В Україні аграрії витрачають на дозвільні документи у сфері карантину рослин у 7,5 раза більше, ніж у ЄС. Про це розповів експерт проекту «Інвестклімат в агросекторі України» Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Олег Нів’євський під час дебатів на тему «Регулювання у сфері карантину рослин: скільки втрачають сільгоспвиробники». За підрахунками IFC, сукупні витрати (офіційні та неофіційні) сягають понад один мільярд гривень на рік.

Розумно відкоригувати правила гри

Експерти та бізнес наполягають на реформуванні системи фітосанітарного контролю рослин, яка занадто жорстка і має чимало корупційних моментів. За словами Олега Нів’євського, в Європі діє принцип «єдиного ринку», що передбачає мінімальне втручання у переміщення продукції всередині країни, зокрема об’єктів регулювання. В Україні ж, крім карантинного дозволу під час імпорту й транзиту об’єктів регулювання (у 90% це зерно і його похідні) та фітосанітарного сертифіката (при їх експорті), потрібен ще й карантинний сертифікат для внутрішньої торгівлі ними та переміщенні з однієї карантинної зони в іншу. Останній видають на кожну партію (вагон/авто/судно) після проведення карантинного огляду та фітосанітарної експертизи.

«Чому у нас контроль не можна проводити в полі чи на елеваторі, як, приміром, у Франції, а йде прив’язка до транспортного засобу? — слушно зауважує президент Української зернової асоціації (УЗА) Володимир Клименко. — Там під час перевезення вантажу машиною потрібна лише товарно-транспортна накладна. Коли ж його транспортують у вагоні — й того не треба. Лише в порту під час завантаження судна зерном на експорт вимагають документ міжнародного зразка — фітосанітарний сертифікат. У Франції транспортні засоби не простоюють жодної зайвої хвилини, — продовжує він. — Натомість в Україні на отримання карантинного сертифіката дається три дні, за які треба відвезти зерно в район, де машини днями простоюють у спеку, витратитися на бензин та оплату праці водіїв, пройти всі аналізи; а для фітосанітарного у портах — п’ять днів. Людям нічого не залишається, як приплачувати готівкою, щоб прискорити процес і якось працювати. Система банально заточена на заробляння грошей. Її треба реформувати. Слід знайти таку модель карантинного контролю, за якої транспортні засоби не простоювали б», — із сумом резюмував Володимир Клименко.

«Абсурдність полягає ще й у тому, що, приміром, член нашої асоціації змушений отримувати карантинний сертифікат, аби перевезти зерно через дорогу — зі свого елеватора на свій же комбікормовий завод. Бо вони хоч і поряд, але — в різних карантинних зонах. Це нормально?», — риторично запитав учасників агродебатів президент УЗА.

На його думку, карантинні сертифікати під час переміщення чи торгівлі всередині країні не потрібні. Це звичайні папірці для викачування грошей задля фінансування карантинної служби та статінформації. До речі, УЗА планує подати в прокуратуру документи, в яких буде показано збитки держави та галузі від простою вагонів за три роки через несвоєчасне оформлення документів інспекціями. «Те, що це сотні мільйонів гривень, я навіть не сумніваюся, — зауважив Володимир Клименко. — Було б логічно, якби карантинний контроль проводили насправді, а так з торішніх майже 33 мільйонів тонн експорту інпектори практично нічого не забракували».

Скасуваши карантинні сертифікати, можна на 50% збільшити оборотність зерновозів Укрзалізниці, упевнений президент УЗА. У цьому контексті він навів приклад ліквідації сертифікації елеваторів та зерна, що збільшило оборотність з 12 до 6 днів. Після заборони перевезення зерна автотранспортом у денний час та не вирішення питання з річковим перевезенням це особливо актуально. За його даними, уряд запропонував інвесторам взяти участь у будівництві нових та ремонті старих зерновозів, в результаті чого вони зможуть отримати 20—30% знижки на тарифи Укрзалізниці. Таким державно-приватним партнерством уже зацікавилось кілька агрокомпаній.

