Спекотна пора видалась не лише для жниварів, а й для законодавців, які за кілька останніх місяців істотно змінили правила у сфері держзакупівель. Так, у червні парламент ухвалив, а 5 липня Президент «узаконив» процедуру електронних реверсивних аукціонів, що передбачає проведення відкритих торгів за методом зниження ціни (закон № 4917-VI). 

Ті незначні коливання валютного курсу, які спостерігаються останнім часом, — цілком нормальне явище для розвиненої економіки. Очікування падіння гривні та зростання долара після виборів не мають під собою фундаментальних підстав. Про це заявив керівник групи радників Голови Національного банку України Валерій Литвицький під час інформаційної зустрічі з представниками засобів масової інформації. За його словами, на жаль, деякі люди не розуміють, що штучно спровокована такими заявами девальвація і пов’язане з цим панічне скуповування іноземної валюти призводять до прискорення інфляції, подорожчання вартості інвестицій, кредитів тощо.  

Початок липня ознаменувався для страховиків, які займаються обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ), двома взаємопов’язаними подіями. 5 липня Верховна Рада України (ВРУ) прийняла в першому читанні за основу законопроект № 10626 депутата Олександра Єдіна (фракція Партії регіонів), в якому пропонується розширити повноваження дирекції Моторно-транспортного страхового бюро України (МТСБУ). У цей же день стало відомо, що члени президії МТСБУ написали заяви про вихід із президії, через що всі повноваження з управління бюро перейшли до координаційної ради.

Рано чи саме час ставити питання про роль кредитних спілок у соціально-економічному розвитку територіальних громад? Якщо з огляду на масштабність цього руху в Україні, то, мабуть, зарано. Якщо ж із прицілом на перспективу, то саме враз. Адже свого часу кредитний рух у нашій країні був настільки потужним, що охоплював не лише фінансову, а й соціальну та культурну сфери. 

У місті над Ворсклою презентували дослідження за кілька останніх років Міжнародної фінансової корпорації (IFC) з цього питання. Висновок невтішний: в Україні щось таки робиться з реформування цієї сфери, але недостатньо. 

Вітчизняні банкіри перейнялися ідеєю зробити валютні вклади населення невигідними у різних сенсах цього слова. Так, нещодавно один із авторів такого перспективного нововведення, голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін у ході зустрічі банкірів із керівництвом Нацбанку запропонував відмінити гарантії повернення валютних депозитних вкладів, щоб клієнти звернули увагу на облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).  

Нині на «Єдине інвестиційне вікно» в Україні витрачено $4,5 млрд. Про це повідомив на публічній презентації «Формування інвестиційного іміджу України: перші підсумки діяльності InvestUkraine»  голова Держагентства Владислав Каськів.  
Держагентство з інвестицій та управління національними проектами (далі — Держагентство) співпрацює з 17 компаніями-лідерами світових індустрій. Наразі в управлінні агентства перебувають 16 нацпроектів, які реалізовують за моделлю державно-приватного партнерства.

Нещодавно указом Президента було створено Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) і ліквідовано Державну (ДКЦПФР). Про нові підходи щодо діяльності регулятора та про його завдання «УК» розповів голова НКЦПФР Дмитро ТЕВЕЛЄВ.
— Дмитре Михайловичу, які процеси приховані за зміною назви?
— Це не зміна назви або вивіски, а зміна концепції регулювання діяльності ринку цінних паперів держорганом. Раніше комісія вибудовувала стосунки з підконтрольними структурами «по вертикалі», нині працюватиме «по горизонталі» у рамках партнерства та взаємного інтересу. 

Днями директор департаменту оподаткування фізичних осіб ДПС України В’ячеслав Бусарєв підбив підсумки цьогорічної кампанії декларування доходів громадян, яка проводиться в умовах нового Податкового кодексу. За його словами, про свій майновий стан і доходи, отримані в 2011 році, відзвітували 624,6 тис. громадян. Це майже на 17 тис. більше, ніж торік. Сума перевищила минулорічну на 12,4 млрд грн і сягнула 36,6 млрд.
Посадовець порадів з того, що істотно підвищилися громадянська свідомість і податкова грамотність населення, а також подякував ЗМІ за понад 7 тис. публікацій, в яких пояснювалась важливість деклараційної кампанії. 

Нацбанк поступово відпускає курс гривні, який тримав на повідку, у плавання. Про можливість поступової плавної девальвації гривні у разі поглиблення негативних тенденцій в економіці днями заявив член ради Нацбанку, народний депутат Юрій Полунєєв.

— Якщо і проводитиметься певна корекція курсу гривні, вона буде керованою і плавною. Це не дасть сигналів руйнівної сили і, в першу чергу, не вдарить по довірі населення, — переконаний він. За його словами, змінюються цінові пропорції у країнах — основних торгових партнерах України. І якщо курс гривні до основних валют не змінюватиметься, український експорт повністю втратить свою конкурентоспроможність.