Ринок праці в останні роки навстіж відкритий для фахівців робітничих професій. Кухар, перукар, швачка, муляр, столяр, верстатник деревообробних верстатів, електромонтажник з освітлення, маляр, слюсар, штукатур, електрогазозварювальник, водій автотранспортних засобів -тобто всі, хто, за словами начальника обласного центру зайнятості Лідії Падалки, тримає в руках інструмент, можуть розраховувати на вакантні місця на ринку праці. Але при тому, зауважує начальник управління освіти і науки облдержадміністрації Анатолій Заліський, лише 75% минулорічних випускників закладів ПТО Чернігівщини знайшли роботу. Як же воно так виходить, що начебто й затребувані нині професії лишаються на узбіччі економічного розвитку області? 

Коли людина втрачає роботу, амплітуда переживань може зашкалювати навіть до небезпечної позначки. І зайве при цьому щось пояснювати. Але, як говорить керівник Сумської обласної служби зайнятості Володимир Підлісний, у таких випадках працівники очолюваної ним структури завжди готові прийти на допомогу кожному, причому з конкретними думками, пропозиціями і варіантами вирішення проблеми. Тож сьогодні можна вважати, що в регіоні накопичено значний досвід роботи на ринку праці, зокрема в плані підтримки тих громадян, які воліють не залежати від примх чи побажань роботодавців, а самі стають ними. 

Чи можна негайно зробити те, що не виконувалось десятиріччями? Ні, якщо йдеться, зокрема, про республіканські масштаби і непідйомні для бюджету кошти. Це так само важко, як миттєво зупинити розкручений маховик. Однак коли на всеукраїнській акції протесту чорнобильців 16 лютого ц. р. її учасники саме так поставили питання і запросили до діалогу уряд, аби обговорити проблеми медичного, житлового і пенсійного забезпечення, голос протестувальників було почуто.  

Пенсійна реформа передбачає поступове підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років. Дехто з них і не проти того, щоб працювати довше. Але реалії на ринку праці зводять нанівець їхній оптимістичний порив. Адже, стверджують вони, для дипломованої молоді обмаль роботи, а практично жінці середнього віку, десь після 40 років, узагалі неможливо знайти підходящу вакансію. Їм просто відмовляють у працевлаштуванні, не соромлячись натякнути на вік або на те, що в такому віці жінки бальзаківського віку навряд чи "впишуться" у корпоративну культуру фірми.

"Тіньова" заробітна плата підвищує соціальне розшарування у суспільстві. Першочергові кроки уряд має зробити саме у напрямку легалізації платні і трудових відносин. На цьому наголосив віце-прем'єр-міністр - міністр соціальної політики Сергій Тігіпко під час "круглого столу" "Соціальне навантаження в Україні: сучасний стан та перспективи". 

 Таку думку висловила директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України Елла Лібанова під час засідання круглого столу "2025 рік: нові демографічні виклики для України", яке відбулося нещодавно в Інституті економіки та прогнозування. Непроста демографічна ситуація, спроектована на ринок праці, викликає сьогодні стурбованість у фахівців, урядовців і роботодавців. Тому останні вже сьогодні, незважаючи на кризові і посткризові явища, велику увагу приділяють підбору персоналу, розбудові внутрішньо корпоративної культури, опікуються соціальним благополуччям своїх працівників.

Виплата нелегальної заробітної плати та загалом нелегальна зайнятість є явищами, з якими уряд буде рішуче боротися. Про це заявив віце-прем'єр-міністр - міністр соціальної політики Сергій Тігіпко на нараді з питань лібералізації ринку праці за участі представників міністерств та відомств.

Одеські студенти вирішили, що зможуть краще шукати роботу для молоді, ніж це роблять офіційні структури. Тож на суто громадських засадах вони відкрили Молодіжний центр працевлаштування. Ініціатор проекту - студент 4 курсу Одеського національного університету ім. І. Мечникова Антон Муравенко - серед переваг новоствореної фундації називає чітку молодіжну спрямованість і неформальний підхід до справи.

У Новгород-Сіверському районному центрі зайнятості безробітним райцентру та навколишніх сіл презентували професію офіціанта.

Останнім часом у виступах посадовців можна почути тезу про необхідність модернізації економіки держави. Кореспондент "УК" звернулася з проханням до вченого-економіста Миколи Шаповала висловити свою думку щодо цього питання.