Нещодавно голова правління Нацбанку України заявила, що російські банки, які працюють у нашій державі та виконують всі зобов’язання перед українськими вкладниками, мають право докапіталізовувати свої дочірні фірми в Україні.

Це питання пані Гонтарева узгодила зі своєю колегою — головою Центробанку Росії Ельвірою Набіулліною. А остання одразу запевнила, що російським банкам з державним російським капіталом, які працюють в Україні, такі кошти буде надано. У зв’язку з цим виникає запитання щодо юридичної бездоганності такого рішення. 

Під час учорашньої парламентської години запитань до уряду стало зрозумілим, що Кабінет Міністрів створює робочу групу, яка вивчатиме проблеми й потреби космічної галузі. На це запитання відповідав Прем’єр-міністр Володимир Гройсман: «Космічна галузь у нашій країні має одержати серйозну підтримку, але вона має бути не такою, як кілька років тому, коли кошти передбачали, а потім — ні грошей, ні реального стану справ. Я вдячний парламенту за підтримку закону, який дасть змогу передбачити 400 мільйонів гривень Південмашу». Цим ресурсом держпідприємство покриє свої борги. Зокрема Державне космічне агентство повинно знайти та спрямувати ресурси на закриття заборгованостей із заробітної плати на Південмаші. За даними Володимира Гройсмана, сума становитиме 50—60 мільйонів гривень. 

Фермерському господарству «Таврія-Скіф», що в Запорізькій області, щойно виповнився 21 рік. Сімейний бізнес брати Олег та Сергій Калімани, тесть Сергія Василь Іванович та брат дружини Віталій Юрченки 1995 року починали з площі у 38 гектарів. Спочатку організували фермерські господарства на своїх паях, відтак об’єдналися під єдиним прапором «Таврія-Скіф». Нині господарство обробляє 7 тисяч гектарів землі, працюють 200 постійних трудівників і майже 400 сезонних. 500 гектарів землі засаджують овочами, 156 гектарів — сади, під теплицями закритого ∂рунту — 2 гектари, є власний олійний цех, пекарня, млин, навіть будівельна бригада. «Таврія-Скіф» — бюджетоутворююче підприємство Михайлівського району, останні 15 років отримує стабільно високі врожаї, є лідером за врожайністю не лише в районі, а й у всій Запорізькій області.

Завдяки тому, що на Тернопіллі з початку нинішнього року діє Програма відновлення доріг, шляховики вже відремонтували понад 20 автошляхів загального користування державного та місцевого значення. Важливо, що більшість місцевих доріг, які цьогоріч комплексно лагодили, до цього не ремонтували понад 10 років. Тож не дивно, що тепер на адресу Служби автомобільних доріг у Тернопільській області від краян надходять не лише прохання про ремонт автошляхів, а й слова подяки за якісне дорожнє покриття.

Для шляховиків ремонтний сезон розпочався, як годиться, навесні, з настанням відповідних погодних умов, і триватиме доти, доки дозволятиме температурний режим і не дошкулятимуть опади. Змінився цьогоріч підхід до вибору доріг для ремонту. Шляховики зважали не лише на оцінку фахівців, а й дослухалися до пропозицій та побажань мешканців області. 

На виробництво одиниці валового продукту в Україні використовують енергії у 9—10 разів більше, ніж у Західній Європі, й навіть у півтора раза — ніж у Росії. Ці відомі, але від того не менш приголомшливі цифри назвав під час ІІ Українсько-німецького форуму «БЕА: біоенергетика, енергоефективність та агробізнес», який відбувся на Харківщині, голова правління Німецько-української промислової палати Александер Маркус. 

У межах виставки «Інтер Агро-2016», що пройшла недавно в Києві, відбулося багато цікавих заходів. Зокрема увагу багатьох привернув круглий стіл «Нові експортні можливості АПК: відкриття ринків азійського континенту».

Заступник міністра аграрної політики та продовольства Ольга Трофімцева цю посаду обіймає недавно, проте є знаним фахівцем у галузі міжнародної торгівлі. Вона наголосила на важливості диверсифікації українського продовольчого експорту за товарними групами та географічними ринками. По-простому кажучи, не класти всі яйця в один кошик. Наскільки це важливо, можемо оцінити на прикладі тих українських компаній-експортерів, які всі надії покладали на партнерів з Росії, а тепер кусають собі лікті, бо нікого винити, крім власної необачності. 

Вони приїхали на корпункт «УК» утрьох: голови фермерських господарств «Маленький оазис» Олег Поліщук з Гощанського, «Ако» Сергій Сорока з Млинівського, імені Шевченка Віктор Атаманюк зі Здолбунівського районів Рівненщини. Усіх не перший рік знаю особисто, про досвід та проблеми господарювання кожного в різні роки розповідала наша газета. 

Ліс — то його життя. Його і ще тисяч і тисяч лісівників, у серцях яких не змовкає музика дерев, мелодія трав, пташиного щебету. Тільки в лісі почуваєшся повноцінною людиною, яка може творити великі справи. Ліс спонукає до високих почуттів, відповідальних державних кроків, бо й саме це зелене диво створене небайдужими руками й серцями людей, які дбають про долю нинішнього і майбутніх поколінь. Як зберегти і примножити його, тим самим забезпечивши здорове довкілля? Це одне з головних завдань, яке вирішують нині в обласному управлінні лісового та мисливського господарств та його підрозділах на місцях. З нього й почалася наша розмова з Олександром Миколайовичем ДЗЮБЕНКОМ. 

На Херсонщині Прем’єр-міністр Володимир Гройсман не просто знайомився зі станом справ у регіоні та його інвестиційною привабливістю. У межах робочої поїздки він провів нараду з тамтешніми товаровиробниками сільськогосподарської продукції. Присутні почули, що в Україні слід збільшити глибину переробки під час виготовлення сільськогосподарської продукції, отже забезпечити розвиток національної економіки. «Ми виробляємо сировину, постачаємо її за кордон, звідти закуповуємо техніку. Не знаю, як довго може прожити держава в такому стані. Якщо ми не відновимо внутрішнє виробництво, не поглибимо переробку і не створимо додану вартість, не зможемо забезпечити якісне економічне зростання», — переконував глава уряду. 

Орлівка — чимале село на самісінькому півдні Одещини — має чи не всі передумови, щоб стати одним із популярних туристичних осередків в українській Бессарабії. Мальовничі ландшафти із хвилястим рельєфом, чудові краєвиди на озеро Картал та блакитний Дунай тут щедро доповнені історичними пам’ятками — від доби міді та бронзи через рештки римської фортеці Аліобрикс і аж до пам’ятників бійцям Російсько-турецької та обох світових воєн.