкий.

На фондовому ринку України котируються акції трьох банків (Банк Форум, Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк). Водночас, як констатує директор рейтингового агентства (РА) «Стандарт-Рейтинг» Андрій Нікітін, для українських банків ринок акцій не є джерелом капіталу. Хоч на ринку активно торгуються акції Укрсоцбанку та Райффайзен Банку Аваль, обидва банки — це банки з іноземним капіталом, тобто для них основне джерело капіталу — материнські банки в Австрії та Італії, а ринок акцій в Україні вони підтримують формально. 

В інвестиційній компанії (ІГ) «УНІВЕР» найбільшими останніми угодами вважають придбання Смарт-Холдінгом «БМ-Банку» та групою СКМ роздрібного «Банк Ренесанс Капітал» (2011). Остання угода розширює продуктову лінійку банківських продуктів ПУМБу, що існують.

Активні продажі банківських структур та злиття дочірніх структур однієї материнської компанії призвели до зменшення іноземного капіталу в статутному капіталі українських банків у І кварталі цього року до 41,3% з 41,9% (станом на 1 січня 2012 р.). Банкіри, які пройшли через процес злиття, зазначають, що українське законодавство недостатньо чітко регулює процес об’єднання. Наприклад, є ризики, що клієнти продовжуватимуть направляти платежі за старими реквізитами. Крім того, найбільші витрати під час об’єднання йдуть на IT-сферу (деякі установи працюють на кількох IТ-системах). Хоч експерти позитивно оцінюють присутність іноземного капіталу у вітчизняному банківському секторі завдяки привнесенню закордонними банками їхніх стандартів, досвіду, методів корпоративного управління, нових продуктів та послуг, серед «мінусів» — більша вразливість до світових криз, періодичні притоки, відтоки спекулятивного капіталу.

«Чорні діри» економіки

Єврозона, до якої близька Україна, — чорна дірка у світовій економіці. І багато інвесторів вважають, що потрібно тримати гроші якнайдалі від єврозонівських банків. Через кризу в єврозоні Україна може постраждати не по-дитячому. То чи мають українські банки перспективи у найближчі роки?

«Звісно, банк на банк не схожий, і зона обертання євровалюти неоднорідна. Можливо, я б не так сильно довіряв іноземним банкам із Греції, проте банки з Німеччини та Франції, яких в Україні найбільше, почуваються добре. Річ не в суверенних ризиках, а в тому, що Німеччина та Франція залишаються найбільшими емісійними центрами євровалюти, яка має довіру міжнародних інвесторів», — вважає А. Нікітін. У разі проблем у великих банках уряди цих країн, без сумніву, швидко їм допоможуть. У 2008—2009 рр. ми вже цей процес спостерігали із Commerzbank та ING Group.

Водночас перспективи банківського сектору аналітики вважають не надто хорошими. Україна залишається економікою з великим борговим навантаженням (кредити до ВВП становлять 60%; у сусідніх країнах — 40 — 60%), тож під час стагнації в економіці та високих процентних ставок попит на кредити буде дуже низьким. За оцінкою експертів, навряд чи темпи приросту кредитів перевищуватимуть 10% у найближчі роки. Банки відчувають дефіцит якісних позичальників, а повторювати помилки минулого, видаючи кредити всім без винятку, ніхто не хоче. Тому для зростання бізнесу перспективи на найближчі два-три роки маловтішні.

Якість кредитного портфеля українських банків залишається низькою (за різними оцінками, частка проблемних кредитів становить 30—40%). Списання кредитів негативно впливає на прибутковість сектору. Однак за оцінками Concorde Capital, цього року банківський сектор покаже позитивний фінансовий результат уперше з 2008-го.

КОМПЕТЕНТНО

Євгеній АНДРОСЮК,
віце-президент департаменту інвестиційного банкінгу ІГ УНІВЕР:

— Найближчі роки банківський бізнес залишиться малоприбутковим через знижений попит на кредитні ресурси населення та жорстку конкуренцію за депозитні ресурси. Очікувана девальвація гривні після парламентських виборів може погіршити фінансовий стан позичальників та якість кредитних портфелів, що може викликати доформування резервів під кредитні операції. Погіршення ситуації в єврозоні та світі спровокує зниження попиту на український експорт, що негативно вплине на банківський сегмент. Банки намагатимуться збільшити доходи за рахунок непроцентних доходів, насамперед комісійних. Вони розвиватимуть банківські продукти, що мають певний попит (наприклад, кеш — кредитування та споживче кредитування), оптимізуватимуть операційні витрати за рахунок упровадження сучасних банківських IT-технологій, філіальної мережі та, можливо, певного скорочення персоналу.

 

Дмитро ГРИДЖУК,
голова правління банку «Хрещатик»:

— Великі світові фінансові установи повертаються у рідні домівки. При цьому зрушення серед західних банків не позначатимуться на стані банківського ринку України загалом, чого не можна сказати про діяльність російських колег. Останні активно насичують вітчизняний фінансовий ринок власними структурами, програмами лояльності насамперед до корпоративних клієнтів. Тож цілком зрозумілим і передбачуваним може виявитися перерозподіл вітчизняної власності, особливо з огляду на процеси, що відбуваються на фінансовому ринку Росії, й тотожність слов’янського менталітету.

Головним на сьогодні є утримання нинішніх стабілізаційних процесів у банківській системі країни, а не нарощування показників діяльності будь-якими методами і способами. Відновлення довіри до банків і суворе додержання моральних засад у цій справі сприятимуть подальшим перспективам фінансового ринку, що залишатиметься стабільним і передбачуваним.