У редакцію «УК» звернувся колишній моряк Олександр Дорошенко. Він заробив у плаванні 13 тисяч доларів, які притримав, аби обміняти свою квартиру на дві. Якось він прочитав оголошення про набір на безкоштовні курси навчання форексу, бо на той час був безробітним. Тож, надумавши заробити з допомогою Інтернету, потрапив до офіса однієї із таких компаній.

Олександру там допомогли відкрити особистий кабінет в Інтернеті. Чоловік хотів почати з двох тисяч доларів, але директор компанії порекомендувала Олександрові керуючого його активами — досить успішного трейдера, — який за таку «мізерну» суму не візьметься. У листопаді 2011 року Дорошенко познайомився з Олексієм Плешивим і передав йому в управління 11 тисяч доларів. Трейдер збільшив цю суму до 43 тисяч доларів, але потім вона почала потроху «танути», і 28 грудня 2011 року на рахунку Дорошенка залишився… нуль. Коли горе-бізнесмен звернувся до директора форексної компанії з претензією щодо професійності її протеже, та відповіла, що жодного стосунку до цієї справи не має, і порадила клієнту розбиратися з трейдером самотужки. «Тоді я зрозумів, що весь цей час мене розводили на гроші», — написав у листі Олександр.

Обіцяного чекає три роки

Як повідомили «УК» в управлінні Донецької служби боротьби з економічною злочинністю України (ДСБЕЗУ ГУМВС), звернення Олександра Дорошенка щодо шахрайських дій трейдера Олексія Плешивого (так вважає заявник. — Авт.) — представника ринку форекс розглянуто. Встановлено, що директор компанії «Телетрейд» (Маріуполь) Тетяна Кучерявенко порекомендувала Дорошенку керуючим Олексія Плешивого, якому він передав логін та пароль від двох торгових рахунків, аби останній міг укладати угоди. «Зняти гроші із вказаних рахунків не можна було, оскільки їх було втрачено внаслідок проведення Плешивим неуспішної біржової торгівлі», — вважають у Донецькій службі боротьби з економічною злочинністю.

Аргументом на користь захисту фінансових інтересів Дорошенка Новоазовський районний суд Донецької області визнав розписку щодо укладання договору позики між ним та Плешивим на суму 11 тисяч доларів і рішенням від 30 травня 2013 року зобов’язав стягнути з останнього суму боргу. Але й досі Дорошенко жодної копійки не отримав від свого боржника. З’ясувалося, що майно «успішного трейдера» перебуває під заставою у банку.

В Асоціації форекс-компаній «Український центр розвитку позабіржових фінансових інструментів і технологій» (УЦРПФІТ), до якої належить компанія «Телетрейд», на скаргу Дорошенка відповіли, що «згідно з пунктом 9.3 договору цієї компанії з клієнтом, заявлена клієнтом сума сплачується компанії у безготівковому виді на офіційні її реквізити. Крім того, клієнт знає про те, що компанія не бере готівку (п. 9.4). А правочин позики регулює Цивільний кодекс України. «Таким чином, компанія не отримувала від вас указаних коштів, і, відповідно, не мала можливості попередити ваші фінансові втрати, так як правовідносини займу виходять за рамки вищезгаданого договору і регулюються чинним законодавством України», — підкреслили в асоціації.

Клієнти потребують захисту

Згідно з даними першого в Україні дослідження ринку форекс Асоціації форекс-компаній «УЦРПФІТ», у 2012 році кількість активних клієнтів — операторів ринку форекс становила 70 тисяч осіб. А обсяг щорічного надходження коштів на їхні рахунки сягав 40 мільйонів доларів. 30 операторів форекс зареєстровані та вели свою діяльність в іноземних юрисдикціях у 2013 році.

При цьому діяльність форексних компаній в Україні не має належного законодавчого регулювання, і окремі аспекти взаємовідносин представників даного бізнесу викликають значні сумніви у їхній законності. За словами фахівців юридичної компанії FCLEX, відповідно до частини  2 статті 1030 Цивільного кодексу України, не можуть бути предметом договору управління майном кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління ними безпосередньо встановлено законом. До того ж немає закону, який давав би змогу фізичними особам-посередникам на ринку форекс (брокерам, трейдерам тощо) управляти фінансами інших осіб. А діяльність посередників-юросіб (наприклад, дилінгових центрів), почасти зареєстрованих за межами України, що залучають кошти фізичних осіб-резидентів в Україні, суперечить приписам статті 34 Закону України «Про фінансові послуги», яка вимагає наявності відповідної ліцензії (тобто є підстави такі договори вважати недійсними). Попри те, що торгівля на форексі передбачає класичне управління фінансами, досить часто взаємовідносини між клієнтами та посередниками регулюються іншими договірними інструментами (договори доручення, позики, надання послуг тощо). Тоді йтиметься про удаваний правочин, що дає суду підстави кваліфікувати відносини між сторонами як договір управління майном та застосувати правила недійсності правочину, оскільки він не відповідає законодавству.

