Регіони продовжують заповнювати засіки держави. Про жнивні здобутки областей читайте у матеріалах наших кореспондентів.
Цього року вітчизняним аграріям варто подякувати. Вони беруть участь у відправці товарів і продукції в зону АТО, надають допомогу сільським громадам. За непростих економічних обставин навесні хлібороби обсіялися, а, жнивуючи, забезпечують національну безпеку у продовольстві. Часу для перепочинку немає, бо невдовзі їм потрібно сіяти озимий ріпак, а потім — озимі зернові. 

Проблема зайнятості сільського населення нині актуальна для всієї країни, а для Полтавської області й поготів, тому що тут його чи не найбільше. Статистика свідчить, що офіційно не мають роботи 73 тисячі жителів сіл. І цей факт змушує обласне керівництво і владу на місцях шукати шляхів виходу з цієї ситуації. Тож намагаються розвивати дрібнотоварне сільськогосподарське виробництво. Нині в області функціонує 13 сільськогосподарських кооперативів, 9 із них — молочарські.
Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив (СОК) «Молочний Світанок», розташований у селі Сухорабівка Решетилівського району, в серпні якраз святкує рік свого існування. Людина, яка доклала до цього чимало зусиль, а це начальник управління агропромислового розвитку Решетилівської райдержадміністрації Володимир Маслюк, розповідає, що це було непросто. Людей доводилося переконувати в тому, що це роблять для їхньої ж вигоди. Потихеньку справа зрушила з місця, і нині вже «танк» ємністю 2 тонни не вміщає всього молока, яке здають члени кооперативу.

«УК» уже писав, наскільки якісне молоко виробляють у наших регіонах. Тепер розповімо про шанси української продукції, яку виробляють на Сумщині та Вінниччині, потрапити на євроринок. Та чи не станеться так, що, захопившись освоєнням останнього, залишимо на молочних бобах співвітчизників.

Кукурудзу на зерно вирощують в усіх областях України, а чи не найбільше на Полтавщині, де ділянки під пізніми зерновими культурами останніми роками постійно зростають. У структурі посівних площ 2014 року кукурудза займає тут, в усіх категоріях сільськогосподарських організацій, близько шестисот тисяч гектарів. Відомо, що це одна із найбільш вологолюбних рослин, врожайність якої значно підвищується після поливу. На що ж тоді розраховують аграрії Полтавщини, у грунтах якої завжди не вистачає вологи, сіючи цю рентабельну культуру?

Сільський кооператив «Обрій» у Черепині Корсунь-Шевченківського району — явище, можна сказати, неординарне. Його кілька років тому створили селяни для обробітку присадибних ділянок, розчищення вулиць від снігу, вивезення побутових відходів тощо. Поки об’єднанню бракувало коштів (для повноцінних послуг потрібна відповідна техніка і кваліфіковані кадри), кооператив, як розповідає його голова Анатолій Стригаль, сяк-так животів.
Ситуація докорінно змінилася із залученням до справи представників проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-2». До цього з його допомогою відремонтували сільський фельдшерсько-акушерський пункт. Ось і тепер Євросоюз підсобив коштами, за які придбали трактор, плуг та косарку, заплановано купити причеп та іншу техніку, без якої на селі не обійтися. На зборах прийняли рішення придбати ще й промислову сушарку для фруктів — від них цього року в садках гілля гнеться. 

Появу на початку 1990 року на аграрній карті області нового підрозділу з промовистою назвою навряд чи зустріли з оптимізмом. Скоріше навпаки: у той час подібні структури з’являлися, як гриби після рясного дощу, тож створення «Перемоги» у бригадному, а отже і занедбаному селі сприйняли як чергову і навряд чи успішну спробу врятувати Павленкове та місцевих селян від повного занепаду. 

У  департаменті агропромислового розвитку Черкаської облдержадміністрації презентували проект Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні, ініціатором якого стали Міністерство аграрної політики та продовольства України та партнери — об’єднанням страховиків «Аграрний страховий пул» і проект Міжнародної фінансової корпорації. 

В Україні триває збирання ранніх зернових і зернобобових культур. Дуже приємно, що цей процес  з хорошими досягненнями завершено  у «прифронтовій» Запорізькій області.  А Полтавщина днями порадувала країну своїм першим мільйоном тонн, який  пішов до загальноукраїнського короваю.  

Ще у ХIХ столітті яблука з Поділля мали неабиякий попит на відомій на той час у світі Санкт-Петербурзькій біржі. Відтоді вітчизняні садівники лише підтверджували добру репутацію. Щоправда, у перші роки незалежності України галузь пережила певний спад, але потім з допомогою держави модернізувалася, утвердилася на традиційних ринках збуту своєї продукції. А також у співпраці з переробними підприємствами вона вийшла на новий ринок — наша країна почала у великих обсягах постачати концентрований яблучний сік до Європи. 

Цього року Україна отримає високий урожай, вищий за середньорічний за останні п’ять років. Таке переконання висловив під час прес-конференції «Проблеми, виклики та перспективи українського ринку зерна та продуктів його переробки» президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. На його думку, це відбудеться завдяки вищій врожайності зернових, навіть попри те, що можемо втратити 15% площ посівів і 12% валового збору через анексію Криму і воєнні дії у східних областях.