Цього року поліський регіон, що традиційно утримує одне із перших місць у державі за обсягами агровиробництва, зібрав 870 тисяч тонн ранніх зернових та 76 тисяч тонн ріпаку. Цей вклад у продовольчу безпеку України поповнить ще й мільйон зерна кукурудзи, що забезпечить ситу зиму волинському тваринництву і не тільки .

Це, без сумніву, гідний внесок волинських аграрників у виконання стратегічного для нашої держави завдання — довести щорічне збирання зернових культур до 80, а технічних до 15 мільйонів тонн.

Як же проходить в області посівна кампанія, що закладає основу під врожай наступного року?

Зміна клімату вносить корективи

Ще недавно науковці вважали, що для західного лісостепу України оптимальними календарними строками сівби був період з 10 по 25 вересня, а у зоні Полісся він припадав на 5—20 вересня. Терміни посіву залежали і від родючості ∂рунту. Адже на бідних грунтах відсіятися слід раніше, на родючих — пізніше, щоб до зими рослини не переростали. Практика показувала, що оптимальні строки сівби на удобрених полях слід було починати на 10—15 днів пізніше, ніж на менш удобрених.

— Цього року через зміну кліматичних умов весна, а за нею і літо та осінь, за фактичними середньодобовими температурами практично змістилися на кілька тижнів. Отож аби висіяне зерно не переростало, а паросткам не завдавали шкоди морози, волинські аграрники свідомо змістили традиційні строки посівів. І область екватор посівної кампанії перетнула наприкінці вересня, — розповів заступник керівника департаменту агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації Олександ Книш. — Усього ж під осінній посівний клин у регіоні відведено 166 тисяч гектарів. При цьому 130 тисяч гектарів будуть під пшеницю, 31 тисяча — під житом, а ще 4,1 тисячі гектарів — під озимим ячменем.

Виграє той, хто тримає корів

— Штучні добрива — хороша справа, але вони діють тимчасово. Тоді як органіка — поліпшує структуру грунту. До того ж на кілька років наперед закладає значно надійнішу основу під врожай будь-якої культури, — переконаний Віктор Шумський, керівник сільськогосподарського приватного господарства «Рать». — Завдяки тому, що ми паралельно з рослинництвом розвиваємо і тваринництво, наше підприємство щороку удобрює органікою приблизно півтисячі гектарів. Не виняток і цей рік.

Механізатори, які задіяні нині у посівній кампанії цього господарства, роблять усе можливе, аби покласти зерно в ∂рунт в оптимальні строки, з дотриманням усіх технологічних вимог. Адже знають: крім грошової виплати за посіяні гектари під час наступних обжинків матимуть шанс отримати цінні подарунки. Серед них традиційно — легкові автомобілі, що вручають передовикам виробництва. Їх уже отримали сімдесят найкращих хліборобів!

— У регіоні активно розвивається великотоварне виробництво агропродукції, приміром, у тій самій «Раті» вирощують її і у фермерських та селянських господарствах. Якщо перша категорія більше купує найсучаснішу закордонну техніку, що забезпечує найвищу якість посівів, підживлення і обробку їх засобами захисту, то друга нині має вдосталь техніки, що свого часу вже була у використанні. Але приватники підтримують її у справному стані, тож десятки тисяч тракторів дозволяють успішно закривати завдання, що нині стоять перед селянами, — розповів керівник департаменту агропромислового розвитку ОДА Юрій Горбенко.

Щоб висіяне зерно не переростало і паросткам не завдали шкоди морози, деякі регіони свідомо змістили традиційні строки посівів. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

На насінні не економити

Велике значення для будь-якої посівної кампанії має якість насіння, генетичний потенціал, що закладений у той чи інший сорт.

— Цього літа на одному із паїв, що дістався у спадок після розвалу колгоспу, вдалося взяти в перерахунку на гектар 75 центнерів пшениці. За Радянського Союзу в Горохівському районі, що був буквально засипаний добривами і засобами захисту рослин, за такий врожай можна було б уже готувати під орден дірку на піджаку, — зауважив фермер з Горохівського району Іван Костюк. — А нині секрет успіху простий. Минулої осені поклали у землю насіння німецької селекції. Потім — суворо дотримувалися строків виконання усіх агротехнічних заходів. Тепер частину врожаю, що також зберігає підвищений генетичний потенціал, вже використали як посівний матеріал.