В юридичній компанії FCLEX зазначають: аби уникнути зайвих запитань від контролюючих органів, предмет договорів між клієнтом та посередником визначають нечітко, що ставить під сумнів досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних його умов (предмету, ціни тощо) та з правової точки зору може взагалі виключати його чинність.

Збитки клієнтів на позабіржовому валютному ринку, про які потерпілі часто пишуть на інтернет-форумах, свідчать, що такий трейдинг не гарантує стабільного доходу. Це великий ризик для тих, хто жертвує кошти заради майбутнього примарного прибутку. Яскрава реклама не попереджує про ймовірність втрати грошей. А поки що кількість фінансових жертв на форексі зростає.

ПРЯМА МОВА

Олег МАЛІНЕВСЬКИЙ,
партнер юридичної
компанії FCLEX:

— Для мінімізації ризиків на ринку форекс клієнту варто зафіксувати факт сплати грошей посереднику (брокеру, трейдеру тощо). В нагоді стане розписка про їх отримання або відповідний платіжний документ з детальними реквізитами отримувача про їх безготівковий переказ. Потрібно попередньо перевірити платоспроможність учасника ринку форекс, якому клієнт передає гроші (це знадобиться у разі примусового стягнення коштів за судовим рішенням). Слід чітко визначити сферу обов’язків та обсяг відповідальності профучасника ринку форекс, максимально деталізуючи дії цієї особи в межах їхнього виконання (у разі, якщо договором прямо передбачено передання коштів для здійснення операцій на форексі). Встановити обов’язкове попереднє погодження з клієнтом операцій на даному ринку та інформування про їхнє здійснення.

РЕГУЛЮВАННЯ

У трьох няньок дитя без ока

Частково за ринком форекс у нашій країні наглядає Національний банк України (НБУ), який контролює фінустанови, що надають клієнтам такі послуги. Як повідомили «УК» у прес-службі НБУ, для посилення захисту прав споживачів відповідних фінансових послуг у серпні 2012 року НБУ закріпив право здійснювати проведення арбітражних операцій на умовах маржинальної торгівлі (безготівкові операції з купівлі-продажу однієї іноземної валюти за іншу з метою отримання прибутку від зміни валютного курсу на міжнародному валютному ринку). Їх мусять здійснювати виключно уповноважені банки (постанова НБУ від 3 серпня 2012 р. №327), які мають необхідне технічне оснащення, достатню кількість кваліфікованих фахівців. Це — найбільш прозорі установи на фінансовому ринку, що убезпечить людей від ризиків втрати коштів внаслідок недобросовісних дій посередників у цьому бізнесі.

Утім, форексні компанії, попри цей документ, продовжують свою діяльність, а українці через необізнаність користуються їхніми послугами. Останні, на відміну від банків, працюють як фірми, що надають інформпослуги. Договори з клієнтами укладає іноземна компанія, яка зареєстрована зазвичай в офшорній зоні і не несе юридичної та фінансової відповідальності щодо виконання своїх зобов’язань.

«Нині НБУ дає змогу українцям працювати з банками на ринку форекс. Тому не має потреби дозволяти працювати в Україні і форекс-клубам», — констатує президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Цікаво, що із середини липня 2011 року в США набув чинності закон, згідно з яким там заборонили позабіржовий форекс. Тепер американські брокери зобов’язані всі угоди укладати на біржі. Оскільки в Україні такого закону немає, то до нас і ринули вигнані з Америки форексники.

«У мене чимало знайомих, які програли на форексі чималі гроші, і жодного, який би виграв. Люди, які на форексі виграли, — підставні «ляльки». Це легенди», — вважає президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак.

На його думку, в Україні дивна регуляція фінансових ринків. Існує три фінансові регулятори, але піраміди та форекси процвітають. Бо кожен з регуляторів контролює лише ті компанії, які звернулись саме до нього за ліцензією. А коли ринок має три няньки — потрібна реформа! Форекс повинен бути банківським або біржовим (сучасна біржова торгівля дозволяє зробити прозорими механізми курсоутворення, чесну та справедливу конкуренцію між брокерами, доступність всієї торгової інформації для всіх користувачів у режимі онлайн).

У багатьох країнах світу форекс-клуби контролює Комісія з фінансових установ. У нас такою могла б бути Нацкомфінпослуг, яка, зокрема, регулює роботу страхових та фінансових компаній. Настав час визначити статус та вимоги до учасників ринку форекс (до капіталу, ліцензування діяльності), встановити відповідальність за порушення). Вигоди для держави від легалізації цього ринку очевидні — захищеність інтересів громадян та отримання додаткових податкових надходжень у бюджет.