Про це повідомив під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі міністр аграрної політики і продовольства Ігор Швайка. За його словами, цього року посівна проходить прискореними темпами, у першу чергу через сезонний чинник. Серед проблем цьогорічного сезону весняно-польових робіт — брак кредитних ресурсів і подорожчання з початку року на 35—40% дизпалива і світлих нафтопродуктів.
Частково проблему з фінансуванням врегульовує Аграрний фонд, який закуповує зерно (пшеницю, жито, ячмінь, овес і гречку ) за форвардом. Крім того, буквально наступного тижня мають з’явитися нові фінансові інструменти, які уряд відпрацьовує з банками, пообіцяв міністр. «Поки домовленостей не досягнуто, я нічого не коментуватиму», — заявив він під час брифінгу. Та вже в коридорах зізнався, що йдеться про відкриття кредитних ліній на 7 — 8 мільярдів гривень Ощадбанком, Укрексімбанком та Райффайзенбанком. Щодо наявності інших ресурсів (міндобрив, насіння, техніки тощо), то, за його словами, ними аграрії забезпечені, і посівна проходить без зривів.
Прогнозів щодо посівних площ та експортних поставок торішнього врожаю цього разу міністр робити не став, пославшись на не ідеальну систему прогнозування й отримання інформації з регіонів.
Щодо можливих проблем через відхід кримських портів до РФ Ігор Швайка зауважив, що обсяги перевалки агропродукції, які здійснювали через півострів, критично не вдарять по експортних можливостях України. Разом з тим, уряд перейнявся питанням оптимізації перевалки на материковій частині України, і вже знайдено цьому рішення — пуск перевалки через Дніпро. Тим більше, що компанія «Нібулон», у якої є свій флот, готова взяти на себе витрати за роботи з днопоглиблення Дніпра за умови тарифної реструктуризації вкладень протягом трьох-чотирьох років.
За словами міністра, раніше ці роботи не розпочинали лише тому, що два відомства — Мінагропрод та Мінприроди — не могли досягти узгодження, куди відправляти ∂рунт, який підніматимуть з дна Дніпра, а тому не давали дозволу на роботи. «І це та колосальна проблема, через яку питання не вирішували роками і через Дніпро перевозили в десять разів менше вантажів, ніж могли б», — іронічно відзначив Ігор Швайка, додавши, що ціна питання з днопоглиблення головної річкової артерії України — 20 мільйонів гривень.
Міністр повідомив також про можливе розширення співпраці з Китаєм. Такої домовленості досягнуто під час його зустрічей з послом КНР і представниками Китайської корпорації машин і механізмів та Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ).
За даними Ігоря Швайки, першу частину кредитної угоди, за якою нині відвантажують зернові, вже фактично виконано, а друга частина, що передбачає поставку техніки, обладнання, технологій, перебуває на узгодженні. Річ у тому, що «підписаний контракт передбачав не зовсім чіткі та прозорі умови», пояснив він. Тому за деякими напрямками в ДПЗКУ працює прокуратура, а за деякими — СБУ. А днями до перевірок приєдналася за розпорядженням Прем’єр-міністра ще й Держфінінспекція. Перевірки мають завершитись орієнтовно у травні, тоді відпадуть усі інсинуації на тему виконання китайського контракту, переконаний міністр.
Розповів міністр і про своє спілкування з іноземними інвесторами та переговори з профільними міністрами Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Грузії, Білорусі щодо відновлення втрачених зв’язків та активізації ділових відносин під час недавньої виставки Агробалт-2014 у Литві. «Виявляється, умовою входження у проект інвестування в Україні називали суми від 10 до 50% вартості проекту конкретним чиновникам. Саме тому ні прибалтійські, ні європейські компанії не виявляли особливої активності у створенні спільних підприємств, інвестуванні або налагодженні ділових зв’язків», — зауважив він, додавши, що сторони домовилися про підготовку і підписання взаємовигідних угод про співпрацю за багатьма напрямками уже в червні під час виставки «Агро-2014», що проходитиме у Києві.
ДОВІДКА «УК»
За даними прес-служби Мінагропроду, станом на 9 квітня ранніми ярими зерновими і зернобобовими засіяно 2501 тисячу гектарів (91%) за прогнозу 2749 тисяч га, у тому числі ячменем — 1904 тисячі гектарів (89%), горохом — 187 тисяч (94%), пшеницею — 155 тисяч (94%) і вівсом — 244 тисячі гектарів (97%). Загалом буде посіяно 8,5 мільйона гектарів ярих зернових і зернобобових (з ранніми ) і 6,4 мільйона гектарів — технічних культур.
Ми в Google+