Закон, що впроваджує процедуру заочного розслідування та судового розгляду кримінальних справ проти екс-президента Віктора Януковича, а також інших колишніх високопосадовців-утікачів, буде застосовано до міністра оборони Російської Федерації Сергія Шойгу, а також осіб, які фінансували терористів. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.
За злочини доведеться відповідати майном
«Кримінальні справи, які порушено проти наприклад міністра оборони Російської Федерації Сергія Шойгу, громадян, які фінансували терористичні організації Гіркіна і Бєса, розслідуватимуть заочно», — сказав міністр. Арсен Аваков висловив сподівання, що суд, який також відбуватиметься заочно, винесе відповідне рішення і за санкціями суду цих осіб можна буде через Інтерпол оголосити у міжнародний розшук.
Нагадаємо, Закон «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини», який набрав чинності нещодавно, підвищує ефективність розслідування окремих злочинів проти основ національної безпеки України та громадської безпеки.
Проект цього закону зареєстровано у Верховній Раді ще в серпні, а на його ухвалення депутатам знадобилося два місяці. Закон ухвалено у другому читанні та в цілому 7 жовтня лише з четвертої спроби. Багато депутатів критикували законопроект і відмовлялися за нього голосувати. Однак після дебатів і погроз спікера парламенту Олександра Турчинова оприлюднити імена тих, хто не голосує, парламентарії все-таки підтримали цей документ.
Коментуючи необхідність ухвалення цього законопроекту, міністр юстиції (саме це відомство розробляло документ) Павло Петренко заявив: «Цей закон дасть змогу закінчити десятки кримінальних справ проти колишніх чиновників. У цих справах вже арештовані активи на десятки мільярдів гривень, але вони не можуть бути переведені в бюджет, бо немає рішення суду». За його словами, цей закон пройшов експертизу Ради Європи та дасть змогу повернути в бюджет вкрадені в Україні гроші, якими зараз володіють колишні чиновники з оточення екс-президента Віктора Януковича.
Голова СБУ Валентин Наливайченко зазначив, що цей закон дозволяє конфісковувати майно тих, хто співпрацює із сепаратистами. «Це дуже позитивне рішення. Воно означає, що активи Курченка, «сім’ї» екс-президента та екс-чиновників, майно, рахунки і офіси яких знайдено, — все це законодавець дозволив повернути в бюджет, а вкрадене і використане як знаряддя злочину можна буде продати на аукціоні, а гроші перевести також до бюджету. А зарубіжні активи за рішенням українських судів також буде повернуто в бюджет України, — зазначив голова СБУ. — Майно знайдено. Знайдено їхні офіси, рахунки, все, що вони переоформляли на своїх помічників, водіїв і так далі. У вигляді доказової бази це давно перебуває у кримінальному провадженні, яке зведено і сконцентровано в Генеральній прокуратурі. І така можливість, яку надав законодавець, дозволяє арештоване та заморожене повернути в бюджет, майно виставити на аукціони, а гроші так само направити в бюджет».
За словами Валентина Наливайченка, глава держави створив дієву групу із залученням міжнародних фахівців з боротьби з відмиванням коштів, зокрема міністерства фінансів США та Ради Європи.
Як повернути вкрадені мільйони?
Більшість розшукуваних чиновників, які були при владі за часів Януковича, ніколи не потрапляли в рейтинги найбагатших людей України, але судячи з того, що залишили після себе, вони могли конкурувати з найзаможнішими бізнесменами країни. Нині у розшуку перебуває близько тридцяти високопосадовців. А нещодавно список українських чиновників, оголошених у розшук, поповнився ще двома іменами. Як стало відомо, Служба безпеки України оголосила в розшук колишнього міністра фінансів Юрія Колобова і колишнього голову правління ПАТ «Укртелеком» Георгія Дзекона. Відповідну інформацію розміщено на сайті Міністерства внутрішніх справ у розділі «Особи, які переховуються від органів влади».
У банках на Заході вже виявили щонайменше мільярд доларів екс-президента України Віктора Януковича та його «сім’ї». Ці кошти заблокували. Проте експерти наголошують, що повернути награбовані гроші в Україну буде дуже непросто, адже українські суди ще повинні довести, що ці кошти були отримані завдяки корупційним махінаціям.
Офіційних цифр щодо заморожених рахунків більшість країн не називають, посилаючись на банківську таємницю. Такі рахунки розсекретили всього кілька країн: Австрія назвала суму 6 мільйонів євро, Кіпр — 1,5 мільйона євро і 3 мільйони доларів, Ліхтенштейн — 27 мільйонів швейцарських франків, Великобританія — 23 мільйони доларів, Швейцарія — 137 мільйонів євро. Латвія також підтвердила наявність кількох рахунків, проте суми не назвала.
