Прокурор міста Києва
Микола БЕСКИШКИЙ

Прагнучи заробити «швидкі гроші», забудовники ладні піти на будь-які порушення. Вони не гребують підробкою документів, безжально руйнують дитячі садки та майданчики, масово вирубують дерева і знищують історичні пам’ятки. Яких заходів вживають, аби зупинити таке свавілля, «Урядовому кур’єру» розповів прокурор міста Києва Микола БЕСКИШКИЙ.

Бізнес на довірі

—   Афера «Еліта-центру» мала б навчити людей прискіпливіше вивчати забудовників. Проте люди все одно несуть гроші негідникам. Чи розслідує нині прокуратура схожі справи?

— Із такою справою ми зіштовхнулися у Святошинському районі. В 2008 році до прокуратури надійшла заява громадян щодо неправомірних дій службових осіб «Житлово-будівельної компанії «Святошинський регіон» під час укладення та виконання умов договору купівлі-продажу житла. За результатами перевірки порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу (зловживання владою або службовим становищем – ред.).

Як встановило слідство, під час укладання договорів купівлі-продажу житла з інвесторами кооперативу земельна ділянка не належала забудовнику, а договори були лише авансовані ним, після чого ЖБК втратив право на отримання житла. Нині цю кримінальну справу розглядає Святошинський райсуд. У справі проходять 79 потерпілих, збитки — понад 8 мільйонів гривень.

—   Часто люди вкладають у будівництво останні гроші, а потім так і не можуть отримати ні житла, ні компенсації. Прокуратура допомагає таким потерпілим?

— Щодо пенсіонерів, інвалідів, малозабезпечених — прокуратура може заявляти відповідні позови, представляти їхні інте?реси в судах. Такий випадок у нас є, наприклад, у Солом’янському районі. Прокуратура подала позов в інтересах жінки — інваліда дитинства II групи. Вона уклала договір із громадською організацією та вклала гроші в купівлю двокімнатної квартири. Дім мали ввести в експлуатацію ще 2004 року, а зробили це лише в 2011-му. Ще й не хотіли людям видавати документи на квартири, піднявши їх вартість у 5 разів. Ми заявили позов до суду, щоб інваліду таки надали рівноцінне житло та ще й сплатили пеню за прострочення виконання умов договору.

Чи законне будівництво за цим парканом? Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

Забудовники  надають  недостовірні дані

—   Останнім часом у Києві проходять чимало акцій протестів. На них виходять люди, яким не подобається, що забудовують парки, сквери, руйнують навколишні будинки, дитячі майданчики. Чому прокурори чекають акцій громадськості? Можливо, час провести комп?лексну перевірку і виявити проблемні об’єкти?

— Ніхто на місці не сидить та не чекає, поки хтось прийде з плакатом: «Проведіть перевірку». Ми їх організовуємо без зайвих нагадувань!

Левова частка нашої роботи — поза сферою публічності. Співпрацюємо з контролюючими органами та КМДА, відстежуємо базу даних інспекції архбудконтролю, перевіряємо факти, викладені у зверненнях громадян. Стежимо за прозорістю процедури видачі дозволів, аби віднайти та запобігти порушенням.

Та головне питання прокурора — до державних органів контролю, які погоджують будівництво й наділені повноваженнями державного нагляду у сфері містобудування. Саме їх зобов’язуємо провести перевірки й зупинити незаконні забудови. Коли ж профільний контролюючий орган не спрацьовує, відразу реагуємо, а також порушуємо питання про відповідальність посадовців органу контролю. Прокуратура спонукає контролерів до виконання вимог містобудівного законодавства.

—   На які порушення ладні забудовники?

— Часто вони надають недостовірні дані в документах. Так, процедура стосовно об’єктів певної категорії передбачає, що замовник має надати інспекції декларацію про початок будівельних робіт. Декларація у формі бланку з відповідними реквізитами для заповнення. Там мають бути відомості про документи, які забудовник мав на той час отримати. Проте на практиці ми стикаємося з наданням хибної інформації.

Звичайно, щоб згадати всі подібні випадки, не вистачить газетних шпальт, тому зупинюся на найрезонансніших. Так, на вулиці Вільшанській у Печерському районі планувалося будівництво багатоповерхівок на схилі. Цей процес призвів би до руйнування прилеглих споруд та знищення зелених насаджень. До того ж забудовник вніс у декларацію недостовірну інформацію щодо отримання містобудівельних умов та обмеження забудови земельної ділянки. Також не було інформації про проведення обов’язкової (землевпорядної) експертизи проекту (будівництва), який зводиться на території зі складними інженерно-технологічними та техногенними умовами. Прокуратура Печерського району порушила кримінальну справу за фактом самовільного захоплення земельної ділянки та перевищення повноважень посадовими особами будівельної організації. Нині справа в суді.

