Урожай з ризиком для життя

Українська нива віддячує добрим урожаєм

Україна жнивує. Про те, в яких умовах виходять селяни в поле на Донбасі, чи забезпечені аграрії в різних областях технікою, потужностями для зберігання зерна, про перші результати збиральної кампанії та прогнози на урожай читайте у матеріалах наших кореспондентів.

ТАКІ РЕАЛІЇ. На Луганщині селянам організовують спецкоридори, щоб вони могли вийти у поле

Жнива в краї стартували лише на початку липня, але вже добігають кінця. Зібрати мають ранні зернові та зернобобові на понад 371 тисячі гектарів, зокрема озимої пшениці з близько 264 тисяч гектарів. За словами заступника начальника департаменту агропромислового розвитку Луганської ОДА Олега Медведєва, середня врожайність становить 32,5 центнера з гектара.

«Це набагато краще, ніж торік, — підкреслює він. І пояснює: — Були сприятливі умови зимівлі. Попри низьку температуру (до мінус 35 градусів), рослини витримали ці умови завдяки вчасно проведеним заходам з догляду за озимими. Тож на початок збирання всі посіви були в хорошому і задовільному стані».

Найбільша врожайність поки що в Марківському районі (42,8 центнера з гектара). Для успішного збирання врожаю в області є 1380 комбайнів, значна частина яких високопродуктивна, в експлуатації вони 3—4 роки. Олег Медведєв зазначив, що останніми роками луганські аграрії значно оновили свій машино-тракторний і комбайновий парки. За прогнозами департаменту АПК ОДА очікується, що цього року в області зберуть 1 мільйон 250 тисяч тонн зернових і зернобобових.

У полі зору стан справ на територіях, де тривають бойові дії. За словами Олега Медведєва, у разі підпалу або інших обставин моментально реагує новостворений обласний штаб з проведення жнив, який надає допомогу.

«Домовляємося з усіма сторонами: якщо на полях є військова техніка, то просимо тимчасово її прибрати. Крім того, всіляко намагаємося сприяти аграріям з переміщенням збиральної техніки», — каже заступник начальника департаменту агропромислового розвитку.

Щоправда, можливості допомоги представників держави обмежені. Наприклад, у Станично-Луганському районі та поблизу міста Свердловська впродовж останніх двох тижнів постійно тривають бої. Власники сільгосптовариств фактично не можуть потрапити на свої поля. Тож на цих територіях навіть неможливо визначити розмір збитків. Стало відомо, що близько 60 гектарів елітних сортів пшениці згоріло на полях Луганського інституту селекції і технологій у Слов’яносербському районі та стільки ж у підприємства «Насіння Луганщини», 160 — у ТОВ «Агролуг».

«Питання про хоча б часткові компенсації поки не ставимо. Говоримо лише про те, щоб надалі не було підпалів і знищення полів пшениці. Намагаємося налагодити роботу з координації дій силовиків стосовно того, щоб організувати спеціальні коридори для селян, аби вони могли зайти на свої поля і певний час там працювати без загрози для життя», — наголошує Олег Медведєв.

Хоча погоджується, що зрозуміти, з якого боку почнеться стрілянина, — дуже важко. Тож збирають врожай з ризиком для життя. Днями поблизу Свердловська на міні підірвався 28-річний тракторист.

На черговому засіданні Асоціації фермерів і приватних землевласників Луганщини ухвалено звернення до Президента та Прем’єр-міністра України з проханням, аби більшу частину зібраного зерна вони мали змогу продавати одразу — безпосередньо на ринку, а не через трейдерів.

«Нині наш обласний центр — в окупації, а це означає, що 50% врожаїв залишиться без стабільного ринку збуту, який і забезпечував саме обласний центр. Перед аграріями постали питання: куди везти збіжжя, кому його продати чи як його зберегти та де взяти кошти на пальне. Необхідно терміново шукати нові ринки збуту», — йдеться у зверненні.

Нині ж до приймання врожаю в області вже підготовлено 15 сертифікованих зерносховищ із 21 наявного. Аграрний фонд планує цього року викупити в аграріїв Луганщини майже 100 тисяч тонн зерна. В області кажуть: практично одразу після жнив аграрії починатимуть підготовку грунтів під урожай-2015. Але коштів на це майже ні в кого не залишилося. Надія лише на те, що ціна на пшеницю буде вищою, ніж тепер.

Олена ОСОБОВА,
«Урядовий кур’єр»

Хліб  до столу і в комору

ПЕРШІ РЕЗУЛЬТАТИ. Завдяки сприятливій погоді на півдні області збирання хлібів іде повним ходом. Вологість зерна тут у межах 14%, тобто не потребує сушки.  На 500 гектарах обмолочено озиму пшеницю у Варвинському  районі,  на 300 — на Ічнянщині. На 5 тисячах гектарах зібрано озимий ріпак.

У північних районах області поки що були лише пробні виїзди на ниву. Результати теж тішать і прогнозують добий урожай, але вологість зерна поки що зависока — до 24%.

