У цьому переконаний нащадок легендарного мецената та цукрозаводчика Михайла Терещенка — Мішель. Він приїхав із Франції, аби зробити свій внесок в Україну і розвинути виробництво та переробку льону. Лише цьогоріч засіяли льоном 412 га на  Житомирщині, ще більше — на Чернігівщині та Сумщині. Наша розмова з Мішелем Терещенком, керівником міжнародного проекту «Льон-Десна» — білизна з Десни»,  про те, чому його вибір упав саме на льон, що значить ця культура в сучасній економіці і про перспективи ринку землі в Україні.  

Якби у ХVI —XVII століттях українським селянам хтось сказав, що їхні нащадки у ХХI столітті з нуля розбудовуватимуть ярмарки з продажу живої худоби й освоюватимуть ази цієї торгівлі, вони його засміяли б. Однак так уже сталося, що неоціненний досвід ярмаркування з мільйонними обсягами продажів, яким українці колись досконало володіли, втрачено. Нині вже закордонні фахівці намагаються навчити українців як самого ремесла торгівлі, так і ведення сільського господарства на ринковій основі. Про таку співпрацю йшлося на виїзному «круглому столі», що відбувся у Жашкові на Черкащині.  

Україна повноправно може гордитися тим, що наблизилася до статусу «годувальниці» та «житниці» Європи. Саме таким був основний месидж  міністра аграрної політики та продовольства Миколи Присяжнюка на прес-конференції, присвяченій підсумкам роботи сільського господарства та переробної галузі в 2011 році. 

 «Такого рівня опадів, — зауважив під час свого недавнього візиту до Одеси міністр АПК Микола Присяжнюк, — ми на території нашої країни не спостерігали вже років 85». Конкретно на Одещині опадів практично не було протягом останніх трьох місяців.

Не секрет: перспектива Полісся, в тому числі Рівненського, не в зернових, які на суглинках родять по 7-8 центнерів з гектара, а у високопродуктивному тваринництві, для розвитку якого маємо всі можливості. А ось як їх використовуємо, це вже, як мовиться, інше питання.

Цього року Полтавська область підтвердила свій статус житниці країни, яка спроможна вирощувати мільйонні врожаї. Станом на 2 грудня тут по всіх категоріях господарств зібрали 5 млн  29 тис. тонн зерна при середній урожайності 51,9 ц/га, у тому числі кукурудзи 3 млн 434 тис. тонн, при урожайності 78,9 ц/га. А продуктивність кукурудзяного поля по сільськогосподарських підприємствах на площі 375 тис. га становить 82 ц/га в заліковій вазі.

Богуславець — село особливе. І не тільки через назву, яка досить красномовно свідчить про зв’язок із найвищими силами. Розташоване ніби в колисці, з якої золотими банями визирає новозбудована церква, це поселення здавна зажило доброї слави козацького, а недавно урочисто відзначило своє 350-річчя. Саме в цьому мальовничому селі на Черкащині, що  розділяється на чарівні кутки голубінню численних ставків, потопає в зелені верб, і народився й пішов звідси у великі світи науки видатний український історик, археолог, ботанік і етнограф, перший ректор Київського університету Михайло Максимович. Уславили цей куток і рідні його дядьки Тимківські, які були видатними вченими у різних галузях і відкрили малому Михасеві сходинки до пізнання.  

Чому так сталося та яким чином зупинити падіння, зокрема, у молочному скотарстві, – обговорювали під час «круглого столу» виробники і переробники молока, соціологи та урядовці.  

За свою журналістську практику мені доводилося спілкуватися з багатьма керівниками різного рангу і, як правило, всі вони починають розмову з питань приземлених — розповідають про свою роботу, проблеми або навпаки, хваляться їх відсутністю.

Нещодавно Рівненський державний аграрний коледж став справжнім дискусійним майданчиком. На Всеукраїнській науково-практичній конференції представники аграрної освіти з різних куточків України обговорили проблеми та перспективи розвитку ринку землі напередодні його законодавчого впровадження.