— Що ще має враховувати селянин, який хоче добитися високого врожаю?

— Вони добре відомі тим, хто володіє знаннями з агрономії. І це — тема окремої досить цікавої розмови, — усміхається Іван Костюк, який з власного сорокарічного досвіду знає, як саме потрібно вирощувати хліб, щоб «із землі не лише горба нажити». — Зауважу лише, що під час посівної у жовтні, у допустимі й більш пізні строки, рекомендував би використовувати сорти, які слабо реагують на скорочення тривалості дня, восени інтенсивно розвиваються, мають добрі компенсаційні властивості, формують велику кількість продуктивних стебел, скоростиглі. І слід пам’ятати, що на якості насіння економити не можна!

Селянину війна не причина!

Водночас у волинських селян, як і в решти українців, виникло чимало проблем через подорожчання долара. Бо у гривнях ціни на їхню продукцію не змінилися. А от засоби захисту, добрива, пальне, мастильні матеріали, запчастини до закордонної техніки виросли в ціні. Ось і виходить, що нібито за здане зерно заробили більше, а по факту — «відкотилися» назад!

— Але селянин все одно сіятиме поле. Бо і сьогодні, і завтра потрібно годувати людей — попри війну, інфляцію, зміну політичних складових! — висловив своє бачення ситуації керівник господарства «Романів» Луцького району, заслужений працівник сільського господарства України Віталій Заремба. — У нас, селян, просто немає іншого виходу!

А ТИМ ЧАСОМ

Гідрометцентр вважає, що бракує опадів

В оптимальні строки для посівної не вкладаються особливо Полісся та  Лісостеп. Про це «УК» розповіла  начальник агрометеорологічного відділу Гідрометцентру Тетяна Адаменко.

За її словами, на відміну від минулого року, коли в поле через проливні дощі не могло вийти пів-України, цього року відчувається брак опадів. А сівба у сухий грунт, як відомо, завжди ризикова. Ситуацію ускладнює й те, що до середини жовтня, навіть на заході України, не очікується дощів, а з 9—10 жовтня метеорологи прогнозують підвищення температури вже на 3—60 С — до 18—23 на півдні та до 15—180 С на решті територій. Тож доля 40% пізніх посівів залежатиме від того, якою буде погода наприкінці жовтня та у листопаді, вважає вона.

«Завдяки дощам, які пройшли по всій Україні у третій декаді вересня, та сприятливому температурному фону на сьогодні лише 15% територій мають проблеми зі зволоженням верхнього шару грунту. Це переважно Одещина, Миколаївщина та Кіровоградщина, де опадів випало недостатньо. Тоді як ще 20 вересня посухою було охоплено 70—80% площ», — зауважила Тетяна Адаменко, додавши, що тоді рясні дощі випали саме у ризикованих для землеробства  областях — на Херсонщині та Запоріжжі, де й досі зберігається належний запас вологи.

Крім погодних ризиків, за словами гендиректора Українського клубу аграрного бізнесу Володимира Лапи, маємо ще й фінансові та воєнні. «Наразі близько 200—300 гектарів у Луганській та Донецькій областях розташовуються в зоні ризику через контроль територій сепаратистами. Аграрії мають обмежені фінансові ресурси і це при тому, що близько 60—70% ресурсів для посівної (насіння, добрив, пального, техніки) — імпортного походження і вони зросли у вартості майже на 30%. Тож очікуємо 5% недосіву з 8 мільйонів гектарів посівів», — підсумував Володимир Лапа.

За даними Мінагрополітики, станом на 2 жовтня аграрії засіяли майже 4,6 мільйона гектарів озимими зерновими, або 61% до прогнозу. З них пшениці та тритикале — 4,3 мільйона гектарів, жита — 109 тисяч, ячменю — 215 тисяч гектарів. Крім того, засіяно 815 тисяч гектарів озимим ріпаком, або 95% від запланованого. 

Валерій МЕЛЬНИК,
Галина ІЩЕНКО,

«Урядовий кур’єр»