Удруге за останні три роки очікуємо на рекордний урожай зернових — понад 60 мільйонів тонн. Такими словами Президент Віктор Янукович розпочав урочистості з нагоди професійного свята працівників сільського господарства. Він заявив, що агропромисловий комплекс впевнено перетворюється на потужний інвестиційно привабливий сектор економіки. Адже щороку капіталовкладення в нього зростають більш ніж у півтора раза. 

Він не з чужих слів знає, наскільки плачевними можуть бути наслідки непродуманих рішень щодо втручання в роботу господарюючих структур. Реалізація указу 1995 року з реорганізації системи управління лісовим комплексом у західних областях країни (Чернівецькій, Івано-Франківській та Закарпатській) за невеличкий проміжок часу переламала через коліно потужні лісокомбінати Карпатського регіону — гордість усього Радянського Союзу. 
Замість запланованого вдосконалення Буковина отримала підприємства-банкрути, безробіття в гірських районах, занепад лісового господарства, яке втратило збут продукції лісозаготівель, а отже й фінансову підтримку свого розвитку. З промислової карти області надовго зникла деревопереробна галузь, так і не відродившись у колишніх масштабах. 

Під час Всеукраїнського аграрного форуму, який проходив днями у Києві, сільгоспвиробники поділились своїми проблемами з очільником Мінагрополітики Миколою Присяжнюком, іншими представниками міністерств та відомств, депутатами. А також підготували офіційне звернення до уряду, парламенту та Президента, де висловили свої побажання щодо поліпшення інвестклімату в галузі та умов господарювання в Україні.
Серед головних болючих питань, що розглядались на агрофорумі, були: низькі ціни на збіжжя, недофінансування державних програм, зарегульованість, побори та законодавчі зміни правил гри на ринку — у сфері оподаткування, земельних відносин тощо.

На Рівненщині в розпалі сезон ярмарків: барвистих і щедрих, як сама господиня-осінь, що нарешті дала нам «віддушину» з погодою. Отож фермери поспішають до городян зі своєю екологічно чистою продукцією. Тут тобі й картопля та овочі, і мед, і крупи, й жива та перероблена риба, і саджанці, і… Та чого тут тільки немає!
Городяни ідуть та їдуть на ярмарки цілими родинами: приглядаються, прицінюються, торгуються і, звісно ж, роблять запаси на зиму. Ще б пак: картоплю тут можна купити по 3,00 — 3,30 гривні за кілограм, капусту — по 1,60 — 1,80, моркву та буряк — по 2 гривні. Ніхто не повертається й без меду — найкращого антибіотика та імуностимулятора. 

У цьогорічній доповіді Верховного комісара ОБСЄ Кнута Воллебека йшлося про рівень бідності в Криму. Зокрема на півострові 43% домогосподарств мають доходи, нижчі від офіційного прожиткового мінімуму. Але найгірше живеться в селах, що розташовані у північних регіонах півострова, де майже 54% населення живе у бідності порівняно з 30% міського населення. Не краща ситуація і в тих населених пунктах, яким не пощастило з близькістю до Чорного моря — на всіх берега не вистачить. Тому одні села зникають з мапи півострова, а інші намагаються виборювати місце під сонцем. Зазвичай це відбувається завдяки активності людей, які там проживають, і їхньому бажанню змінити ситуацію на краще.  

Питання придбання наших чорноземів ніколи не порушувалось Піднебесною під час перемовин. На цьому наголосив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк під час прес-конференції, за підсумками вересневого візиту української делегації в Пекін. Річ у тому, що хтось запустив у китайських ЗМІ чутку, нібито агрохолдинг KSG Agro віддав китайцям 3 мільйони гектарів землі на 50 років у оренду. Вітчизняні мас-медіа підхопили цю «новину», дещо додали від себе і нажахали українців, повідомивши, що «китайцям почали продавати українську землю». 

Уряд готовий оприлюднити всі угоди, що діють у рамках Митного союзу, до яких може приєднатися Україна, відразу ж після завершення відповідного аналізу цих документів на рівні експертів. Про це заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров під час традиційного спілкування у соціальній мережі Фейсбук. «Тільки-но аналіз угоди буде закінчено, ті документи, за якими буде прийнято позитивне рішення, обов’язково будуть опубліковані для того, щоб усі промисловці могли з ними ознайомитися», — уточнив Микола Азаров. 

Цінова ситуація на споживчому ринку продовольства країни у січні—вересні нинішнього року мала дефляційний характер. При загальному індексі споживчих цін, який за 9 місяців ц. р. становив 99,4%, споживчі ціни на продукти харчування знизилися на 2,4%. Про це повідомив директор департаменту розвитку реального сектору економіки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олег Пендзин на брифінгу в рамках прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів України.  

Для того, аби безперешкодно торгувати з ЄС, триває активна робота з гармонізації технічних умов і регламентів, узгодження митних ставок та експортних квот на понад дві тисячі товарних позицій. 

На сьогодні у Держстандарті на реєстрації перебувають 320 розроблених і відпрацьованих до норм ЄС  техумов і регламентів з 1,5 тисячі тих, що ще потребують гармонізації. «За рік-півтора закінчимо цю роботу, і допоможе нам у цьому Польща», — зазначив  очільник Мінагропроду Микола Присяжнюк під час нещодавньої зустрічі з журналістами, додавши, що торік Україна експортувала у країни ЄС 7,5 мільйона тонн збіжжя. 

«Голландський день молока» пройшов нещодавно в Маньківському районі на Черкащині. Назва заходу дещо незвична, але  за суттю правильна, адже з ким, як не з представниками  Королівства Нідерландів, де давно одержують рекордні результати в цій галузі, слід відверто спілкуватися, аби й самим досягти успіху? На своєрідному форумі, що його організували Посольство Нідерландів в Україні спільно з Українською асоціацією виробників молока і агроконсалтинговою компанією «Дикун» за сприяння Міністерства аграрної політики та продовольства України, голландські та українські експерти ділилися досвідом догляду за молочною худобою та організації господарства. Учасники форуму ознайомилися із сучасними технологіями, матеріалами й устаткуванням для молочного сектору тваринництва.