За словами директора департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації Олександра Савченка, перші намолоти  пшениці дали 45—50  центнерів з гектара, аналогічний показник також урожайності  ячменю. Ріпаків намолочують 17—24 центнери, що теж дуже непогано в умовах Полісся. Природний календар, котрий скоротив зиму на 45 днів, а також достатній рівень весняної вологи спрацювали на те, що врожайність вища, ніж торік. Це дає підстави впевнено говорити про те, що заплановані 3 мільйони 150 тисяч тонн збіжжя цілком досяжні. Звісно, якщо погода не завадить.

Утім, Чернігівщина вже продемонструвала, що виростити високий урожай тут не проблема. Головне — не втратити зерно під час збирання. І тут у гру включаються не лише погодні умови.

— У нас понад тисяча одиниць зернозбиральної техніки. На жаль, на 70% цей рухомий склад зношений, хоча паралельно триває оновлення, — констатує головний аграрій області. — На сьогодні нової техніки придбано  на 67 мільйонів гривень. Але додатково необхідно залучити ще 228 комбайнів з-поза меж області — 170 вже залучено. Головне — сконцентрувати всі зусилля і зробити цю справу. Не зберемо врожай вчасно — через 12 днів його доведеться ділити надвоє, тому що половина обсиплеться.

За словами фахівців, ціни на зерно поки сприяють тому, що його виробники одержать непоганий прибуток. Судячи з усього, добрий заробіток одержать і власники зданих в оренду паїв. В області в середньому орендна плата становить 4,5%, у південних районах місцями сягає 8. Конкуренція стимулює орендарів до вищого рівня оплати за користування землею. Цього року селяни отримають на 28 мільйонів гривень більше, ніж торік.

Елеватори в області готові зберігати  2,5 мільйона тонн збіжжя. Думають у краї і про перспективу в справі виробництва хліба.  Начальник управління розвитку агропромислового виробництва департаменту агропромислового розвитку ОДА Тетяна Мілютенко каже, що на сьогодні докорінно змінюється ситуація щодо технологій виробництва. Як елементи пропаганди, як важелі інтелектуального впливу на землях кращих агропідприємств області закладають демонстраційні поля, засіяні кращими сортами та гібридами сільгоспкультур вітчизняних і зарубіжних виробників. В області найбільше пишаються «праматір’ю і прабатьком» поліських сортів — Носівською селекційною дослідною станцією. Саме з неї стартували жнива нинішнього року. «Це — наше передове поле, адже ми — поліщуки і хочемо житнього хліба», — кажуть чернігівці.

Євдокія ТЮТЮННИК,
«Урядовий кур’єр»

ПРЯМА МОВА

Олександр САВЧЕНКО,
директор департаменту
агропромислового розвитку 
Чернігівської облдержадміністрації:

— Головне завдання нині — стабілізувати високі врожаї, тим паче, що для цього є резерви. Приміром, багато аграріїв використовують трипільну культуру землеробства. Я вважаю, що п’ятипільна, котра включає кормову складову і зернобобові (для забезпечення грунтів азотом), — була б значно ефективнішою. 

ОФІЦІЙНО

Жнива на мінах

ЗНЕШКОДЖЕННЯ. Міліція, військові та рятувальники перевірятимуть поля, підходи до них та узбіччя доріг на наявність вибухових пристроїв перед тим, як там розпочнеться збір збіжжя.

Про це повідомив під час прес-конференції в Українському кризовому медіа-центрі міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка. На жаль, поки що є прихована загроза потрапляння аграріїв у пастки, залишені в зоні АТО терористами. Так нещодавно в одну з таких потрапив тракторист, який вийшов у поле і підірвався на міні.

Аби виявити небезпечні «подарунки» терористів та знешкодити їх, до роботи у полі залучають представників Міністерства внутрішніх справ, Міноборони та Міністерства надзвичайних ситуацій, а в Мінагрополітики створено спеціальний «Штаб жнив під кулями». Аграрії зберуть урожай на Донбасі у повному обсязі й без ризику для життя, переконаний міністр.

Для цього також передбачено економічні стимули, нагадав він. Державна продовольчо-зернова корпорація України прийняла рішення в односторонньому порядку скасувати плату за прийняття зерна від виробників сходу, які звозитимуть його на зберігання. «Економія для них сумарно становитиме 10 мільйонів гривень, які по суті і є допомогою держави», — сказав Ігор Швайка.

Тим, хто втратив свої посіви під час бойових дій, унаслідок підпалів тощо, допомогу поки що не надаватимуть через брак бюджетних коштів і чималі втрати. Наразі, вважає міністр, можливий варіант допомоги їм — працевлаштування керівниками та заступниками керівників у державні сільгосппідприємства. З одного боку, фермери будуть працевлаштовані, а з іншого — зможуть провести ревізії на цих підприємствах і виявити зловживання, тим самим допомогти державі, пояснив логіку ініціативи Ігор Швайка.

На запитання журналістів, чи не наполягає місія МВФ, яка нині перебуває в Києві з візитом, на перегляді пільгового оподаткування аграріїв, як це було раніше, міністр зазначив, що позиція уряду з цього питання не змінилася. «2014 рік буде без змін. 2015-й теж. Якщо щось зміниться, то це рішення буде озвучено у вересні — жовтні 2014 року і введено в дію не раніше 1 січня 2016. Інакше це не відповідатиме вимогам українського законодавства і не буде законно. Поки що революційних змін в оподаткуванні аграріїв не передбачається», — наголосив він.

Галина ІЩЕНКО, 
«Урядовий кур’єр»