Дедалі більше областей і міст ухвалюють бюджети. На що витрачатимуть кошти у Харківській області та у Львові? Чим завершилися дебати про місцеві податки  у Запоріжжі й Рівному? Читайте  в матеріалах кореспондентів «УК».

Харківщина. Є й резерв 

 Світлана ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»

На Харківщині  грошей вистачить на  зарплати бюджетникам, енергоносії та захищені статті. Бюджет області депутати Харківської облради ухвалили з профіцитом загального фонду в сумі 667,5 тисячі гривень. Доходи  на поточний рік становлять майже 6 мільярдів 300 мільйонів.  У бюджет розвитку закладено понад 14 мільйонів.

Структуру дохідної частини утворюють податкові надходження, неподаткові надходження та офіційні трансферти з державного бюджету. Зокрема очікують доходи від податків — майже мільярд гривень, більш як 100 мільйонів — інші надходження. Але найзначнішу частину, оскільки дотацій з держбюджету не буде, становитимуть субвенції.

Директор департаменту фінансів Харківської облдержадміністрації Сергій Овсянников підкреслив, що цього року передбачено цільові субвенції, яких не було раніше. Зокрема дві субвенції за освітою: на підготовку робітничих кадрів — 271 мільйон 162 тисячі гривень та освітня субвенція 308 мільйонів 856 тисяч, також передбачено медичну субвенцію — 1 мільярд 219 мільйонів 928 тисяч.

З урахуванням ризиків і прогнозів щодо зростання тарифів до кінця року в обласному бюджеті заклали резерв — 20 мільйонів гривень.

Але грошей, за припущеннями окремих депутатів, експертів та керівників департаментів Харківської ОДА, не вистачить на задумане. Адже вперше у 2015 році не буде дотацій, і передбачувані збитки ніхто не компенсує. Наприклад, можуть залишитися без грошей 8 закладів охорони здоров’я від Південної залізниці, розміщені у Харкові та населених пунктах області. Вони в числі 21 об’єкта  медицини, освіти і культури, які прийняла на фінансування Харківська область. За словами директора департаменту охорони здоров’я Харківської ОДА   Олександра Галацана, за підрахунками фахівців департаменту, на утримання цих установ у 2015 році необхідно 112 мільйонів гривень. А держава довела в межах медичної субвенції лише 17 мільйонів. Це одна із серйозних проблем, якими  потрібно  займатися.

Варто зазначити, що в проекті бюджету немає грошей і на ремонт та утримання доріг.  За які кошти розвиватиметься регіон, стане зрозуміло лише після того, як внесуть зміни до бюджету державного. До цього департаменти ОДА  складатимуть пропозиції за напрямками, куди і скільки грошей  потрібно витрачати. Свої бюджети ухвалять і в районах області. Тільки після цього, як зазначив голова Харківської облради Сергій Чернов, стане зрозуміло, куди слід спрямовувати кошти.

Наступну сесію депутати облради планують на кінець лютого. Очевидно, там уже йтиметься і про бюджет розвитку. 

Львів. Додатковий мільярд 

Оксана МЕЛЬНИК, 
«Урядовий кур’єр»

Цьогорічний бюджет Львова, за словами директора департаменту фінансової політики Львівської міської ради Олега Іщука, буде рекордним — трохи менш як 4 мільярди гривень, але… «Фінансовий ресурс міста завдяки освітній та медичній дотаціям зросте на 43%, та в доларовому еквіваленті  він буде меншим, ніж торік», — каже він. І додає: мозаїка цифр у документі загалом добра, тож жодна галузь міського господарства не залишиться без фінансового ресурсу. Ідеться не лише про латання найбільших дір, а й про перспективу розвитку.

Цього року в міській скарбниці (окрім 518 мільйонів 600 тисяч гривень освітньої та 497 мільйонів 100 тисяч медичної субвенцій) планують акумулювати понад 3,8 мільярда гривень. Тож вивільнені кошти, а це понад мільярд гривень, місто додатково скерує на розвиток інфраструктури, ремонти покрівель, занедбаних під’їздів старих кам’яниць, інженерних комунікацій,  поліпшення загального стану житлового фонду.

Львів: жодна галузь міського господарства не залишиться без фінансового ресурсу. Фото з сайту ukrainiantour

Попри гарантовані державою субвенції, місто профінансує на 313,9 мільйона освітню галузь, бо субвенції, за словами Олега Іщука,  недостатньо. Це стосується і медичної субвенції, основну частку в якій так само займає зарплата з нарахуванням (78%), енергоносії (11%), медикаменти  (4,7%), харчування (2,2%) та інші поточні видатки (4,5%). Тож цей показник прораховували у 5-відсотковому збільшенні до торішніх.

Утім, не встигли міські посадовці зітхнути з полегшенням від того, що освіту (загальноосвітні школи) та медицину Львова з цього року фінансуватимуть не із загального фонду міського бюджету, а через механізм субвенцій  із державного, у Львові виникла напружена ситуація з оплатою праці працівникам шкіл та закладів охорони здоров’я. Як роз’яснила директор департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Галина Слічна, досі не затверджено в Міністерстві освіти і науки (а також у Міністерстві охорони здоров’я) механізму фінансування міських установ з державного бюджету, через що кошти Львову не перераховано.

