Появу на початку 1990 року на аграрній карті області нового підрозділу з промовистою назвою навряд чи зустріли з оптимізмом. Скоріше навпаки: у той час подібні структури з’являлися, як гриби після рясного дощу, тож створення «Перемоги» у бригадному, а отже і занедбаному селі сприйняли як чергову і навряд чи успішну спробу врятувати Павленкове та місцевих селян від повного занепаду.

Однак зараз скептики остаточно посоромлені, а лебединське СТОВ — у першій шерензі господарств, де мають високі врожаї. До того ж це упорядкований і комфортний населений пункт зразкового порядку.

Ці комплексні успіхи місцеві жителі напряму пов’язують із незмінним керівником господарства Анатолієм Онайком, який чверть століття тому у свої 35 узявся за сільське кермо і впевнено тримає його ось уже стільки літ.

Як любить казати Анатолій Васильович, у їхнього господарства така назва, що не можна бути в аутсайдерах, а треба тільки перемагати.

60-центнерний урожай — до 60-річного ювілею

Спеціалізуючись на вирощуванні пшениці, «Перемога» з року в рік культивує нові сорти, використовує всі новинки в технології вирощування основного хліба. Якщо загалом зернові культури тут родять не менше як по 45—48 центнерів на круг, то пшениця — від 52 до 58.

 А цього літа місцеві хлібороби одними з перших на Сумщині завершили жнива, одержавши на круг 60 центнерів продовольчого зерна високої хлібопекарської якості. Увесь урожай до останнього кілограма заклали у власні складські приміщення або ж досушують на розлогому току.

Збіг чи випадковість, але обжинки хлібороби справили якраз напередодні 60-річного ювілею свого керівника. Тож годі чекати кращого подарунка, аніж такої щедрості ниви, яка також «долучилася» до вітань на адресу дбайливого господаря.

Утім, зазначена гіпербола не така вже й символічна, а радше результат постійної турботи про землю і її родючість. Маючи в обробітку понад 450 гектарів озимої пшениці, тут леліють кожну сотку чорнозему.

Меморіал загиблим у роки Великої Вітчизняної війни так гармоніює зі Свято-Успенською церквою. Фото Володимира КОВАЛЕНКА

Насамперед дбають про сортооновлення, надаючи перевагу районованим і тим, які вже зарекомендували себе в місцевих ∂рунтово-кліматичних умовах. Нинішнього року на «відмінно» склали іспит сорти Богдана, Антонівка і Наталка.

 Окрім добрив, які вносять відповідно до технологічної карти полів, сповна забезпечені відповідною технікою. За останні три роки на її придбання витрачено майже 10 мільйонів гривень. Обзавелися новим комбайном «Джон Дір» американського виробництва, кількома сучасними тракторами та сівалками. А недавно купили шахтну сушарку італійського виробництва «Бонфанті» потужністю 270 тонн зерна на добу, яка прийшла на зміну старенькій техніці.

Не обділеними залишаються і працівники товариства. Під час жнив щоденні заробітки комбайнерів становили від 700 до 800 гривень, а тих, хто перевозили збіжжя з полів до току, — 300-350.

Утім, у товаристві не знають таких понять, як затримка із видачею зароблених коштів, борги до бюджету чи Пенсійного фонду… Фінансово-економічний механізм відпрацьовано бездоганно і з точністю до секунди, чи то пак гривні.

Анатолій Онайко з комбайнером Миколою Коротичем. Фото Володимира КОВАЛЕНКА

У села є господар

Ті, хто вперше потрапляють до Павленкового, не приховують свого здивування чи навіть захоплення. Розташоване в глибинці, поодаль гомінких трас і магістралей, воно чисте, охайне, акуратне і затишне.

Міцна асфальтівка, що пролягає центральною вулицею, добротні цегляні будинки, два магазини, ФАП, навчально-виховний комплекс, поштове відділення, клуб із бібліотекою, білосніжна Свято-Успенська церква, що поряд з Меморіалом загиблим у роки Великої Вітчизняної війни односельцям, — усе це додає особливого шарму селу, яке кілька разів виборювало звання населеного пункту зразкового порядку. І сьогодні також готове позмагатися з «родичами» будь-якого району хоч Сумщини, хоч інших областей України.

Для господарства стало правилом кожного року в рамках укладеної соціальної угоди з місцевою сільською радою виділяти кошти на облаштування і розвиток населеного пункту. Наприклад, торік ця сума становила 76 тисяч гривень, або 235 у розрахунку на кожного мешканця, цього року буде не менше.

Як говорить сільський голова Сергій Каплін, місцева громада не залишена сам-на-сам з тими чи тими проблемами і негараздами, а завдяки «Перемозі» почувається надійно і впевнено.

А кілька днів тому СТОВ «Перемога» перерахувало 30 тисяч благодійних гривень на придбання бронежилетів учасникам АТО у східних областях України. Цілком можливо, що вже сьогодні десятки українських бійців захищені від ворожих куль бронею, закупленою за кошти павленківських селян.

Як сказав Анатолій Онайко, який, до речі, служив у лавах Військово-Морських сил і глибоко шанує тих, хто обрав військові професії, «Перемога» і надалі утримуватиме високі економічні позиції задля зміцнення обороноздатності України та її повної перемоги.