Широковідома акція могла б знайти нове звучання на Луганщині, трансформувавшись на захист підприємств, що залишилися або переїхали на підконтрольну Україні територію, але страждають через затоварення. Хлібопекарські підприємства Луганщини нині ви користовують лише 61% потенціалу — інші обсяги споживання забирають сусідні області. Така сама ситуація і в масложировій галузі: завантаженість — 33%, тож потрібно терміново шукати нові ринки збуту. Пояснення цього феномену — закриття провезення товару на непідконтрольні Україні території, куди ці підприємства традиційно постачали до 75% своєї продукції. 

Громадянин Німеччини Мішель Якобі, подорослішавши, не захотів залишатися у рідній країні. Змінив забезпечене і впорядковане життя вдома на необлаштоване, але повне несподіванок в Україні. Тут, у закарпатській глибинці, ось уже сьомий рік вирощує карпатських буйволів.

Він був вражений, коли дізнався: тварин, яких віками тут вирощували і яких ще півстоліття тому було понад тисяча, нині залишилося чотири десятки голів. Місцеве населення безжально здавало їх на м’ясо!

Проект перспективного плану об’єднання громад області Черкаська облдержадміністрація запропонувала для обговорення на позачерговій сесії. Документ, як переконував директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Сергій Пасічник, розроблено для формування спроможних взаємопорівнюваних територіальних громад за повноваженнями, ресурсною базою, чисельністю населення та площею. Це забезпечить у майбутньому спроможність громад самостійно, за рахунок власних ресурсів, вирішувати питання місцевого значення. 

 Для повноцінної характеристики роботи лісового господарства, як для жодного іншого, притаманний так званий інвентаризаційний період, який кількісно обраховується десятьма роками. Якщо цей термін умовно порівняти з іншими галузями, то він прирівнюється до року господарської діяльності. Тобто співвідношення 10:1 наочно переконує, наскільки успішний часовий відтинок для того чи того колективу. Остання десятирічка сумських лісівників особливо результативна та зрима. Вона переконує: слобожанські ліси — у надійних та працьовитих руках, які не лише ретельно оберігають природне багатство, а й усіляко його примножують.

Погані дороги — це додаткові витрати пального, які шкодять довкіллю, підвищують вартість перевезень, а ще — збільшення залежності від імпорту нафтопродуктів. Ще гірше, коли дефекти покриття стають причиною аварій і страждають люди. Особливо навесні, на будь-яке шосе виїдеш і натрапиш на ямки: то скільки розуму можна набиратися? На жаль, уже багато років лише говоримо про розвиток транспортних артерій, бо щороку вибоїни та інші дефекти з’являються на тому ж місці. Їхня кількість зростає.

У провідних країнах світу ямковий ремонт визнаний неефективним. Так у сусідній Польщі, якщо на 1 кілометр є 5 ямок, вже роблять поточний ремонт. А в нашій країні, за відсутності коштів на більш капітальні види робіт, він є мало не єдиним варіантом забезпечення проїзду транспортних засобів. Тому водії з нетерпінням очікують закінчення весни, коли дороги приводять до рівня мінімальної безпеки.

Столичні авіабудівники вкотре збираються презентувати свою продукцію потенційним споживачам у світі. Напередодні участі державного підприємства «Антонов» у Всесвітній авіаційній виставці «Ле-Бурже» виробничі потужності відвідав Президент Петро Порошенко.

Ті, хто вперше потрапляє до Підопригорів, які лежать у слобожанській глибинці на чималій відстані від гомінких автострад, спершу не ймуть віри: невже можливий такий вишуканий порядок і особлива зовнішня естетика в селі? І насамперед — перед адміністративним приміщенням підприємства «Надь», де зачаровує все: і акуратно вимощена плитка, і світла будівля, й лавочки з вигнутими ажурними спинками, і молоді деревця. А квіти, здається, заполонили весь навколишній простір. І не тільки на клумбах, а й у горщиках, у вигляді вигадливої ікебани, яка по-особливому сприймається тут, в українській глибинці.

Усе це завдяки вмілому, мудрому і висококультурному господарюванню, яке сповідує керівництво сільгосппідприємства. І навіть у вихідний — день нашого приїзду — на клумбах клопоталися жіночки, які висаджували щойно привезену розсаду ромашок. 

Через інтенсивні грозові дощі наприкінці липня 2008 року в шести областях Західної України стався руйнівний паводок. У регіоні було підтоплено 40 601 житловий будинок, 33 882 гектари сільськогосподарських угідь, пошкоджено 360 автомобільних та 561 пішохідний міст, розмито 68 061 кілометр автомобільних доріг. Загальні збитки від повені оцінювали у 3—4 мільярди гривень. Загинуло 30 людей, з них шестеро дітей. Тому 31 липня 2008 року Верховна Рада України оголосила ці шість областей Західної України зоною надзвичайної екологічної ситуації терміном на 90 днів, надавши 5 мільярдів гривень на ліквідацію наслідків повені. Щодо цієї суми в жителів постраждалих областей є великі сумніви, бо й досі, наприклад, Івано-Франківська область не може повністю ліквідувати наслідки того руйнівного паводка. 

Як показали нещодавні агродебати, думки щодо зняття мораторію досить полярні. У конгрес-холі «Президент-готелю» було спекотно від дискусій та спорів: кожен намагався довести, що саме його думка правильна. Одні наполягали на негайному введенні ринку землі, бо це нібито вдихне нове життя в агросектор і позбавить селян, особливо похилого віку, тягаря — непотрібних земельних паїв.

Інші ж стверджували, що це абсурд, продавати землю в умовах економічної кризи та війни, коли немає чітких правил гри та нормальної ціни на важливий ресурс. До того ж земля — це не тягар, її завжди можна здати в оренду й навіть продати, заповівши комусь у спадок. Єдине, що заважає цьому, — це те, що перереєстрація землі нині коштує дорожче, ніж її оціночна вартість, влучно підмітив один з фермерів. 

На кардинальних змінах у підходах до управління Укрзалізницею вчора наголосив міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, презентуючи в будинку уряду нову організаційну структуру та статут Укрзалізниці (далі — УЗ), яка цього року стане публічним акціонерним товариством (див. сайт Мінінфраструктури).

За його словами, корпоратизація УЗ проходить за графіком і наближається до фінішу. «До кінця червня Фонд держмайна має підтвердити оцінку майна УЗ і тоді має початися процес створення публічного акціонерного товариства. Але формування організаційної структури не чекатиме завершення корпоратизації, певні зміни можемо робити вже нині, хоч це процес тривалий», — підкреслив урядовець. І запевнив, що нова оргструктура розроблялася експертами на основі найкращого європейського досвіду.