Від підготовки солдатів залежить ефективність дій усіх воєнізованих підрозділів. Адже саме завдяки високому рівню підготовки вони виконують завдання якісно, тим самим підвищуючи обороноздатність нашої країни. Тому в Україні впровадили пілотний проект, по завершенні якого створено роту оперативного призначення за стандартами НАТО. У межах реформування Нацгвардії бійців навчали за новими статутами. «Урядовий кур’єр» дізнався, якими саме були ці новації.
Успішний «пілот»
На підготовку одного бійця держава витрачає чималі гроші, натомість висококваліфіковане навчання солдатів дасть змогу зекономити неабиякі бюджетні кошти. Так, за словами міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, на екіпірування й озброєння бійців Нацгвардії спрямовано бюджетні кошти.
У навчальному центрі Нацгвардії «Золочів», що у Львівській області, запровадили пілотний проект з підготовки роти оперативного призначення, який тривав із 19 січня по 29 березня 2016 року. Унікальність цього проекту в тому, що готували бійців Нацгвардії за стандартами НАТО українські професійні інструктори.
«Передовсім ми зібрали тих інструкторів, які проходили підготовку в Яворові під наставництвом іноземних фахівців. Головним нашим завданням було долучити до справи людей, які брали участь у бойових діях у зоні проведення АТО. Відібрали 100 майбутніх інструкторів і створили роту оперативного призначення, — зазначив головний спеціаліст міжнародного проекту «Центр підготовки PATRIOT», екс-начальник Об’єднаного штабу Військових сил Грузії Гіоргі Каландадзе. — Вже підготовано 42 інструктори із числа військовослужбовців Нацгвардії, які брали участь у підготовці українських військовослужбовців у межах проекту підготовки роти оперативного призначення. Ці фахівці вже отримали відповідні сертифікати».
Старший інспектор відділу стратегічного планування оперативного штабу Нацгвардії Мераб Кікабідзе додав, що до кінця 2016 року планується підготувати ще приблизно 400 інструкторів, які навчатимуть військовослужбовців за стандартами НАТО. Це дасть можливість у максимально стислі терміни підготувати велику кількість військовослужбовців.
Сучасні статути
За словами головного спеціаліста відділу євроатлантичної інтеграції і двосторонніх зв’язків управління міжнародного співробітництва Головного управління Нацгвардії, керівника міжнародного проекту «Центр підготовки PATRIOT» Костянтина Паршина, відмінність нової підготовки полягає в кількох принципово важливих аспектах. «Раніше бійців навчали за статутами часів СРСР, які майже не змінювалися з часів Другої світової війни, — розповідає експерт. — Останні зміни вносили в 1961 році. Натомість тепер запроваджено програми підготовки, які використовують у всіх країнах НАТО. Головні зміни у програми вносили країни, які належать до цього блоку, щоб досвід, набутий під час бойових дій, враховували при підготовці військових з’єднань. Дуже важко було змінювати план підготовки особового складу. Ми розробили відповідні програми, завдяки яким мали змогу оперативно вносити зміни в плани підготовки, використовуючи досвід, який здобуваємо щодня в АТО і застосовуємо його дуже ефективно».
Головний акцент у цій програмі зроблено на професійній підготовці. До запровадження нових програм, підготовку проводили командири взводів. Таким чином одна людина мала проводити підготовку за усіма бойовими спеціальностями, які є у взводі та відділенні. Тож якісно підготувати бійців у таких умовах було майже неможливо.
Тепер реалізовано програму, завдяки якій професійні інструктори навчають бійців безпосередньо тим бойовим спеціальностям, які необхідно освоїти кожному нацгварційцю. Для цього ввели додаткові штатні одиниці.
Також збільшено кількість щотижневих годин бойової підготовки із 30 до 40. Додали й нічні виходи, що дуже важливо, адже в цей час доби доби ведення військових дій ускладнюється.
Велика увага приділяється вогневій підготовці. Це головна частина бойової підготовки. Тому запропоновано змінити нормативи щодо застосування боєприпасів. Запроваджено нові вправи, які дають солдатам можливість здобути навички ведення вогню в сучасних умовах (скажімо, в населеному пункті чи у разі ближнього бою).
Інфраструктурні зміни також відбулися. Приміром, раніше використовували здебільшого стратегічні мішені. Але вони не дуже ефективні, тому було впроваджено використання програмованих радіокерованих мішеней, які дають можливість міняти положення мішеней і не дозволяють солдату пристрілюватись. Таким чином підвищується рівень його стрілкової підготовки. І головне — швидко оцінювати цей рівень підготовки, щоб командир розумів, наскільки готовий до бою його підрозділ.
Це лише деякі новації. Таким чином Нацгвардія поступово реформується і наближується до сучасних світових стандартів.
Катерина БРАТКО
для "Урядового кур'єра"
Ми в Google+