Цього року поліський регіон, що традиційно утримує одне із перших місць у державі за обсягами агровиробництва, зібрав 870 тисяч тонн ранніх зернових та 76 тисяч тонн ріпаку. Цей вклад у продовольчу безпеку України поповнить ще й мільйон зерна кукурудзи, що забезпечить ситу зиму волинському тваринництву і не тільки .

Це, без сумніву, гідний внесок волинських аграрників у виконання стратегічного для нашої держави завдання — довести щорічне збирання зернових культур до 80, а технічних до 15 мільйонів тонн. 

Про це повідомив голова Держінвестпроекту Сер гій Євтушенко, зауваживши, що за всі роки незалежності України це найбільша інвестиція, яку вдалося залучити в регіон, а також найбільша китайська інвестиція в економіку держави. За його даними,  загалом за 23 роки в економіку Чернігівщини, яку вважають депресивним регіоном, інвестовано 111 мільйонів доларів, з них 90 мільйонів — з країн ЄС, або лише 105 доларів на людину. А Піднебесна за цей час внесла «скромних» 20,3 мільйона доларів прямих  інвестицій в Україну. 

Завершується посівна кампанія. Якими темпами вона йде зокрема на Черкащині та Донеччині? Чи забезпечені аграрії цих регіонів усім необхідним? Про це у матеріалах наших кореспондентів. 

Про це повідомив президент Української зернової асоціації (УЗА) Володимир Клименко, зазначивши, що нині готується підписання відповідного меморандуму про взаємопорозуміння учасників ринку з урядом. 

Уже три роки поспіль зерновий ринок працює без заборон. А все завдяки домовленостям бізнесу та влади, спільному контролю вивезення збіжжя з України відповідно до означених балансів на маркетинговий рік, розповів експерт. Це запобігає надмірним обсягам експорту зернових і гарантує продбезпеку, а також дає змогу експортерам виконати свої зобов’язання за контрактами, а виробникам — забезпечити максимальні доходи. Крім того, зберегти імідж та позиції держави як експортера збіжжя, що посідає друге-третє місця у світі, зауважив президент УЗА. 

Про особливості управління землями та ринку землі в Європі і яких змін у земельній сфері слід очікувати Україні, вступаючи в ЄС, «УК» запитав у  міжнародного експерта постійного радника проекту Твіннінг «Допомога в розвитку відкритого і прозорого ринку сільгоспземель в Україні» Стефана ФЕРБУНТА. 

Зустрічі науковців і практиків завжди привертають увагу, особливо якщо йдеться про пошук нових сортів пшениці — нашої головної годувальниці. Ось і цього разу науково-практична конференція, куди з’їхалися, окрім науковців кафедри генетики, селекції рослин та біотехнології Уманського національного університету садівництва (УНУС) та представників Всеукраїнського наукового інституту селекції з Києва, ще й керівники сільгосппідприємств і фермери Черкащини, видалася насиченою, а для декого сповненою й відкриттями. Йшлося про нові сорти прадавньої злакової культури спельти, виведені уманськими селекціонерами. 

Уперше за останні вісім років закарпатські аграрії брали участь у міжнародній виставці-конкурсі «Агро-2014». З цього престижного столичного заходу селянське фермерське господарство «Фенікс» із села Бадалово, що на закарпатській Берегівщині, привезло золоті медалі, кілька дипломів і грамот.

В експозиції бадалівців на виставці були чистопородний племінний елітний кнур Піетрен, схрещений із гемпширською м’ясною породою, а ще свиноматка, виведена внаслідок селекції великої білої та породи лапай, а також п’ять породистих поросят.

Відзначено й зусилля партнерів ТОВ «Та-То Панно» з Угорщини, які спільно з «Феніксом» розвивають селекційно-племінну справу. 

«Урядовий кур’єр» уже розповідав про скандальну передачу лісогосподарських виробничих структур МінАПК до Державного агентства лісових ресурсів країни. Ще торік в областях вимагали скасувати рішення Кабміну Азарова, яке викликало протести місцевої влади і самих лісівників. Несподівано для багатьох призначене Майданом керівництво Держлісагентства заходилося виконувати накази «папєрєдніків». 

У Корсунський район на сільгосппідприємстві «Агрорось» з'їхалися всі ключові гравці аграрного ринку, які фактично контролюють третину експорту зернових. Якщо чесно, то такого поважного зібрання прямо в полі та ще й у вишитих сорочках не бачила ніколи. Зазвичай таких поважних людей та ще й у жнива днем з вогнем не знайдеш. Та це й не дивно, адже за наполяганням МВФ уряд розглядає можливість зміни правил гри для них у сфері оподаткування, які мали б діяти до 1 січня 2018 року.

Прем’єр-міністр, відкриваючи захід, одразу попереджає: приїхав радитися, часу мало, говоримо коротко і по суті. Бізнес вкладається у неповні три години. Розмова — досить жвава і конструктивна. 

Михайло Лавриненко — чоловік уже далеко не молодий. Має в селі Червона Слобода під Черкасами будинок і кілька соток землі при садибі. Цілком вистачає, щоб разом із дружиною Вірою Іванівною день у день клопотатися біля саду й городу, радувати діток і внуків добрими врожаями. Серед інших відбірними овочами  та фруктами — усе виходить на славу, найвищого гатунку.