Про особливості управління землями та ринку землі в Європі і яких змін у земельній сфері слід очікувати Україні, вступаючи в ЄС, «УК» запитав у  міжнародного експерта постійного радника проекту Твіннінг «Допомога в розвитку відкритого і прозорого ринку сільгоспземель в Україні» Стефана ФЕРБУНТА. 

Зустрічі науковців і практиків завжди привертають увагу, особливо якщо йдеться про пошук нових сортів пшениці — нашої головної годувальниці. Ось і цього разу науково-практична конференція, куди з’їхалися, окрім науковців кафедри генетики, селекції рослин та біотехнології Уманського національного університету садівництва (УНУС) та представників Всеукраїнського наукового інституту селекції з Києва, ще й керівники сільгосппідприємств і фермери Черкащини, видалася насиченою, а для декого сповненою й відкриттями. Йшлося про нові сорти прадавньої злакової культури спельти, виведені уманськими селекціонерами. 

Уперше за останні вісім років закарпатські аграрії брали участь у міжнародній виставці-конкурсі «Агро-2014». З цього престижного столичного заходу селянське фермерське господарство «Фенікс» із села Бадалово, що на закарпатській Берегівщині, привезло золоті медалі, кілька дипломів і грамот.

В експозиції бадалівців на виставці були чистопородний племінний елітний кнур Піетрен, схрещений із гемпширською м’ясною породою, а ще свиноматка, виведена внаслідок селекції великої білої та породи лапай, а також п’ять породистих поросят.

Відзначено й зусилля партнерів ТОВ «Та-То Панно» з Угорщини, які спільно з «Феніксом» розвивають селекційно-племінну справу. 

«Урядовий кур’єр» уже розповідав про скандальну передачу лісогосподарських виробничих структур МінАПК до Державного агентства лісових ресурсів країни. Ще торік в областях вимагали скасувати рішення Кабміну Азарова, яке викликало протести місцевої влади і самих лісівників. Несподівано для багатьох призначене Майданом керівництво Держлісагентства заходилося виконувати накази «папєрєдніків». 

У Корсунський район на сільгосппідприємстві «Агрорось» з'їхалися всі ключові гравці аграрного ринку, які фактично контролюють третину експорту зернових. Якщо чесно, то такого поважного зібрання прямо в полі та ще й у вишитих сорочках не бачила ніколи. Зазвичай таких поважних людей та ще й у жнива днем з вогнем не знайдеш. Та це й не дивно, адже за наполяганням МВФ уряд розглядає можливість зміни правил гри для них у сфері оподаткування, які мали б діяти до 1 січня 2018 року.

Прем’єр-міністр, відкриваючи захід, одразу попереджає: приїхав радитися, часу мало, говоримо коротко і по суті. Бізнес вкладається у неповні три години. Розмова — досить жвава і конструктивна. 

Михайло Лавриненко — чоловік уже далеко не молодий. Має в селі Червона Слобода під Черкасами будинок і кілька соток землі при садибі. Цілком вистачає, щоб разом із дружиною Вірою Іванівною день у день клопотатися біля саду й городу, радувати діток і внуків добрими врожаями. Серед інших відбірними овочами  та фруктами — усе виходить на славу, найвищого гатунку. 

Регіони продовжують заповнювати засіки держави. Про жнивні здобутки областей читайте у матеріалах наших кореспондентів.
Цього року вітчизняним аграріям варто подякувати. Вони беруть участь у відправці товарів і продукції в зону АТО, надають допомогу сільським громадам. За непростих економічних обставин навесні хлібороби обсіялися, а, жнивуючи, забезпечують національну безпеку у продовольстві. Часу для перепочинку немає, бо невдовзі їм потрібно сіяти озимий ріпак, а потім — озимі зернові. 

Проблема зайнятості сільського населення нині актуальна для всієї країни, а для Полтавської області й поготів, тому що тут його чи не найбільше. Статистика свідчить, що офіційно не мають роботи 73 тисячі жителів сіл. І цей факт змушує обласне керівництво і владу на місцях шукати шляхів виходу з цієї ситуації. Тож намагаються розвивати дрібнотоварне сільськогосподарське виробництво. Нині в області функціонує 13 сільськогосподарських кооперативів, 9 із них — молочарські.
Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив (СОК) «Молочний Світанок», розташований у селі Сухорабівка Решетилівського району, в серпні якраз святкує рік свого існування. Людина, яка доклала до цього чимало зусиль, а це начальник управління агропромислового розвитку Решетилівської райдержадміністрації Володимир Маслюк, розповідає, що це було непросто. Людей доводилося переконувати в тому, що це роблять для їхньої ж вигоди. Потихеньку справа зрушила з місця, і нині вже «танк» ємністю 2 тонни не вміщає всього молока, яке здають члени кооперативу.

«УК» уже писав, наскільки якісне молоко виробляють у наших регіонах. Тепер розповімо про шанси української продукції, яку виробляють на Сумщині та Вінниччині, потрапити на євроринок. Та чи не станеться так, що, захопившись освоєнням останнього, залишимо на молочних бобах співвітчизників.

Кукурудзу на зерно вирощують в усіх областях України, а чи не найбільше на Полтавщині, де ділянки під пізніми зерновими культурами останніми роками постійно зростають. У структурі посівних площ 2014 року кукурудза займає тут, в усіх категоріях сільськогосподарських організацій, близько шестисот тисяч гектарів. Відомо, що це одна із найбільш вологолюбних рослин, врожайність якої значно підвищується після поливу. На що ж тоді розраховують аграрії Полтавщини, у грунтах якої завжди не вистачає вологи, сіючи цю рентабельну культуру?