На важливості змінити ставлення суспільства до людей з обмеженими можливостями і підходів до захисту та реалізації їхніх прав наголошує Президент Петро Порошенко. «Не хочу, щоб в Україні більше використовували слово «інвалід». Хочу, щоб ставлення було таке, як у країнах Європейського Союзу», — заявив глава держави під час зустрічі з людьми з обмеженими можливостями. 

Людей, які змушені переселятися з охоплених боями східних регіонів до безпечних куточків України, турбує питання: як їм отримати свої пенсії та інші соціальні виплати? В урядовій постанові №637 від 5 листопада зокрема зауважено, що відповідні виплати вони отримають, якщо стануть на облік за фактичним місцем проживання (перебування) й отримають довідку про це. Соцвиплати, які були призначені або продовжені переселенцям до набрання чинності постановою, здійснюються за фактичним місцем їх проживання у разі видачі їм до 31 грудня цього року довідки про взяття на облік. 

У приміщенні міського управління ПФУ в Сумах завжди гамірно. Однак черг чи затримок в обслуговуванні жодних. За словами керівника управління Анатолія Занченка, це найперша і головна вимога до фахівців, які обслуговують клієнтів. З-поміж віконечок, до яких підходять пенсіонери, нічим не вирізняється під номером 14. Але саме тут приймають переселенців із тимчасово окупованої території Донбасу та Автономної Республіки Крим. 

Не секрет, що українські пенсіонери, на відміну від своїх закордонних ровесників, зрідка подорожують країною і надто світом. Причин чимало: город, господарство, безробітні діти, малі онуки, а головне — нестача коштів. Та у самопроголошеній «ДНР» традиції інші: літні люди штурмом беруть вокзали й автостанції. Невже так розбагатіли і переробили всю роботу? 

За останньою інформацією, в Україні налічується понад 461 тисяча переселенців. І чи не в кожного з них є питання, пов’язані з їхнім новим становищем, відповіді на які конче потрібно отримати. Багато суперечок виникає навколо видачі довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Що дає наявність такої довідки, роз’яснюють експерти. 

Нині туристові, щоб виїхати, скажімо, до Єгипту чи Туреччини, не потрібно нічого, крім грошей: купив тур — і вперед. Адже візи в ці країни оформлювати не треба. А ось у країни Євросоюзу потрібно подавати документи для віз за кілька тижнів. Хоч Польща, Угорщина чи Німеччина до нас територіально ближче. Та потрібно чекати, поки відповідне посольство видасть візу, і, звичайно, сплачувати мито під час кожної поїздки. Для бюджетних турів це особливо невигідно, бо ж вартість візи інколи становить майже третину вартості самого туру. 

У вересні-жовтні цього року чимало киян, які досі не встановили у квартирах лічильників води, отримали платіжки з надвисокими показниками споживання холодної води — 11—22 куби на людину, а подекуди навіть 40 і більше. Але ж використати стільки просто нереально. Особливо якщо це квартира самотньої пенсіонерки. Куди б вона змогла вилити стільки води? Обурені люди телефонували до редакції із запитаннями: що це таке і що з цим робити? Ми вирішили із цими запитаннями звернутися до фахівців. Ось що вони розповіли.  

…Останні погожі дні тут використовують, аби переорати на зиму 40 гектарів експериментального поля. У рамках тижня професій сільськогосподарської галузі під пильними поглядами гостей сучасну техніку було випробувано у полі і на швидкість, і на якість. Гості — керівники сільськогосподарських підприємств краю, господарі «сталевих коней» — випускники Рівненського центру професійно-технічної освіти (ЦПТО) Державної служби зайнятості, які щойно отримали дипломи робітників фермерського господарства. 

Усього кілька цифр. На початок листопада державні центри зайнятості працевлаштували 3792 переселенців із зони проведення Антитерористичної операції. На облік Мінсоцполітики вже узято 119 тисяч тих, хто був змушений переїхати на безпечніші території. За даними волонтерів та міжнародних організацій, їхня кількість давно перевищує 450 тисяч. 

Багато хто з нас вважає студентську пору чи не найкращою в житті. У цей період молодь думає про що завгодно, окрім правильного харчування. Щоправда, більшість студентів харчується за принципом: де завгодно, що завгодно, аби дешевше. І це поза тим, що життя спудея насичене не лише інформаційно, а й емоційно. 

Перенапруження, хронічне недосипання, особливо під час сесій, — усе це негативно позначається на здоров’ї молоді. У результаті — замолоду кишково-шлункові захворювання. Тож що, коли і скільки потрібно їсти, щоб закінчити виш з дипломом і без виразки шлунку, з’ясовував «Урядовий кур’єр».