Коли щасливі молодята стають на весільний рушник, то зазвичай обіцяють одне одному бути разом у горі й радості, розуміти, допомагати, оберігати та любити. І, звісно, не хочуть замислюватися над тим, що з часом, можливо, доведеться розлучатися — із гіркими взаємними образами, важким поділом майна та права опіки над дитиною. А замислитися слід, і ось чому.

Із 10 сімей розпадаються 6

За даними Державної служби статистики України, протягом 2015 року в Україні було зареєстровано 278 тисяч шлюбів і понад 168 тисяч розлучень. Виходить так, що розпадаються в середньому 6 із 10 шлюбів. Приблизно 50—60% усіх розлучень припадає саме на молоді сім’ї, з яких більша частина розлучається в перші три місяці — півтора року спільного життя. Сюди входять і пари, які не були офіційно одружені. Чи є можливість якось цьому запобігти? Або, якщо вже разом залишитися неможливо, зробити розлучення спокійним і толерантним?

Довести, що це можливо, покликаний проект «Право на щастя», презентований нещодавно у столиці. Фахівці, які беруть в ньому участь, — вітчизняні експерти у галузі права, нотаріату та психології. Вони мають чималий досвід у супроводі сімейних справ та врегулюванні родинних конфліктів. Мета проекту — з’ясувати, чого очікують українці від шлюбу, в чому саме найчастіше розчаровуються та як цьому запобігти; надати сімейним парам, які не можуть самостійно знайти спільну мову й перебувають на межі розлучення, допомогу у врегулюванні сімейних конфліктів, психологічну підтримку, а також донести до них інформацію про шлюбний договір: що це таке, як його укладати та навіщо це потрібно. І, врешті, якщо залишатися далі разом справді неможливо, знайти мирний та спокійний шлях розлучення. Допомогу в межах проекту безкоштовно надаватимуть учасникам АТО, малозабезпеченим родинам та літнім людям.

Презентуючи проект, психолог-практик В’ячеслав Немеш зауважив: у багатьох українських родинах конфлікт — звична щоденна форма спілкування, тобто скоріше правило, ніж виняток. І страждають від цього всі — обоє з подружжя, псуються стосунки з родичами, і, звісно ж, це не оминає дітей. У подальшому малюки з конфліктних родин виростають агресивними, з комплексами або фобіями, а також із заниженою самооцінкою. І небажання дорослих іти на компроміс затягує такі родини у розлучення.

Але навіть поганий мир, каже психолог з досвіду роботи з багатьма сімейними парами, кращий за добру війну. Тому всі родинні проблеми можна і важливо обговорювати та розв’язувати. І психолог-практик завжди може надати допомогу, варто лише мати бажання до нього звернутися. Та навіть якщо зберегти родину не вдається, колишні чоловік і дружина після розлучення можуть зостатися добрими друзями. Психолог також допоможе не скотитися в депресію та розпач після розлучення, бути відкритим до нових стосунків та можливості створити нову родину.

Адвокат Катерина Власюк, яка входить до рейтингу ТОП-5 кращих юристів України з сімейного права, зазначила, що цей проект покликаний забезпечити спокій та зняти напругу в сімейних стосунках. Він має показати людям, що навіть найгучніші сімейні драми можна врешті вирішити мирно. І зберегти теплі стосунки між тими, хто ще вчора сварився. Адже кожна людина заслуговує на щастя, а родина — на збереження та гармонійні стосунки.

Щасливий шлюб — це важка щоденна праця. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Шлюбний договір та цивільні угоди

— Використовуючи інструменти, які ми пропонуємо, сторони матимуть змогу забезпечити себе надійним захистом під час сімейного життя, а також у разі розлучення. Наш проект містить два аспекти: шлюбні договори та мирне врегулювання розлучень, — розповіла фахівець.

За її словами, укладення шлюбних договорів — поки що не дуже звична практика для України. І в нас досі панує стереотип, що той із подружжя, хто пропонує його укласти, не кохає, а має виключно меркантильні інтереси. А ось адвокат переконана, що укладення шлюбного договору не означає, що нема кохання, а лише підтверджує високу правову культуру подружжя. Адже цей документ юридично гарантує їхні спокій та захист інтересів. Саме тому одне із завдань проекту «Право на щастя» — донесення до людей його необхідності, зручності та ефективності.

— Слід розуміти, що шлюбна угода покликана захистити насамперед найбільш вразливих — найчастіше це жінка й діти. Також молодим не завадить знати, що таку угоду можна укласти як до моменту одруження — тоді вона чинна з моменту реєстрації в РАЦСі, — так і через кілька років спільного життя або навіть за кілька місяців до розлучення. Шлюбний договір спонукає людей ставитися до самого шлюбу відповідально, а не як до веселого експерименту, який завжди можна перервати, — наголосила адвокат.