Менеджер з питань стратегічного розвитку АПК Американської торгової палати (АТП) в Україні Денис Соболєв підтримав ідею спрощення фітосаніторного контролю. «Україні слід переходити на метод оцінки ризиків, який діє в ЄС, — вважає він.  — Йдеться про те, щоб інспектори більше уваги приділяли насінню та посадковому матеріалу, аніж зерну, що йде на переробку та споживання. Тим більше, що власники елеваторів і аграрії самі зацікавлені в тому, щоб зерно не поїли усілякі жучки та хвороби, які можуть знищити четверту або навіть третю його частину. Адже це їхні прибутки». Це не значить, що Україні слід відмовитись від фітосанітарного контролю, просто він має бути розумним, наголосив експерт. Тим більше, що з членством в ЄС, якщо гратимемо за своїми правилами на чужому полі — зазнаємо поразки. Адже тільки день простою судна у порту коштує 20—22 тисячі доларів, які вимиваються з прибутку всіх учасників зернового ринку.

Мільйонів нема, потрібен нагляд

У відповідь заступник директора департаменту фітосанітарної безпеки, начальник управління карантину рослин Держветфітослужби Андрій Челомбітка зауважив, що Україна проводить фітосанітарний контроль зерна на всіх стадіях (під час виробництва, транспортування, збереження та експорту) за високими міжнародними стандартами. Саме завдяки цьому вітчизняні аграрії борються лише з 3% карантинних організмів, відомих у світі, а українські хлібороби спроможні активно торгувати зерном з понад 70 країнами світу, гарантуючи їм, що наше збіжжя чисте.

Щодо ЄС, то там справді немає контролю за переміщенням зерна всередині єдиного ринку, але при цьому кожна країна виставляє жорсткий контроль на імпорт, зокрема в зоні вільної торгівлі з ЄС, аби убезпечити розповсюдження шкідників у себе, розповів він. І це попри те, що в Угоді про ЗВТ з ЄС чітко вказано, що обов’язкові вимоги мають бути рівними як до свого, так і до імпортного зерна. У Туреччині, яка готується до вступу в ЄС і вже узгодила своє законодавство стосовно фітосанітарії, всі зернові є об’єктом регулювання. До того ж в ЄС витрачають мільярди євро на агрохімічну боротьбу зі шкідниками, на яку в Україні немає грошей. Лише Німеччина у 2007—2008 роках на моніторинг та інші заходи боротьби з кукурудзяним жуком, який у США називають «жуком на мільярд», було витрачено 2,381 мільйона євро.

За даними заступника начальника управління карантину рослин, начальника відділу карантину рослин Держветфітослужби Вадима Чайковського, нині шкідниками уражено 10% орних українських земель. Найбільш поширена з-поміж них амброзія, яка займає найбільшу площу під карантином. Уже п’ять років поспіль грошей на програму з її ліквідації у держави немає, тому територія, заражена бур’янами, збільшується.

За словами Вадима Чайковського, служба готова працювати над механізмами дерегуляції у сфері фітосанітарії. Але тут важливо не схибити і не долібералізуватися до втрати лідерства України на зерновому ринку внаслідок неблагонадійного фітосанітарного стану рослин. Контроль потрібен, можливо, варто лише змінити формат, припустив він.

«Наприклад, Китай має більш жорсткий контроль щодо фітосанітарії, але відкрив нам ринок кукурудзи, сої, ячменю. Бо ми змогли гарантувати фітосанітарну безпеку нашого зерна. Прорвалися ми і на досить складний ринок Ізраїлю. Тоді як ЄС не може відкрити свій ринок для нашої кукурудзи», — зазначив начальник відділу карантину Держветфітослужби.

Нині Держветфітослужба рекомендувала своїм терорганам скорочувати терміни карантинних і фітосанітарних перевірок до одного та трьох днів відповідно. На що гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа зазначив: «Схоже, до рекомендацій поки що ніхто не дослухався, і в середньому отримання фітосанітарного сертифіката, як і раніше, займатиме п’ять днів, тоді як треба максимум дві години».

Дійти спільного знаменника учасникам гострих агродебатів так і не вдалося, тож вирішили продовжити їх уже в стінах Держпідприємництва, яке виступає на боці бізнесу. У цій історії зрозуміло одне: фітосанітарам потрібно міняти підходи до проведення перевірок, місце та час їх проведення, аби не провокувати корупційні дії і надмірні витрати аграріїв за простої транспорту, а бізнесу в гонитві за прибутком — не втрачати здорового глузду і не завезти в Україну шкідників, боротьба з якими коштуватиме державі мільйонів.