Наприкінці жовтня Генеральний прокурор України Віталій Ярема повідомив, що Великобританія обіцяє допомогти у пошуку та поверненні в Україну грошей екс-президента України Віктора Януковича. Він висловив подяку уряду Великобританії за принципову позицію в питаннях підтримки України. Крім того, делегація Генеральної прокуратури України в ході переговорів з європейськими інститутами щодо розшуку колишніх високопосадовців та повернення викрадених ними коштів отримала згоду Бельгії надати допомогу в цій справі.
«Делегація Генеральної прокуратури України з 29 вересня по 1 жовтня цього року відвідала Королівство Бельгія, Французьку й Австрійську Республіки для проведення консультацій з уповноваженими представниками міжнародних організацій та іноземних компетентних органів щодо кримінального переслідування колишніх високопосадовців України, оголошення їх в міжнародний розшук, а також пошуку і повернення незаконно виведених ними з України активів. Федеральна прокуратура Королівства Бельгія висловила готовність надати міжнародну допомогу за зверненнями української сторони з питань виявлення, арешту й повернення в Україну активів», — йдеться в повідомленні прес-служби відомства.
За стандартами міжнародного права
До речі, хвилюватися з приводу закону, який регулює заочне правосуддя, варто не лише колишнім високопосадовцям, а й тим злочинцям, які вважають, що переховування від слідства врятує їх від відповідальності. Адже закон передбачає, що кримінальне провадження можуть відкрити проти осіб, які ухиляються від явки до слідчого, прокурора або ж ігнорують суд — з тих чи інших причин. Він чинний автоматично в разі дворазової неявки без поважної причини. Причому ця норма стосується і досудового провадження, і розслідування, і суду. Тепер за законом для початку виконання процедури судовим виконавцям досить послати на домашню адресу підозрюваного лист і опублікувати номер справи на сторінках державних газет або журналів.
То кому ж іще варто боятися змін у Кримінальному кодексі?
Насамперед нові правила застосують до вбивць або осіб, які вчинили замах на життя міліціонера, депутата, судді, правозахисника. На думку юристів, до цього переліку можуть потрапити й особи, що вдаються до «смітникової люстрації» депутатів. Заочні слухання також проведуть у справах, пов’язаних з підривом державного ладу, вчиненням терористичних актів або створенням незаконних військових формувань. Сюди ж входять пропаганда війни, фінансування тероризму або заклики до терактів.
Заочне правосуддя застосують і до втікачів-корупціонерів. При цьому із 46 статей Кримінального кодексу, за якими можливе проведення заочних судів, 24 передбачають також можливість конфіскації майна. Як правило, йдеться про справи щодо повалення влади, тероризму або його фінансування. А головне — правоохоронці більше не зобов’язані розшукувати обвинуваченого, щоб доставити його до слідчого або в суд. Як і не повинні доводити, що підсудний ухиляється від правосуддя. Не прийшов до суду — отримай строк із конфіскацією!
Спеціальне досудове розслідування здійснюватимуть на підставі ухвали слідчого судді, а судове провадження — ухвали суду.
Право звертатися до слідчого судді, суду матиме слідчий за погодженням із прокурором або прокурор. У спеціальному судовому провадженні досліджуватимуть усі надані сторонами докази.
Обвинуваченому, щодо якого суд ухвалив вирок за результатами спеціального кримінального провадження, забезпечуватимуть право на апеляційне оскарження, а у разі пропуску строку для подання апеляційної скарги — за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин (обставини непереборної сили, відсутність особи у місці проживання тривалий час через відрядження, подорож тощо).
У законі передбачено норму й про те, що єдиним можливим запобіжним заходом буде взяття під варту до винесення вироку в разі, якщо підозрюваний захоче повернутися на батьківщину і віддатися в руки правоохоронців. Якщо ж підозрюваний не бере участі в досудовому розслідуванні й надалі в судочинстві, він має право висунути свого захисника. Оскільки участь останнього обов’язкова, в разі відсутності альтернатив його може надати сама держава.
У Європі поширена практика заочного правосуддя. Наприклад у Франції, Данії, Нідерландах, Швейцарії, Німеччині кожен десятий вирок виносять заочно. Європейський суд з прав людини і Рада Європи також не заперечують проти такої норми. При цьому адвокати, що працюють у країнах ЄС, підкреслюють, що заочна норма існує, щоб передусім захищати права постраждалих. Наприклад, хтось вас публічно образив і не хоче з’являтися в суд. Феміда винесе вирок без відповідача.
Від редакції. До того, як саме буде застосовуватися на практиці цей закон в Україні, у юристів поки що багато запитань. Чи не використовуватимуть його для того, зокрема, аби приймати «замовні» судові рішення? Відповіді на це та інші запитання отримаємо вже найближчим часом.
Ми в Google+