Начальник управління протиповітряної оборони 7 корпусу швидкого реагування ДШВ полковник Артем Скуратівський: «Уже фіксують збиття реактивних «шахедів» за допомогою перехоплювачів»

Фото відділу комунікацій 7 корпусу ШР ДШВ

У російсько­українській війні, що вже давно стала високотехнологічною, Україна успішно протидіє новій зброї ворога. Розгорнуті механізовані штурми з довгими колонами техніки відійшли в минуле, натомість основною ударною силою стали безпілотники.

Уже за пів року після початку повномасштабної війни росіяни почали активно застосовувати дрони іранського виробництва «Шахед­136». Утім високий відсоток збиття цілей українською ППО підштовхнув загарбників до розроблення реактивної версії БпЛА «Герань­3». Чим вона небезпечна, чим відрізняється від попередниці та що використовує Україна для протидії, розповів у бліцінтерв’ю начальник управління протиповітряної оборони 7 корпусу швидкого реагування ДШВ полковник Артем Скуратівський.

Пане Артеме, для початку розкажіть, будь ласка, як, коли і чому з’явилися реактивні «шахеди».

— Завдяки роботі мобільних вогневих груп, авіації, підрозділів ППО та радіоелектронної боротьби, а також широкому впровадженню дронів­перехоплювачів вдалося вийти на високий рівень збиття ворожих дронів.

Унаслідок комплексного застосування різних сил і засобів під час масованих ударів ворога середній рівень перехоплення ударних БпЛА типу «Герань­2» та Shahed­136 зріс до показників 80—93% залежно від масштабу удару.

Високі показники ефективності вітчизняної ППО підштовхнули країну­агресорку до вдосконалення наявних засобів. І вже від початку минулого року росія почала розгортати масове виробництво безпілотників «Герань­3» — реактивної версії іранської технології. 

Поясніть, будь ласка, чим саме реактивні «шахеди» небезпечні. Чи в них все­таки є слабкі місця?

— На відміну від попередника з поршневими двигунами, реактивна модифікація має більшу швидкість польоту, що значно ускладнює завдання ППО з їх знищення і дає змогу долати великі відстані значно швидше. Наприклад, від білоруського кордону до української столиці «герань­3» може долетіти за 35 хвилин — це вчетверо швидше, ніж попередня версія БпЛА. А камера оптико­електронного модуля дає операторові змогу керувати баражуючим боєприпасом в режимі онлайн. 

Однак окрім переваг, поліпшені версії «шахедів» мають недоліки. Зокрема, великий розмір — довжина корпусу становить 3,5 метра, а розмах крил — 3 метри. Такі габарити дають змогу радіолокаційним системам з легкістю виявляти ворожі засоби над територією України. Ще одна ахіллесова п’ята — потужне випромінювання в тепловому діапазоні, що робить їх вразливими до ПЗРК. 

Наскільки часто росія запускає реактивні «шахеди»?

— Вороги застосовують реактивні «шахеди» для ударів по об’єктах критичної інфраструктури, енергетики та військових цілях. Головні напрямки ударів — східна, південна та центральна частини України.

Нині ворог використовує «герань­3» двома основними способами: пошук та ураження цілі із застосуванням оптико­електронного модуля та застосування у складі масованих ударів по території України як одного із засобів ураження.

Утім російська армія далека від повної заміни старих «шахедів» на вдосконалені версії. Згідно з підсумками аналізу застосування ворогом БпЛА, частка реактивних дронів «Герань­3» у загальній кількості застосованих БпЛА цього типу становить до 20%. Основну кількість ударів росіяни продовжують здійснювати із використанням «герані­2».

Чи є нині в Сил оборони ефективні засоби протидії?

— На сьогодні мобільні вогневі групи, які чудово себе виявили у збитті «шахедів», малоефективні проти реактивних модифікацій через їхню високу швидкість. Набагато краще таким засобам протидіють різні типи ПЗРК та зенітне ракетне озброєння. Нині виробники перехоплювачів шукають рішення ефективного знищення «гераней­3». Підкреслю, що для опанування будь­яких комплексів необхідна належна підготовка екіпажів.

Проте вже фіксують збиття реактивних «шахедів» за допомогою перехоплювачів, зокрема їх збивають бійці 81 окремої аеромобільної Слобожанської бригади 7 корпусу швидкого реагування ДШВ ЗСУ. Екіпажі бригад працюють над удосконаленням та систематизацією антидронової стратегії.

Людмила КЛІЩУК,
АрміяInform, онлайн­видання Міноборони