Нещодавно довелося спілкуватися зі співробітницею однієї із найбільших світових транснаціональних компаній, яка працює в Україні. Хелен — етнічна англійка, тож було цікаво почути її думку. Зачепило, як моя співрозмовниця порівнювала ставлення громадян двох країн до участі в житті свого села чи міста. Як приклад наводила власний український досвід: під час засідань різних комісій тільки вона ставила чиновникам конкретні запитання. Українці ані пари з вуст, тільки схвально кивали головами в такт промові посадовця.
Цю бесіду згадав під час навчального семінару проекту «Матра», що третій рік поспіль втілюють в Україні за підтримки уряду Нідерландів. Далі зрозумієте, чому.
Підтримати невідомо що не можна
Семінар, на який зібралися представники громадськості з п’яти областей України, посольства Нідерландів та урядовці, мав довгу назву: «Розвиток потужності громад для участі у впровадженні та здійсненні контролю процесу реформ у сільському господарстві, управлінні земельними ресурсами та розвитку сільських територій». Суть цього проекту Believe («повір» — Ред.), — залучити громади до реалізації Державної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на період до 2020 року. Тобто зробити так, щоб місцеві жителі активніше долучалися до управління своїм населеним пунктом і навіть державою, беручи участь у розробці місцевих планів розвитку сільських територій та національного законодавства. Адже часто реалізувати місцеві ініціативи можна тільки змінивши закони. У Нідерландах таку діяльність називають «засади доброго управління». Поширювати їх в Україні взялася міжнародна громадська організація «Прімавера».
— Ми прагнемо залучити громади до формування і впровадження державної політики, — розповідає її очільниця Ольга Жовтоног. — Для цього співпрацюємо з урядом, місцевою владою, міжнародними організаціями. Адже коли ініціатива йде тільки згори, а люди зазвичай навіть не знають, що таку стратегію розроблено, то яка може бути підтримка реформ? У Європі, особливо коли це стосується розвитку сільських територій, діють інтегровані комплексні проекти: все спирається на місцеві ініціативи. Для їхньої реалізації жителі певних територій — приватний бізнес, місцева влада, громади — об’єднуються у громадські платформи і залучають кошти з різних джерел, зокрема й міжнародних. Інше їхнє завдання — впливати на політику, брати безпосередню участь у розробці законодавчих документів і контролювати проведення реформ. Тільки в такий спосіб містяни сприйматимуть реформи.
Вдалий початок
Саме так вчинили жителі Фастівського району Київської області та Білозерського району Херсонської, які взяли участь у пілотному проекті «Матра».
— Стати учасниками проекту нас надихнуло бажання зробити свою сільську територію привабливою і для місцевих жителів, і для туристів. Адже розуміли: це гарантуватиме додаткові кошти в бюджет, — каже голова Томашівської сільради і водночас очільник громадської платформи у Фастівському районі Олена Пашун. — Впевнені, туристів зацікавить Ризоположенський чоловічий монастир у Томашівці, вони залюбки прогулялися б набережною річки Ірпінь. Але нині її русло захаращене, а коштів сільського бюджету на облаштування території бракує. Тому й долучилися до проекту. Зібрали ініціативних людей з п’яти сільрад, які хочуть розвивати свою територію. Провели семінари, тренінги, «круглі столи», під час яких виробили та надіслали урядовцям пропозиції законодавчих змін для проведення земельної реформи. Деякі з них врахували. Та, на жаль, не всі міністерства готові нас почути.
Хай там як, але члени громадської платформи у Фастівському районі впевнені в реалізації власних бізнес-проектів — у створенні міні-молокозаводу на території села Томашівка, підприємств з виробництва біопалива та переробки твердих побутових відходів, розвитку сільського зеленого туризму. Адже охочих втілювати їх у життя не бракує. Це місцеві бізнесмени та державні підприємства, а тепер і міжнародні донори. Та й усі юридичні формальності залагодили — створили громадську організацію, яка має статус юридичної особи, відкрили розрахунковий рахунок.
Аналогічні сподівання і в членів громадської платформи в Білозерському районі Херсонщини. Тут зосередилися на ідеї відновлення та розвитку системи зрошення для вирощування зернових і кормових культур, а також овочів — це основний вид діяльності та заробітку місцевих фермерів. Не чекаючи державної підтримки, вони самотужки купують дощувальні машини, але для повного відновлення зруйнованої після розпаду СРСР місцевої зрошувальної системи потрібні неабиякі кошти. Отримати їх можна, на думку членів громадської платформи, через державно-приватне партнерство, пільгове державне кредитування. Для цього потрібно виробити державну стратегію щодо відновлення й сталого використання зрошення в Україні та спеціальний закон про меліорацію земель. Свої пропозиції для майбутніх законодавчих актів 30 членів новоствореної спілки водокористувачів уже подали.
Залучення інвестицій теж наука
Нині розпочинається другий етап проекту «Матра», головна ідея якого — навчити громади презентувати свої проекти для залучення інвестицій. У ньому братимуть участь шість пілотних територій у п’яти областях — Львівській, Волинській, Полтавській, Київській, Херсонській. Під час семінару члени цих громадських платформ висловили бачення розвитку своїх територій через реалізацію конкретних проектів. Скажімо, створення кооперативу з переробки сільськогосподарської продукції, виробництво паливних брикетів, збирання і вивезення сміття до пункту переробки, підвищення ефективності надання транспортних послуг, створення осередків зеленого туризму тощо. Учасники семінару впевнені, що реалізувати задумане цілком реально.
— Ми відчули енергію громад, — каже Ольга Жовтоног. — Люди налаштовані рішуче, бо втомилися від політичних баталій. Вони зрозуміли: якщо тільки спостерігати за діями влади, то нічого не зміниться. Цей проект дієвий завдяки участі в ньому представників Єврокомісії, які допомагають профільному міністерству. У Комітеті Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин нас запевнили, що майданчик для діалогу громади та законодавців буде. Отож налагоджено і вертикаль.
Наостанок.Після цього семінару я міг би опонувати моїй англійській співрозмовниці Хелен.
Сергій ДМИТРУК
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+