Нині понад половина будинків у сільській місцевості мають індивідуальне опалення, у містах цей показник не перевищує 40%. І щороку питома частка централізованого опалення житла зменшується, що не дивно. Українці хочуть мати надійне і контрольоване джерело тепла для власної оселі. Вони прагнуть енергетичної незалежності від централізованих котелень, оскільки запропоновані послуги не відповідають встановленим тарифам на тепло і гарячу воду.

Державна інспекція з безпеки на морському та річковому транспорті (Укрморрічінспекція) не належить до структур, які повсякчас на слуху. Однак від її діяльності часто залежить життя не лише власників різних судноплавних засобів, а й безпека десятків і сотень тисяч пересічних громадян, які користуються послугами річкового та морського транспорту. І хоча Укрморрічінспекція незабаром ввіллється в Держслужбу з безпеки на транспорті, її кращими напрацюваннями гріх не скористатися.

У попередній статті («На стратегічних напрямах розвитку інфокомунікацій», «Урядовий кур’єр» від 06.06.2015 р. №100) ми акцентували на тому, що національна інформаційно-комунікаційна інфраструктура (НІКІ) — технологічний фундамент життєдіяльності інформаційного суспільства та один з об’єктів критичної інфраструктури держави. Від сталого та надійного функціонування всіх її складових залежить кібербезпека, можливість управління державою, забезпечення потреб оборони та безпеки, функціонування промисловості, кредитно-фінансової та банківської систем, енергетичних, транспортних інфраструктур, комунального господарства, цивільного захисту, врешті можливість безумовної реалізації конституційних прав громадян на комунікації та отримання інформації за будь-яких умов. 

Державна фіскальна служба України (ДФС), яку бізнес вважає найбільш репресивним, недружнім до нього та найбільш корумпованим державним органом, після реструктуризації стане прозорою та чесною системою адміністрування податків та митних платежів. У цьому вчора на презентації проекту інституційної реформи ДФС запевнила міністр фінансів Наталія Яресько.

Події останніх місяців, коли з ринку було виведено приблизно 50 комерційних банків, змушують і експертів, і пересічних громадян замислитися над тим, чи вистачить у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) коштів на виплати за депозитами та відсотками по них. Чи зможе це відомство поповнитися коштами і з яких джерел?

Зазначимо дві цікаві деталі. По-перше, як повідомив «УК» старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець, гроші, які ФГВФО отримав на це торік, фонд уже використав. 

Масштабний інфраструктурний проект, який реалізують у Львові за фінансової підтримки ЄБРР, набуває реальних обрисів. Будівництво нового трамвайного маршруту, який уже восени з’єднає  центральну частину міста з найбільшим житловим мікрорайоном Львова Сихівським, у розпалі.

— Одночасно на об’єкті виконуємо кілька видів робіт, — розповідає головний інженер фірми-підрядника «Онур» Олександр Добоні, — дорожники монтують трамвайні плити, прокладають рейки і замощують їх плиткою. Роботи виконуємо з випередженням графіка, вже облаштовано понад  70% трамвайних плит, 35% колії і майже третину площі замощено плиткою. Найскладніші етапи пройдено. 

На початок 2014 року в Україні функціонувало 180 банків, з них на 19 червня тимчасові адміністрації введено у 52. Для невеликої банківської системи це багато. Проте в ній за останній місяць навіть намітився приплив гривневих вкладів, тому не втратили сенсу рейтинги надійності депозитів. «УК» поспілкувався про результати Х Рейтингу надійності банківських депозитів із директором рейтингового агентства «Стандарт-Рейтинг» Андрієм НІКІТІНИМ. 

Питання відродження вітчизняного насінництва турбує аграріїв не перший рік. «УК» неодноразово порушував цю проблему, і позаторік у Міністерстві аграрної політики та продовольства навіть заявляли, що вже за кілька років під час посівних кампаній ми використовуватимемо тільки вітчизняне якісне насіння. Але ці чиновницькі заяви, на жаль, залишилися тільки добрими намірами. А за нинішнього стану справ в економіці виконати це завдання ще проблематичніше.

Чому? Бо в державному реєстрі сортів рослин України частка іноземної селекції становить уже майже 50% і щороку збільшується. Український ринок насіння стрімко захоплюють західні селекційно-насінницькі фірми. Прокоментувати ситуацію ми попросили провідного насіннєвода України, зокрема Полтавщини, Олександра Кочубея.

Широковідома акція могла б знайти нове звучання на Луганщині, трансформувавшись на захист підприємств, що залишилися або переїхали на підконтрольну Україні територію, але страждають через затоварення. Хлібопекарські підприємства Луганщини нині ви користовують лише 61% потенціалу — інші обсяги споживання забирають сусідні області. Така сама ситуація і в масложировій галузі: завантаженість — 33%, тож потрібно терміново шукати нові ринки збуту. Пояснення цього феномену — закриття провезення товару на непідконтрольні Україні території, куди ці підприємства традиційно постачали до 75% своєї продукції. 

Громадянин Німеччини Мішель Якобі, подорослішавши, не захотів залишатися у рідній країні. Змінив забезпечене і впорядковане життя вдома на необлаштоване, але повне несподіванок в Україні. Тут, у закарпатській глибинці, ось уже сьомий рік вирощує карпатських буйволів.

Він був вражений, коли дізнався: тварин, яких віками тут вирощували і яких ще півстоліття тому було понад тисяча, нині залишилося чотири десятки голів. Місцеве населення безжально здавало їх на м’ясо!