Є й випадок, коли будівництво планувалося на місці поховання загиблих під час Великої Вітчизняної війни. Це на вулиці Сошенка, де житловий комплекс зводили всупереч тогочасному Генплану Києва.

Із не менш серйозною проблемою ми зіштовхнулися в Дніпровському районі, де по вулиці Бойченка будувався супермаркет. Без дозволу мешканців у підвалі було вирізано частину фундаменту, по стінах пішли тріщини. Ми були змушені двічі скасовувати декларацію про проведення будівельних робіт. Нині їх зупинено.

Найбільше порушень там, де роботи ведуться на межі охоронних або зелених зон, в історичній частині міста.

Під час перевірки будівництва на озері Тельбін з’ясувалося, що замовник, отримуючи дозвіл, надав недостовірні відомості щодо наявності в підрядника ліцензії на проведення будівельних робіт. Не враховувалося й функціональне призначення земельної ділянки. Роботи зупинені.

—  Скільки позовів щодо повернення земельних ділянок прокуратура заявила за 2012—2013 роки?

— У 2012 році було заявлено 577 позовів. За ними повернуто торік 978 гектарів землі вартістю понад 1,4 мільярда гривень.

Цього року органи прокуратури вже заявили 106 позовів про повернення майже 90 гектарів землі вартістю понад 800 мільйонів гривень. Усі ці позови стосуються земельних ділянок, що незаконно виділені у 2004—2010 роках.

—  Чим закінчилася війна за Сирецький парк, який віддали під будівництво приватних котеджів? Ця історія триває вже майже 10 років.

— Каштановий парк депутати Київради передали в приватні руки в 2004 році. Землю неодноразово перепродавали, а наступні господарі намагалися там розпочати будівництво. Нині прокуратура Шевченківського району заявила 8 позовів до Окружного адмінсуду щодо скасування рішення про передачу землі. А ще ми домоглися, щоб територію парку патрулювали міліціонери. Поки йде суд, жодного дерева там не повинно бути зрубано!

Садибу Міхельсона повернуть громаді?

—  Чи притягували протягом останніх 2 років до кримінальної відповідальності забудовників, котрі своїми діями завдали збитків об’єктам культурної спадщини?

— За матеріалами наших перевірок органи внутрішніх справ та слідчі прокуратури порушили 21 кримінальну справу та відкрили два кримінальних провадження щодо незаконного проведення пошукових робіт на об’єктах археологічного значення, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурного надбання.

Торік 6 грудня розпочато досудове слідство за фактом незаконного руйнування пам’ятки культурної спадщини за адресою пров. Десятинний, 3-5, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 298 Кримінального кодексу. На вимогу прокуратури в січні цього року на її території зупинено будівельно-земляні роботи. Оскільки земельна ділянка міститься на території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», прокуратура направила в Міністерство культури доручення про проведення перевірки. Міністерство нас поінформувало, що дозволу на будівельно-земляні роботи не видавало.

Також досудове слідство проводиться за фактом реконструкції частини будинку №12 на вул. Лютеранській, який у 1998 році включений до переліку новітніх пам’яток архітектури. Тут самовільно змінили фасад будинку, перебудували підвальне приміщення.

Протягом 2010—2013 років прокуратурою Києва також заявлено 14 позовів на захист інтересів держави, що пов’язані з незаконним відчуженням та приватизацією об’єктів культурної спадщини. Серед них — садиба художника Мурашка. Нам вдалося через суд повернути будівлю та землю київській громаді. За нашими позовами договори купівлі-продажу та оренди на земельну ділянку площею 0,4675 гектара були визнані недійсними.

Проводимо й перевірку законності передачі одному з комерційних підприємств будинків №35—37 на вулиці Пушкінській — це міська садиба Міхельсона. Ми вже заявили позов щодо повернення цих будівель до комунальної власності.

—  Багато пам’яток архітектури, які передані комерційним структурам, — у жахливому стані. Будівлі роками простоюють без реставрації, стаючи прихистком для безхатченків. На такі ситуації можна вплинути чи це не в компетенції прокуратури?

— Є й такі факти. Так, будівля Військово-Нікольського монастиря по вул. Мазепи, 11, яку включено до переліку пам’яток архітектури та містобудування місцевого значення, перебувають у приватній власності. На жаль, вона справді в занедбаному стані, в деяких приміщеннях немає вікон. Не в найкращому стані й будинки 32 та 32б на вулиці Лютеранській, які занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

У зв’язку з невиконанням умов охоронного договору Головне управління охорони культурної спадщини КМДА видало приписи «Дельта Банк» та ЗАТ «Петроімпекс» з вимогою привести будівлі та прилеглу територію в належний стан.

Тетяна БОДНЯ, 
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Микола БЕСКИШКИЙ. Народився 1964 року в селі Терни Краснолиманського району Донецької області. Закінчив Харківський юридичний інститут. У 2012 р. призначений прокурором міста Києва.