Питання придбання наших чорноземів ніколи не порушувалось Піднебесною під час перемовин. На цьому наголосив міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк під час прес-конференції, за підсумками вересневого візиту української делегації в Пекін. Річ у тому, що хтось запустив у китайських ЗМІ чутку, нібито агрохолдинг KSG Agro віддав китайцям 3 мільйони гектарів землі на 50 років у оренду. Вітчизняні мас-медіа підхопили цю «новину», дещо додали від себе і нажахали українців, повідомивши, що «китайцям почали продавати українську землю». 

Це не відповідає дійсності, заявив міністр. Передусім, є законодавча заборона, діє мораторій на продаж земель сільгосппризначення. І навіть якщо ринок землі відкриють, то лише для українців, а для іноземців діятиме заборона. Для Китаю важливими є проекти, які дають можливість збільшити обсяги виробництва і поставок агропродукції на ринок, зробити комфортною і максимально швидкою її логістику.

Зокрема, під час цього візиту йшлося про проект з модернізації та відбудови зрошувальної системи на півдні України, деталізував Микола Присяжнюк.

Урожай зернових помножать на два

Його реалізацію, за оцінками міністра, можна буде розпочати вже навесні-влітку наступного року. Наразі відпрацьовується технічко-економічне об∂рунтування, а перемовини з Ексімбанком Китаю перебувають на фінішній прямій. За попередніми домовленостями йдеться про кредит у 3 мільярди доларів, з яких 1,5 мільярда — обігові або грошима і 1,5 — товарами (обладнання, техніка тощо)  і роботами (у тому числі з генпідряду).

Цих коштів, за словами очільника аграрного відомства України, вистачить на відновлення міжгосподарських мереж зрошення на близько 1,2—1,4 мільйона гектарів при потребі у 2,5 мільйона. У перспективі це дасть змогу на повну задіяти Каховський зрощувальний канал і  додатково виростити як мінімум близько 40—50 мільйонів тонн  зернових.  Адже, як показав трирічний  експеримент у Херсонській області, на крапельному зрошенні аграрії збирають у середньому 200 центнерів кукурудзи з гектара, тоді як без нього — 60. 

— Умови кредиту достатньо привабливі, — уточнив міністр. — Вартість кредиту — 6,5% річних, включаючи всі витрати, зокрема страхування. На п’ять років надаються канікули, а наступні десять — має повертатись тіло кредиту. Кредитні гроші підуть також як обігові для аграріїв, адже вирощувати зерно на зрошенні утричі дорожче, і якщо не підтримати фінансово сільгоспвиробників, то «дорога іграшка знову може зламатись», спрогнозував Микола Присяжнюк.

Потенціал ринку шалений

На ринку Китаю Україна стала повноцінним і повноправним постачальником продовольства, увійшовши у баланс його імпорту і фактично ставши третьою країною у світі, якій дозволили експорт зернових у цю країну. Це стратегічно для нас важливо, — наголосив Микола Присяжнюк. —  Багато країн — виробників та експортерів зернових мріють потрапити на нього, бо цей ринок має стабільно зростаючий попит. Отже, є велика ймовірність, що він стане лідируючим або ж конкуруватиме з країнами Близького Сходу, Перської затоки і ЄС, які не спроможні самотужки забезпечити себе зерновими, — підсумував він, додавши для переконливості такий факт: лише сої Піднебесна імпортує 80 мільйонів тонн», — наголосив міністр. 

До речі, експорт української агропродукції у Китай уже почав зростати. Лише за перше півріччя 2013-го його обсяги збільшились учетверо — з 70 мільйонів доларів до 280 мільйонів. Міністр також спрогнозував зростання експорту до кінця року за рахунок поставок кукурудзи обсягом 2 мільйони тонн. Наступного року слід очікувати поставок сої та ячменю на цей ринок, бо під час останніх перемовин були парафовані фітосанітарні протоколи на ці культури. Потім сторони планують розпочати інспектування пшениці та ріпаку, а згодом і шроту, щоб можна було продавати їх у Китай. Обговорено також питання інспектування підприємств з виробництва свинини, м’яса птиці та яловичини з можливістю експорту на китайський ринок, співпрацю у галузі ветмедицини та створення спільного агротехнопарку із залученням двох аграрних академій наук — України та Китаю, модернізація портових елеваторів у Миколаєві та  Одесі.

«Піднебесна збирає значний обсяг зернових — 590 мільйонів тонн, але їх недостатньо для задоволення потреб внутрішнього ринку. Вони постійно зростають. Тому  з часом саме Китай може стати для нас покупцем номер один вітчизняного зерна», — підсумував міністр. Наголосивши, що Україна територіально розташована так, що має бути містком між Сходом і Заходом і втрачати цю можливість не можна.

ЕКСПЕРТНА ДУМКА

Заборона діє  на прямий продаж землі, але не на оренду

Олександр
ПОЛІВОДСЬКИЙ,
адвокат, директор

 правничої фірми «Софія»:

— Звісно, що чутки про скуповування землі іноземцями явно перебільшені. По-перше, тому що в Україні діє мораторій на купівлю-продаж земель сільгосппризначення до 1 січня 2016 року. Відкрити ринок землі можна лише ухваленням відповідного закону, який нині готують до розгляду в парламенті.  

По-друге, навіть за скасування мораторію діятиме заборона мати право власності на сільгоспземлю для іноземців та закордонних компаній і її навряд чи скасують найближчим часом.

Та вітчизняне законодавство не забороняє оренди таких земель іноземцями. Тож китайські, американські, російські компанії, зареєстровані в Україні, можуть взяти її в оренду і вести сільгоспдіяльність. Принагідно слід зазначити, що більшість великих сільгоспвиробників — агрохолдингів не є власниками земель, а лише їх довгостроковими орендарями. Їх вони винаймають у селян, що володіють ділянками у середньому по 4,2 га.

Не секрет, що більшість придатних до використання земель в Україні вже зайнято, чого не скажеш про державні землі та землі запасу. І тут можливі зловживання.

 Крім того, законодавство України не забороняє продажу корпоративних прав, тобто купівлю іноземною компанією частки у статутному фонді, всього статутного фонду або акцій українських юросіб. У разі такої купівлі новий власник має право брати участь в управлінні юридичною особою. Нерідко це саме такі юрособи, що вже орендують землю і обробляють її, ведуть сільське господарство та продають вироблену продукцію. Набуття прав на такі господарства — це найпростіший спосіб опосередкованого набуття права на землі. Це не заборонено законодавством України і дає змогу новим власникам використовувати землі. 

Тож цілком можливо, що Китай планує нарощувати свою агровиробничу присутність в Україні шляхом придбання компаніями Піднебесної корпоративних прав та акцій вітчизняних сільгосппідприємств.