ЗАХОПЛЕННЯ

Донеччани відкривають для себе багатющу й цікаву історію використання стріл 

Кістяні, рогові, дерев’яні, кремінні, бронзові, залізні. Для полювання на різні види звірів та птахів, для військових баталій, ритуальні — зокрема для перерізання пуповини немовляті та для проведення релігійних і магічних обрядів, весільні, спортивні нарешті. Ця багатюща колекція експонується на виставці «Стріли Амура й не тільки» у Донецькому обласному краєзнавчому музеї.

До спільної експозиції увійшло близько 200 стріл із колекції Валентина Кіщенка та фондів музею. «Тут зібрані стріли, якими колись користувалися, починаючи з епохи палеоліту і до наших днів, різні народи в усіх куточках Землі, — розповідає «УК» старший науковий співробітник Донецького обласного краєзнавчого музею Юрій Полідович. — Безперечно, нашим відвідувачам насамперед цікаво ознайомитися з представленими тут зразками, які колись свистіли в донецьких степах, де в різні роки побували скіфи, сармати, гуни, кіммерійці, половці, печеніги та інші кочівні народи і племена».

На виставці представлені унікальні справжні стріли, хоча більшість з них реконструйовано після відповідного ретельного вивчення спеціальної літератури. Житель Маріуполя Валентин Кіщенко, лікар за фахом, колекціонує стріли понад 10 років, а своє захоплення дістав від батька-шахтаря. Свого часу він демонстрував зразки стріл у краєзнавчому музеї приморського міста та в Маріупольському гуманітарному університеті. А тепер завдяки виставці в обласному краєзнавчому музеї його відвідувачі дізналися про давні експонати дуже багато нового й цікавого. Стріли в усі часи використовували не тільки для війни чи полювання. Приміром, в аборигенів Південної Африки бушменів були навіть залицяльні стріли, мішенню для яких вважалися…своєрідні відкладення на стегнах та сідницях місцевих красунь. «Коли молодий чоловік залицявся, намагався вцілити стрілою у  стегно своєї обраниці, — усміхається Валентин Кіщенко. — Якщо він подобався дівчині, вона брала стрілу собі. А якщо хотіла «по-нашому» піднести гарбуза, ламала стрілу й чекала наступного, такого самого вияву уваги від іншого кавалера».

Про своє захоплення Валентин Кіщенко може розповідати годинами.  Фото надане автором

До речі, популярної навесні теми кохання принагідно торкнулися у своїх спогадах і співробітники Донецького обласного краєзнавчого музею, які пригадали своєрідне використання стріл скіфами. Коли чоловік повертався з військового походу чи полювання, він йшов до дружини у своє помешкання на колесах — кибитку, а на вході вішав колчан зі стрілами — красномовний знак того, що він зараз дуже зайнятий і просить не турбувати.

Щодо сучасного буття стріл, то вони, як відомо, на наших теренах найчастіше використовуються у спортивних змаганнях. І не тільки: одними з улюблених для донеччан цукерок є солодка продукція місцевого виробництва під назвою «Стріла». Причому перевірено на практиці: це якраз той випадок, коли презент влучає прямісінько в ціль, адже мало яка красуня-ласунка відмовиться від такого вияву уваги.