Головний податківець Буковини з покоління енергійних молодих людей, які розпочинали трудовий шлях із завзятого випробовування себе у підприємницькій діяльності. Тож йому не з чужих розмов відомо, як важко буває бізнесу пробиватися крізь терни податкового та адміністративного тиску.
Як налагодити належне порозуміння між владою та бізнесом заради обопільної користі, спрямованої на зміцнення економіки та побудови держави у новому європейському форматі? Про це в розмові з виконуючим обов’язки начальника Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області Михайлом СЕНИЧАКОМ.
— Михайле Ярославовичу, як сприймають підприємці Концепцію реформування податкової системи України?
— Давно назріла потреба побудови нової системи відносин між владою і підприємцями. Фіскальна служба і бізнес мають бути союзниками — у нас потужний спільний інтерес. Уряд запропонував комплексні зміни у податковій системі заради розвитку підприємництва, збільшення обсягів виробництва та продажу продукції. Це сприятиме інвестиціям, новітнім технологіям. У результаті, бізнес отримає прибуток, бюджет — приріст у надходженні податків, а країна загалом — розвиток економіки і соціальної сфери.
Бачимо, що бізнес, зокрема на Буковині, здебільшого підтримує запропоновані урядом новації. Адже Концепція реформування податкової системи України спрямована на формування для нього сприятливого податкового простору. Ми уважно дослухаємось до пропозицій і симпатиків, і критиків. Усе напрацьоване під час обговорення урядових податкових ініціатив буде враховано. Підприємці раді, що влада нарешті дослухалася до їхніх давнішніх вимог спростити адміністрування податків. Реалізація урядових пропозицій дасть змогу зменшити кількість звітів, полегшити систему обліку та зекономити час платників податків.
Нині підприємці особливо активно дискутують щодо оподаткування доходів громадян. Але вони одностайні в одному: всі повинні працювати в рівних умовах і мають сплачувати податки за єдиними правилами.
Зрозуміло, що наступного ж дня після ухвалення податкової реформи весь бізнес не запрацює враз «по-білому». Все залежить насамперед від громадянської свідомості кожного з нас.
— Найгарячіша дискусія точиться довкола служби фінансових розслідувань. Чи доцільно наділяти її мегаповноваженнями?
— У цій дискусії більше аргументів «за», аніж «проти». Службу фінансових розслідувань створюють на базі кращих аналогів європейських країн. У нас же чинну досі систему боротьби з економічними правопорушеннями дуже влучно характеризувало народне прислів’я «У семи няньок дитина без ока». Створена служба (важливо, що вона прямо підпорядковуватиметься Кабінету Міністрів України) інтегрує зусилля п’ятьох правоохоронних структур: податкової міліції, державної фінансової інспекції, підрозділів МВС та СБУ, поєднуючи контрольно-перевірочну діяльність з досудовим розслідуванням. Це ліквідує дублювання функцій, зменшить тиск на бізнес, сприятиме фінансовій прозорості та створенню для всіх однакових і справедливих правил.
— Які успіхи податківців Буковини у наповненні місцевих бюджетів?
— Ми розвиваємо та вдосконалюємо комунікації із суб’єктами малого бізнесу, і це істотно поліпшує обслуговування платників податків. Працюють електронні сервіси, створено оптимальну модель надання адміністративних послуг.
Нові підходи до адміністрування податків забезпечили вже цього року 973 мільйони гривень бюджетних надходжень усіх рівнів та сплату 1249,5 мільйона гривень єдиного соціального внеску на загальнодержавне соціальне страхування.
Обсяги наповнення державної скарбниці Буковини із січня досягли 343 мільйонів гривень. Сплачено 87,2 мільйона гривень податку на прибуток та 206,3 мільйона гривень податку на додану вартість.
У краї до 630 мільйонів гривень зросли надходження, що формують місцеві бюджети. Сплата податку на доходи фізичних осіб, а це, по суті, головна складова місцевої скарбниці, перевищила 419,4 мільйона гривень, що на 5,6 мільйона більше, ніж за відповідний торішній період.
Стабільно поповнюється місцева скарбниця єдиним податком — 76,9 мільйона гривень, це на 7,7 мільйона гривень більше порівняно з минулим роком. Також цього року серед позитивних досягнень збільшення надходжень плати за землю — 84,2 мільйона гривень.
— Підприємці досі з обуренням говорять про різке збільшення плати за користування надрами, особливо під час видобутку вуглеводнів.
— Але при цьому критики такої податкової новації чомусь забувають сказати, що раніше за видобуток корисних копалин скарбниця отримувала, можна сказати, копійки. Тому і маємо, на перший погляд, ніби різкий стрибок ставок за користування надрами. Проте такий крок виправданий, справедливий. Бізнес не може не розуміти, що, попри всі запропоновані урядом поступки, його взаємини із владою не можуть бути грою в одні ворота.
На Буковині, приміром, давно триває видобуток нафти та супутнього природного газу з родовища Лопушнянське. До кінця року надходження до державного бюджету за рахунок підвищення ставок збільшаться приблизно на 400 тисяч гривень.
Світлана ІСАЧЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Михайло СЕНИЧАК. Народився у червні 1975 року в селі Сваричів Рожнятівського району Івано-Франківської області.
Закінчив Сімферопольський держуніверситет, Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Національну академію державного управління при Президентові України.
Працював першим заступником голови Заставнівської РДА, заступником голови Чернівецької ОДА, заступником начальника ГУ Міндоходів у Чернівецькій області. Очолював Фонд розвитку громадянського суспільства на Буковині.
Радник податкової та митної справи II рангу. З травня 2014 року виконує обов’язки начальника Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області.
Ми в Google+