ПРОЕКТ

Банкіри задля зменшення витрат з ведення бізнесу намагаються відмінити гарантування повернення валютних вкладів 

Вітчизняні банкіри перейнялися ідеєю зробити валютні вклади населення невигідними у різних сенсах цього слова. Так, нещодавно один із авторів такого перспективного нововведення, голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін у ході зустрічі банкірів із керівництвом Нацбанку запропонував відмінити гарантії повернення валютних депозитних вкладів, щоб клієнти звернули увагу на облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).

У вас є умови для розвитку…

Свого колегу по банківському «цеху» підтримують багато керівників інших фінансових установ. Приміром, голова правління ПУМБ Костянтин Вайсман до цієї ідеї додає ще одну — якнайшвидше обкласти податком прибуток із депозитів. Як відомо, цей крок було не так давно відкладено, як кажуть, до найкращих часів, а саме до 1 січня 2014 року. Бо саме банкіри збагнули, що таким чином вони відвернуть від себе чималу кількість клієнтів. А враховуючи етапність кризи, звісно, цього робити наразі не варто.

І ось «новітня технологія» від банківської спільноти. Цікаво, що Нацбанк поки що не підтримує ідею відміни гарантій повернення валютних вкладів. І саме на цій нараді голова регулятора Сергій Арбузов наголосив на чудових передумовах для розвитку банків, які вони не використовують (приміром, зниження рівня резервування, яке повинно було б стимулювати зростання обсягів кредитування). Як відомо, замість цього банки продовжують підвищувати ставки і хочуть «проекспериментувати» з валютними депозитами. Для чого фінансисти задумали таке? Як відреагують на це  вкладники?

Як вважає президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, банкіри мають такі сподівання: якщо вклади у валюті не будуть «захищені» Фондом гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО), то є імовірність, що українці масово почнуть змінювати валютні вклади на гривневі. Ще, за словами експерта, банкам сьогодні запропоновано проводити масову роз’яснювальну роботу серед населення про надання гарантій урядом на валютні ОВДП.

«Найголовніше — у результаті цього буде акумульовано майже 20 млрд дол. зайвої валюти, яку можна буде продавати на міжбанку і це дасть змогу Нацбанку скупити такі гроші у свої золотовалютні резерви. До слова, саме 20 млрд дол. буде достатньо для погашення всіх зовнішніх боргів України за 2012 рік», — зазначає він.

Проте, за його словами, за цією прекрасною ідеєю криється великий самообман — люди навряд чи масово мінятимуть депозити, і більше того, купуватимуть ОВДП.

Потрібна програма дедоларизації

І справді,  нашому населенню, яке вже побоюється вкладати у банки завдяки новим повноваженням ФГВФО, вісточка про «неповноправне» становище валютних вкладів додасть ще більшої невпевненості та навіть може спричинити паніку.

Розуміє намагання банків та водночас шкідливість такої ідеї член спостережної ради Українського кредитно-банківського союзу Олександр Новіков. «Значна частка структури пасивів наших банків нині у валюті. А це дуже небезпечно для економіки країни, адже українські громадяни таким чином кредитують розвинені держави Європи і США. Звісно, Україні від цього немає зиску. Проте треба обирати не той шлях, який пропонують окремі фінустанови, а ухвалювати комплексну програму дедоларизації  економіки. До речі, нам є у чому в цьому сенсі повчитися у країн Балтії», — запевнив він кореспондента «УК».

Слід зазначити, що процеси дедоларизації активно відбуваються і  у країнах СНД, передусім у Білорусі та Казахстані. Але, якщо приклад нашого північного сусіда у цьому сенсі не типовий і показовий (політичний курс країни), то нащадки Білої Орди просто вражають своїми успіхами. Так, курс національної казахської валюти — теньге — вже давно є плаваючим. Окрім того, Нацбанк Казахстану бере мінімальну участь у його формуванні, і там усе диктують ринки. Жителі країни вже кілька років поспіль довіряють теньге. І це яскраво доводить статистика. Так, якщо у кінці 2009 року частка депозитів у іноземних валютах у банках держави складала 44%, то наприкінці 2011 року — 33%. І цей показник стрімко падає.

До того ж, як видно, ані комбанки, ані держава не проводили «агресивних» дій по відношенню до власників валютних депозитів.

Проте, як вважає старший науковий співробітник Інституту світової економіки та міжнародних відносин Всеволод Степанюк, тут і думати особливо немає про що. «Все це просто потрібно комерційним банкам, адже  зменшить їхні витрати з ведення бізнесу. Однак, якщо такі намагання і будуть введені у дію, то треба розуміти, що власники валютних депозитів можуть робити по-різному — взагалі забирати гроші з банків і не переводити їх у нацвалюту, відкривати гривневі вклади. Проте банківська система однозначно втратить, і кількість клієнтів значно зменшиться», — додає він.

Отже, перш як починати «боротьбу» з валютними депозитами, треба вивчити досвід дедоларизації банківської системи та економіки в цілому, який накопичили інші країни і не лякати людей, які вже і без того дещо втратили довіру до фінустанов  у період 2008—2009 років.