МАРШРУТИ

У Закарпатті промарковано 650 км гірських шляхів

Людьми "вищого шару атмосфери" інколи називають себе маркувальники. Вищого - бо зазвичай працюють у горах, де встановлюють наперед виготовлені таблички чи наносять фарбою спеціальні знаки - марки. Найчастіше це волонтери, і працюють вони заради того, аби полегшити життя туристам: дороговкази допомагають не заблукати в горах.

За день маркувальники долають із поклажею по 25 км і більше складних доріг. Цього разу в Ужгороді зустрілися ті, які працюють за проектом, що фінансується Чеською Республікою і впроваджується у Закарпатті. Підсумовували сезон, в якому промаркували 650 км туристських шляхів.

Розповідали, що всі, як з українського, так і з чеського боку, продовжують справи Клубу чехословацьких туристів, який діяв у період між двома світовими війнами, за часів входження краю до Чехословаччини. Наприклад, у 1928 р. його учасники проклали ювілейну закарпатську туристську стежку (маршрут) завдовжки 343 км, до якої були підв'язані 22 промарковані бічні маршрути, загальна протяжність яких становила приблизно 1 тис. км! Багатьма з тодішніх шляхів, ознакованих або й прокладених клубом, мандрівники ко?ристуються дотепер.

Нині, хоч маркуванням займаються групи ентузіастів під егідою різних громадських організацій, зроблено не так уже й багато. Тисячі кілометрів маршрутів залишаються не?оз?наченими. Серед кра?їн Карпатського регіону найбільше стежок промарковано в Польщі - 32 тис. км, Словаччині - 14 тис. Українці значно відстають: у краї за Карпатами промарковано до 1,5 тис. км.

Ці цифри називали на зустрічі активістів, у якій взяли участь і представники влади двох країн, - начальник Головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішьоекономічних зв'язків і туризму Закарпатської облдержадміністрації Ернест Нусер та генеральний консул Чеської Республіки у Львові Давід Павліта.

Експерт із питань сталого туризму Міністерства закордонних справ Чехії Іво Докоупіл розповів про досвід, набутий маркувальниками його країни, і про власні погляди на розвиток туризму в Карпатах, як заохотити населення приймати мандрівників у своїх оселях. "Це правильний шлях до самозайнятості людей, причому без бюджетних витрат. Але слід зберігати природні й архітектурні особливості, не змінювати вигляду давніх жител та інших споруд, не руйнувати матеріальну культуру людей, бо саме за цим їдуть туристи", - додав пан Іво.

Щоб дістатися до завершального, промаркованого у цьому році, 650-го кілометра, позашляховикам вистачило півтори години, - це гора Явірник, заввишки 972 м. Дороговкази для туристів встановлюватимуть і в наступному році, продовжуючи планово пов'язувати між собою закарпатські туристські стежки. Є і масштабніша мета - всекарпатське маркування. Воно об'єднає гірські масиви всіх країн, по яких розляглися Карпати.