Велику вибоїну на вулиці Трипільській, що у м. Сміла на Черкащині, дорожники недовго думаючи вирішили засипати цеглою та іншим будівельним сміттям. Відео «ремонтних» робіт розмістив у Фейсбуці місцевий житель Анатолій Репало. Як зазначає автор відео, жителі міста вже зверталися з приводу ремонту цієї дороги і до Президента України Петра Порошенка, і до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Місцева влада відреагувала, і тут-таки почали «реконструкцію», проте не ту, на яку розраховували сміляни. 

Напівправда завжди була і залишається набагато небезпечнішою від очевидної неправди. Оскільки вона дає широке поле для маніпуляцій, домислів та висновків, які не мають нічого спільного з реальністю. Тому її найчастіше використовують політики, неперебірливі журналісти, продукуючи на замовлення фейкові сенсації, які інколи поширюють навіть солідні видання. Не замислюючись при цьому, що їхня всеїдність досить часто рикошетить негативом як по економічних інтересах, так і по міжнародному іміджу держави. Підтвердженням цього може стати історія, про яку йтиметься далі. 

Серед численних розмов про стабілізацію й позитивні зрушення в економіці, з одного боку, та про негативні наслідки торгової блокади на Донбасі й призупинення дії антидемпінгових мит щодо імпорту російських добрив — з другого, в суспільстві, на мій погляд, залишилася непоміченою найважливіша ініціатива уряду України. Ідеться про ініціативу Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, що дає старт реформуванню однієї з ключових галузей вітчизняної промисловості — сільгоспмашинобудування: надання з державного бюджету коштів обсягом 550 мільйонів гривень на компенсацію 20% вартості техніки та обладнання для АПК. На відміну від попередніх спроб, нинішній підхід полягає в тому, що не виробники (як практикують у багатьох країнах), а покупці отримають компенсацію за умови, що продавець і його техніка відповідатимуть певним критеріям. 

На жаль, наші хлібороби вже вкотре розпочали весняні польові роботи з нестачею матеріальних засобів. Через нестримне зростання цін на всі складові сільськогосподарського виробництва, у намаганні зменшити непосильні витрати аграрії економлять на найнеобхіднішому. За даними Держпродспоживслужби, потреба у засобах захисту рослин (ЗЗР) на період весняно-літніх робіт становила приблизно 28,6 тисячі тонн порівняно з 27,8 торік, натомість сільгоспвиробники закупили 14,5 тисячі тонн пестицидів (51% потреби), зокрема 10 тисяч тонн гербіцидів (53%). Це дуже небезпечна тенденція, бо намагання зекономити може призвести не просто до недобору врожаю, а й до набагато гірших наслідків. 

Незважаючи на те що Україна належить до числа країн з розвинутою індустріальною базою і достатньо високим ресурсним потенціалом, в структурі її національної економіки залишилися працювати переважно підприємства тих галузей, які добувають сировину або випускають продукцію для експорту з низьким ступенем обробки. Завантаженість їхніх потужностей у значній мірі залежить від зовнішнього ринку. 

Подорожчання природного газу спонукало багатьох господарників відмовитися від традиційного палива й шукати йому альтернативну заміну. Зокрема дедалі частіше переходять на відходи деревини і дрова, що позначається на скороченні лісових насаджень, відновлення яких доволі тривале. Тож цілком очевидно, що потрібно шукати іншу дешеву енергетично цінну сировину. Яку саме і наскільки перспективний такий пошук?

У Сумському національному аграрному університеті мають відповіді на ці запитання і надбали відповідний досвід. Про це кореспондентові «УК» розповідає декан факультету агротехнологій та природокористування доктор біологічних наук Ігор КОВАЛЕНКО. 

Єлизавета Аветівна Шахатуні, одна із засновників державного підприємства (ДП) «АНТОНОВ» і керівник напряму забезпечення міцності і ресурсу літаків Ан, відома в світі як один із кращих фахівців із дослідження їхньої міцності. Характеристики міцності антоновських літаків відповідають найвищим стандартам.

Вона — друга дружина Генерального конструктора Олега Антонова, з якою він радився як професіонал у всіх питаннях і після розлучення (разом вони прожили 16 років). 

На Херсонщині збирають рекордні врожаї овочів, а її курорти влітку відвідують мільйони туристів. І при цьому очільники місцевих громад постійно нарікають на нестачу бюджетних доходів. Чому так? Вивчати цей «феномен» взялися податківці. І з’ясували: гроші буквально під боком чи навіть під ногами. Та щоб їх узяти й покласти до скарбнички, треба більше наполегливості й громадянської мужності — відмовитися від корупційного поповнення власних кишень на користь розвитку рідного села, селища чи міста. 

Те, що в автомобілістів і дорожників часто різняться погляди на одне й те саме, скажімо, стан траси чи якість її ремонту, — річ цілком закономірна. Це все одно, що порівнювати точки зору щодо якості води начальника занедбаних очисних споруд хімзаводу, який скидає у водоймище промислові відходи, і риби чи рака, що намагаються вижити в тій воді. А кому вже з них йняти більше віри  — справа більше суспільна, ніж індивідуальна. Адже це ми з вами  — численне співтовариство водіїв, долаючи ями та вибоїни на трасах, розбиваємо ходові частини автомобілів і навіть наражаємося на небезпеку для життя. 

Тепер сільськогосподарські товаровиробники покладаються не на позичені ресурси, а насамперед на власні. Аграрний бізнес став прибутковим і перспективним, що вивітрило з вжитку українського народу словосполучення «битва за врожай», з яким жило не одне покоління людей в радянський період. Сьогодні багато юних українців, хоч  і не відають, коли настають оптимальні строки сівби, проте на запитання своїх іноземних ровесників, чим відома Україна, чи не найперше скажуть: «Та ми — світова житниця!» А за такого усвідомлення суспільством селянам і сіяти втішно.