А в бюджеті міста прораховували все до копієчки, щоб наприкінці року не забракло коштів. Зокрема на соцзахист — 54 мільйони гривень, заклади культури і мистецтва профінансують на 89,8 мільйона, ЖКГ — 214,9 мільйона. Щоправда, транспортники вже нарікають на недостатнє фінансування. Обділеним,  вважають депутати, буде і спорт, який має вкластися у 13,8 мільйона гривень. Визначилися й з резервним фондом: на непередбачувані ситуації зарезервували 19 мільйонів гривень. Затвердили депутати й ставки акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Тож у міський бюджет Львова надходитиме 5% вартості з кожної пачки цигарок, пляшки алкоголю (пива також), літра пального. Третину (з очікуваних 100 мільйонів) вирішили передавати на потреби культури, спорту.

З податком на нерухоме майно депутати мають визначитися вже найближчим часом. За словами Олега Іщука, проведуть громадські слухання. А потім вирішуватимуть, як розпорядитися коштами: додати до загальних доходів чи до бюджету розвитку міста, який, за розрахунками фахівців, теж буде рекордним — понад 780 мільйонів гривень.

Не можна не враховувати, що всі показники лише на папері, а якими будуть реальні цифри та якість нашого життя, побачимо.

Запоріжжя.Скоригували податок на нерухомість 

Наталя ЗВОРИГІНА,
«Урядовий кур’єр»

У  Запоріжжі підвищили граничне значення площі житлових приміщень, з яких братимуть податок на нерухомість, щоб зменшити податкове навантаження на  громадян.

Сама податкова новація передбачає оподаткування квартир площею понад 60 квадратних метрів та приватних будинків площею понад 120, а за кожен надлишковий квадратний метр доведеться платити максимум 2%  мінімальної  зарплати. Але на органи місцевого самоврядування покладено визначення рамок цього  податку на  місцях: зміна відсоткової ставки або площі, яку оподатковують.

— Цей податок платили б десятки тисяч запорізьких сімей. У місті є три види трикімнатних квартир: «хрущовки», «чешки» і «сталінки». Департамент фінансів Запорізької міської ради зробив розрахунки, і з’ясувалося: якщо оподатковувати нерухомість за новими нормами, то до міського бюджету надійде 1,2 мільйона гривень. Але тоді десятки тисяч сімей, серед яких і пенсіонери, і ветерани, отримають додаткові проблеми у вигляді паперової тяганини, а головне — значно спустошать сімейні бюджети. Ми запропонували підвищити межу оподатковуваної площі так, щоб це не торкнулося звичайних трикімнатних квартир, — каже голова бюджетної комісії Запорізької міськради Віктор Великий.

Тож повернулися до попередніх показників, тобто оподатковувати квартири, загальна площа яких понад 120, а для приватних будинків — понад 250 квадратних метрів. За таких норм у міський бюджет  надійде 600 тисяч гривень.

Також депутати  внесли зміни до оподаткування  нерухомості  і для жителів приватного сектору. Зокрема народні обранці прийняли рішення вивести з бази оподаткування майже всі допоміжні  споруди: навіси, сараї, літні кухні, туалети.

Що стосується податку на господарську нерухомість для ведення бізнесу, то тут пішли шляхом збереження базової ставки на рівні 1% — 12 гривень за квадратний метр на рік.

Рівне. Платитимемо, але не всі 

Інна ОМЕЛЯНЧУК, 
«Урядовий кур’єр»

Депутати Рівнеради після гарячих дебатів про місцевий податок на нерухомість змінили запропонований урядом підхід: за їхнім рішенням, оподаткуванню підлягатимуть квартири площею понад 70 квадратних метрів (а таких у Рівному 97%) та будинки понад 150. Платитимуть власники квартир та будинків лише за зайву площу: річний податок обсягом 0,5%  мінімальної зарплати (1218 гривень), тобто 6 гривень за кожен квадратний метр. Нежитлові приміщення (сараї, гаражі, погреби, майстерні, хліви), вирішили міські обранці, не оподатковуватимуть.

— Як можна пропонувати однакову ставку цього податку за елітне житло в столиці й за рівненську панельку у віддаленому мікрорайоні? Уже не кажу про сільську хату, — обурюється Рівненський міський голова Володимир Хомко. — А сплачуватимуть рівняни цей податок із 2016 року, цього ж напрацюють базу об’єктів оподаткування, якої поки що немає. Комерційну рівненську нерухомість теж оподатковуватимуть за ставкою 0,55 — за запропонований спочатку 1% не вистачило депутатських голосів.

— Олігархи нам подякують. Супермаркети, торгові центри, ресторани платитимуть до бюджету вдвічі менше, ніж могли б згідно із законодавством, — коментує Володимир Хомко.

Це голосування показало, який у раді відсоток тих, хто має власний бізнес та чималої площі нерухомість. Що ж до земельного податку, то його в Рівному зберегли на рівні минулого року. Хоч міський голова вважає, що його треба встановити на такому рівні, щоб людям було не вигідно понабирати землі й сидіти на ній, бо земля повинна працювати. Ще один місцевий податок — акцизний — встановлено на рівні 1% обсягів реалізації в роздрібній торговельній мережі.

Самі ж місцеві виробники та підприємці, проаналізувавши податкове навантаження, яке лягає на їхні плечі, кажуть, що воно в 2015-му вдвічі вище, ніж торік.