Коли за кількасот кілометрів від міста йде війна, є потреба подбати про заходи безпеки. Зокрема про стан бомбосховищ: чи готові вони прихистити тисячі миколаївців. Пер ші, хто нагадав місцевій владі її безпосередні обо в’язки дбати про безпеку людей, були волонтери. Громадські ак тивісти не лише порушили злободенне питання, а й першими почали його вирішувати: самостійно про ін спек ту вали більшість бомбосховищ, почали їх очищати й приводити до ладу.

Занедбаній брудні

На жаль, результати громадського інспектування невтішні. Купа непотребу, сміття, жахлива вогкість, завалені проходи, відсутність засобів захисту — такий стан більшості бомбосховищ в області та місті. Волонтери запросили до спільних обстежень представників влади, працівників житлово-комунальних підприємств.

— Під час двотижневих перевірок ми виявили, що багато укриттів не придатні для використання, — зазначила одна з відомих активісток міста Гелена Мурлян. — Нам вдалось оглянути доступні приміщення. Роками ці бомбосховища були занедбаними: засмічені вентиляційні та евакуаційні канали, очищати які добровольцям самотужки небезпечно. Потрібна допомога спецпідрозділів ДСНС, співробітників житлово-експлуатаційних контор, місцевих жителів. Утім, саме ЖЕКи неохоче допомагають нам.

Занепокоєння громади поділяє начальник управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міськради Олександр Герасіменя. «У нас на обліку 223 захисні споруди, адреси яких розміщені на сайті Миколаївської міськради, — зазначає Олександр Анатолійович. — Половина цих споруд, згідно з нашими нормативними документами, не готова до використання. Причина в тому, що свої терміни повністю відслужило фільтрувально-вентиляційне обладнання. Річ у тім, що кожну захисну споруду, щоб у неї не проникали отруйні випари і радіоактивний пил, оснащено спеціальним обладнанням, визначений строк роботи якого минув. Але замінити ми його не можемо, бо це обладнання виробляли тільки в Росії».

Начальник управління запевняє, що за рештою параметрів бомбосховища придатні для прихистку людей: приміщення відремонтували, є вода, каналізація, світло. Щодо цього проблеми немає. Вона в іншому — кількість цих укриттів не забезпечує захист усіх жителів Миколаєва, тому міський голова розпорядився, щоб перевірили всі підвальні приміщення, які перебувають на обліку, — їх 856. Понад половину вже проінспектовано, 303 з досліджених придатні для укриття населення. У них можуть поміститися 216 тисяч людей, в захисних спорудах — 67 тисяч.

Утім, у Миколаєві  близько півмільйона жителів, тож половині з них просто не буде де дітися.

І ця проблема має пояснення. З укриттів «випали» ті підвальні приміщення, які викупили, пе ре об ладнали під магазини, кафе, виробничі це хи; 48 захисних споруд тепер у власності приватизованих підприємств; 28 підприємств приватної фор ми власності відмовляються визнавати на своїх територіях наявність захисних споруд, хоча вони є, і їх можна використовувати.

Олександр Герасіменя запевнив, що на кожному будинку міста розмістять інформацію з адресою найближчого бомбосховища. А поки що не всі городяни знають, де їм сховатися у разі небезпеки. Ті ж, хто знає, вкрай незадоволені станом укриттів.

Ці укриття роками були занедбані. Щоб їх відновити, волонтерам потрібна допомога ЖЕКів. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

Розраховувати на себе

Згідно із затвердженими нормами, в підвальному приміщенні можна перебувати до шести годин, в захисній споруді — дві доби. Відповідно там мають бути сидіння і нари, а також освітлення (гасова лампа, свічки), бачок з питною водою мінімум на 100 літрів, туалет. У захисних спорудах передбачено на явність води, світла, каналізації, у підвалах цього немає, тож міська влада поставила завдання щодо їхнього оснащення.

Волонтери запевняють, що їм траплялися приміщення, в яких було все необхідне. Але під час нарад, що на вимогу активістів проводили в облдерж адміністрації та міськвиконкомі, Гелена Мурлян зазначала, що «нам, громадянам, у нинішніх умовах залишається розраховувати тільки на себе. Спільними зусиллями ми зможемо вирішувати невідкладні завдання, а головне — завдяки розвитку волонтерського руху впливати на органи влади різних рівнів, підвищувати якість та ефективність їхньої роботи. Це наша спільна біда, а значить — тристороння відповідальність. З одного боку, брати участь у приведенні до ладу приміщень мають громадяни, активісти, во лонтери, а з другого — утримувачі приміщень, з третього — влада. Організація ж волонтерів постійно стежитиме за станом бомбосховищ міста».

Голова Миколаївської облдержадміністрації Ва дим Меріков підтримав волонтерів і подякував їм за те, що викривають ре альний стан бомбосховищ, допомагають, прибирають, наводять лад у захисних спорудах. До речі, разом із міськими службами та волонтерами голова ОДА і сам оглянув кілька захисних споруд і переконався, що вони не готові до схову людей. Він доручив відповідним об ласним та міським службам на першому етапі привести захисні споруди у належний стан та запланувати фінансування ро біт на наступний рік.

Про те, що бомбосховища області не придатні для використання, заявила і обласна прокуратура. За результатами перевірок, із 233 захисних споруд Ми колаєва 183 не готові до використання за призначенням, 156 — не інвентаризовано, 12 — заявлено на списання. На жоден об’єкт не оформлено правовстановлюючих документів, три сховища передано в оренду приватним структурам. Ці дані внесено у подання Миколаївському міському голові. Окрім того, під час перевірки викрито кримінальні правопорушення. Так, за фактами самоправного зни щення обладнання та розгерметизації захисних споруд з подальшим використанням їх як об’єктів громадського харчування відкрито два кримінальні провадження за ст. 356 КК України (самоправство). Триває досудове слідство.

А поки органи влади й правоохоронці заповзято перевіряють, громадські активісти і небайдужі громадяни надягли рукавички, озброїлися відрами та мітлами і наводять лад в бомбосховищах. Адже ро зуміють, що потрібно бути напоготові завжди — за довго до того, як прозвучить (молитимемося, щоб її не було) тривожна сирена.