Уже котрий тиждень не вщухає тарифний протест у Харкові, спричинений підвищенням плати за проїзд у наземному й підземному електротранспорті. Аналіз хронології подій свідчить, що протестні акції набирають обертів, як, до речі, і настрої харків’ян.

7 лютого рішенням виконкому Харківської міськради вартість проїзду в метро було підвищено до 8 гривень порівняно з колишніми 5, а в наземному електротранспорті — до 6 (було 4). Цей крок чиновники пояснювали подорожчанням електроенергії, матеріалів для проведення ремонтів і технічного обслуговування, зростанням прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати.

Через два дні на знак протесту група молоді, не заплативши, забігла на станцію метро «Архітектора Бекетова». За цим фактом було відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 296 (хуліганство) КК України.

11 лютого в центрі Харкова відбулася акція протесту проти підвищення тарифів на проїзд у метро й міському наземному електротранспорті, яку ініціювали представники громадських організацій «Євромайдан Харків», «Національний корпус», «Антикорупційний блок учасників АТО» тощо. Учасники акції вважають, що тарифи не обґрунтовані й не поліпшують якості обслуговування пасажирів.

Вслід за цим ГО «Харківський антикорупційний центр» подала в суд два позови про скасування рішень виконавчого комітету міськради про підвищення тарифів, які 19 лютого задовольнив Харківський окружний адміністративний суд. Хоч рішення суду мало б вступити в силу з моменту його винесення, пасажирам і надалі доводиться сплачувати нову ціну за проїзд.

За словами заступника міського голови з питань інфраструктури Євгена Водовозова, виконати волю Феміди і скасувати нові тарифи міськрада не може технічно. А рішення суду про призупинення чинності нових тарифів він назвав політичним.

Тим часом активісти заблокували турнікети на станції метро «Університет», організувавши прохід людей за плату 5 гривень. На місце викликали поліцію, щоб приструнити порушників, які подали до правоохоронних органів заяву про невиконання метрополітеном постанови суду.

Однак на думку протестувальників, влада Харкова вирішила дотиснути ситуацію, ухваливши 21 лютого рішення про встановлення вартості проїзду в тролейбусах, трамваях і метрополітені в новій редакції, яка передбачає збереження тарифів, затверджених виконкомом 6 лютого, і не підпадає під рішення Харківського окружного адмінсуду про призупинення їх чинності.

Ні протест цього дня під стінами міськради, ні розмова з Євгеном Водовозовим представників громадських організацій, ні навіть підпал сміттєвого бака не стали аргументами в порозумінні активістів і чиновників. Тож через день знову під міськрадою розпочався марш сердитих харків’ян, до якого долучилися більш як 900 осіб. Вони тримали плакати з написами «Судове рішення обов’язкове для виконання», «Закон — для лохів?», «Ні феодалізму» тощо.

На заході представники громадських організацій і просто небайдужі обурювалися, що міська рада ігнорує рішення суду й не виконує вимог законодавства. А спікери наголошували, що такий марш — попередження не тільки харківському, а й головам інших міст.

Хоч реакція харків’ян на протистояння активістів і міської влади різна, не вдалося знайти людей, котрі б підтримували підвищення тарифів. І це зрозуміло. Адже як сказала одна зі співрозмовниць у тролейбусі, її сім’я і нині не може звести кінці з кінцями. Чоловікові, щоб доїхати на роботу, треба зробити кілька пересадок: тролейбус, метро, тролейбус, а це, за новими цінами, 40 гривень на день, а на місяць — 800. Із зарплатою 4000 гривень витрати істотні.

Схожі міркування висловлюють представники різних категорій харків’ян — і за віком, і за соціальним станом. І річ тут не в тарифах, а в наших зарплатах.

Об’єктивності заради слід виокремити пенсіонерів, більшість яких хоч і не схвалює підвищення тарифів, висловлює вдячність міській владі за збереження пільг.

«А назвіть мені ще хоч одне місто, де пенсіонери їздять безплатно, — аргументує свою точку зору сивий чоловік, який теж долучився до дискусії в тролейбусі. — Але з ціноутворенням треба розібратися».

Мабуть, і справді саме в цьому криється корінь протистояння. Як стверджує президент ГО «Товариство учасників руху» Олександр Сітенко, перш ніж вдаватися до підвищення тарифів, людям треба пояснити, звідки береться та чи інша цифра, обґрунтувати її, зробити ціноутворення прозорим, а не підкилимним.

На цій думці наполягає і голова Харківської облдержадміністрації Юлія Світлична, яка в коментарі щодо ситуації з тарифними протестами в Харкові наголосила, що рішення суду потребують повного виконання, а перш ніж підвищувати тарифи, доцільно провести аудит роботи відповідних комунальних підприємств, забезпечити його прозорість.

Протистояння громадськості і влади аж ніяк не можуть бути позитивним чинником у зміцненні монолітності держави і суспільства. Особливо ж це болісно в період зовнішніх загроз із боку російського агресора. Але слід зважити, що тарифний протест у Харкові — свідчення пробудження і становлення громадянського суспільства, коли європейські демократичні засади не декларують із трибун, а виборюють активні члени громад.