І додала, що варіанти шлюбних договорів розробляють індивідуально для кожної родини. Адже в шлюб вступають люди різного віку та майнового стану. У когось уже є діти від попередніх шлюбів або на утриманні старенькі батьки, брати-сестри чи інші родичі. Також різний майновий стан. Це можуть бути молоді студенти, в яких ще нічого немає, або люди середнього віку, попередньо розлучені, в яких є власне майно та заощадження. Тому юрист має вивчити всі нюанси і створити документ, який підходитиме обом сторонам.

Катерина Власюк зазначила, що, згідно із сімейним законодавством України, не всі питання можна передбачити саме в шлюбній угоді. Або якщо навіть їх туди записати, згодом юристи опонента зможуть їх опротестувати. І тому не завадить, аби українці знали, що до шлюбного договору можна ще додати цивільно-правові угоди, де законно передбачити все, що подружжя вважає за потрібне.

Розлучення може бути цивілізованим

Другий напрям цього проекту, за словами адвоката, — розлучення. Це складний психологічний етап для самого подружжя, а тим більше для дітей.

— У моїй практиці траплялося, коли процес затягувався до 3 років. І приблизно на другому році виснажливих баталій, коли витрачено чимало коштів на адвокатів та нервів на намагання врегулювати конфлікт, люди починають розуміти, що ще від самого початку можна було уникнути взаємних образ і спробувати знайти компроміс та домовитися. Лише за минулий рік у нашій практиці було 5 випадків, коли подружжя звернулися по допомогу в розлученні, але нам вдалося врешті переконати їх зберегти родини. І в деяких з них після відновлення стосунків уже з’явилися діти, — з гордістю каже адвокат.

— Та якщо вже разом людям залишатися немає змоги, наше завдання — зробити цей процес легким, спокійним та швидким, — веде далі фахівець. — Отже, спочатку ми встановлюємо прагнення сторін розлучитися. У нас є різні види консультацій — попередні (коли сторони конфлікту мають лише намір щодо розлучення) та поточні (коли одна зі сторін уже подала документи на розлучення). Якщо в подружжя є діти, звісно, має бути вирішене питання, хто ними в подальшому опікуватиметься, а хто сплачуватиме аліменти. Умови проживання малюка та можливість його виїзду за кордон з одним із батьків — важливі питання, які також обов’язково слід врегулювати, — зазначила Катерина Власюк.

А ще до загострення конфлікту, за її словами, часто призводять спільно взяті кредити, які після розлучення одноосібно ніхто не хоче виплачувати. І тут також треба шукати компроміс. Складно ділити й спільно нажите майно. Отже, якщо ці проблеми не розв’язати, вони в подальшому також можуть призвести до затягування болісного процесу розлучення.

— Також ми проводимо переговори для мирного досудового врегулювання ситуації, що називається медіацією. Хоч в Україні поки що, на жаль, немає офіційного закону про медіацію, а лише кілька законопроектів, які перебувають на доопрацюванні. Але ж наслідок медіації — швидке та комфортне розлучення з укладанням нотаріально посвідчених договорів (поділу майна, сплати аліментів, виїзду дитини за кордон, участі у вихованні дитини). І такий закон Україні нині дуже потрібен. Адже, наприклад, досвід Великобританії доводить, що через медіацію тамтешнім юристам вдається мирно вирішити понад 80% сімейних спорів. За браком можливості мирно врегулювати ситуацію здійснюємо юридичний супровід судової справи, — додала Катерина Власюк.

Поради тим, хто збирається в АТО

А ще в сучасних реаліях, коли чоловіка в будь-який момент можуть призвати в армію на захист Батьківщини, він має подумати про те, як житиме в подальшому його родина, якщо він загине. Звісно, наперед думати про це не хочеться, але сучасне життя спонукає українців стати більш відповідальними. І якщо чоловік насправді відповідальний, він може звернутися до фахівців та скласти заповіт, щоб його родина була надалі забезпеченою. Таж якщо до моменту призову пара жила в цивільному шлюбі й у неї є діти, напевно, буде відповідальним кроком перед тим, як піти на війну, зареєструвати шлюб офіційно. Щоб родина потім могла отримувати допомогу від держави, можливо, квартиру або земельну ділянку.

Отже, якщо в родині назріває конфлікт, юристи радять не опускатися до взаємних образ та принижень, не псувати нерви собі, дітям та рідним, а звернутися по допомогу до фахівців. Адже кожна сім’я має право на щастя та на другий шанс.