«Колись українці приїхали в Канаду, навчили кооперації, а тепер через роки ми їх навчаємо»; «Коли я приїхав сюди п’ять років тому, то побачив, що розвиток сільського господарства в Україні перебуває на тому рівні, де була Канада у 50-х роках минулого століття», — такі слова пролунали від закордонних гостей на міжнародній конференції «Підвищення доходів сільського населення шляхом розвитку малих сімейних ферм, об’єднаних у кооперативи. Економічна ефективність сімейних ферм — запорука розвитку аграрного сектору України». 

Голландець Генрікус Біренц, за професією інженер-корабельник, уперше приїхав в Україну на початку 2005-го. І так закохався в нашу глибинку, що вирішив стати… українським фермером. Тож у Млинівському районі на Рівненщині вони разом із дружиною Любов’ю створили ТзОВ «Яловицька агротехнологія». Нині на 400 гектарах орендованої землі вирощують картоплю, пшеницю та ріпак. Наша розмова з Могильчуками-Біренцами  про те, як накладається європейська психологія на українські реалії і чи далеко українському селу до Європи. 

Коли йдеться про перспективи виходу нашої держави на ринок країн — членів ЄС із молочною продукцією власного виробництва, то починати треба саме з якості сировини. «УК» регулярно досліджує, наскільки якісне молоко виробляють у наших регіонах, а також сьогодення та перспективи просування нашої продукції на євроринок. Пропонуємо читачеві чергову підбірку матеріалів. 

Агросектор має значний експортний потенціал, і за правильного плану розвитку може давати ще більше валютної виручки. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк під час другого раунду аграрного форуму, вислухавши представників галузевих асоціацій щодо проблемних питань розвитку. За його словами, лише поставки за кордон зернових щороку приносять Україні 4 мільярди доларів за загального експорту в 17 мільярдів доларів.  

Україна жнивує. Про  те, в яких умовах виходять селяни в поле на Донбасі, чи забезпечені аграрії в різних областях технікою, потужностями для зберігання зерна, про перші результати збиральної кампанії та прогнози на урожай читайте у матеріалах наших кореспондентів. 

Про це повідомив директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда, уточнивши, що, оцінюючи, враховували дані й Криму, де очікується зібрати  1,2 мільйона тонн.

— Це буде один з найбільших урожаїв в Україні, — переконаний він. — Під час наступного прогнозування, цілком імовірно, до валового збору завдяки сприятливій погоді буде додано ще один або й два мільйони тонн. Агрометеорологи оцінюють, що аграрії зберуть цього року 26,7 мільйона тонн озимих зернових,  5,3 мільйона ярого ячменю, 0,4 мільйона тонн ярої пшениці, 29,3 мільйона тонн кукурудзи, близько 1,3 мільйона тонн інших культур.

В Україні аграрії витрачають на дозвільні документи у сфері карантину рослин у 7,5 раза більше, ніж у ЄС. Про це розповів експерт проекту «Інвестклімат в агросекторі України» Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Олег Нів’євський під час дебатів на тему «Регулювання у сфері карантину рослин: скільки втрачають сільгоспвиробники». За підрахунками IFC, сукупні витрати (офіційні та неофіційні) сягають понад один мільярд гривень на рік. 

Такі прознози озвучив голова громадської організації «Борошномели України» Родіон Рибчинський під час прес-конференції «Стан і перспективи борошномельного ринку України в поточних умовах» в УНІАНі. За його словами,  торік вітчизняним борошномелам вдалось експортувати майже 220,7 тисячі тонн борошна з 2,4 мільйона, вироблених промисловими підприємствами України.
— Це дорогого коштує, — переконаний експерт. — Адже це шматок ринку, який українці фактично відвоювали у трійки експортних лідерів борошна — турків, що мають колосальні державні преференції при поставках борошна на зовнішні ринки, а також казахів і французів. До того ж світовий ринок борошна досить вузький, і вийти на нього дуже непросто. Це 10-12 мільйонів тонн, на відміну від світового ринку зернових, де щороку обертаються сотні мільйонів тонн.

Торговельні війни з Росією досить негативно вплинули на наш торговий баланс. «За п’ять місяців 2014 року ми експортували 13,6 тисячі тонн сиру, тоді як за цей самий період 2013-го — 23 тисячі тонн. Експорт сиру зменшився на 41%, а позитивне сальдо зовнішньої торгівлі молочної продукції — на 31%», — зазначила експерт аграрних ринків асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Аліна Жарко під час круглого столу на тему: «Коли українська молочна продукція потрапить на ринок ЄС?».