Держава змінює правила гри на аграрному ринку, проте якими вони будуть, сільгоспвиробники ще й досі остаточно не знають.  

Породні відвали колишньої шахти «Кремінна» являли собою сумне видовище, коли їх на аукціоні запропонували викупити у Мінпаливенерго, за яким була записана земля. Міська влада не була проти угоди, адже міністерство за землю під відвалами не сплачувало. А підприємець — вимушений переселенець з Кадіївки Володимир Жулинський не лише оформив оренду, а й запропонував бізнес-ідею, яка в майбутньому, можливо, виведе Кремінну в передовики з використання екологічно чистої енергії. Більше того, він обіцяє бути найбільшим платником податку на землю до міського бюджету. І до того ж підприємство, яке він планує тут створити, може позитивно позначитися на долях понад ста людей, у тому числі вимушених переселенців, які знайдуть тут довгоочікувану роботу.  

Нещодавно керівники банків заявили про те, що в 2017 році вони хочуть спростити механічне навантаження на працівників своїх відділків. І мріють перевести всі платежі та проведення стандартних операцій на дистанційні канали обслуговування. Чимало з них пояснюють такі намагання тим, що клієнти банків, які збанкрутували, переходять до тих фінустанов, що залишилися, і тому виникають черги до кас обслуговування. Звісно, що таке бажання призведе до значного скорочення кількості банківських відділків. 

Коли ми кажемо: Україна — велика аграрна держава, то розуміємо, що індустріальною її навіть авансом не назвеш. Рекордні й дедалі більші врожаї чомусь ніяк не призводять до карколомних зрушень ані у переробній промисловості, ані у виробництві сільгосптехніки та сільгоспхімії. Втім, є одна задіяна під наше зерно галузь, де вже кілька років поспіль спостерігається справжнісінький бум. Це будівництво портових зернотерміналів та інших потужностей для відвантаження вітчизняних врожаїв за кордон. 

Ті, хто знає або щось чув про селище Миколаївка (донедавна Жовтневе), неодмінно згадують місцеву агрофірму «Вікторія». Адже вони, вважай, невіддільні одне від одного: впродовж останніх років і господарство, і населений пункт асоціюються насамперед з міцним аграрним господарюванням, чистотою й охайністю на території й виробництві, високим рівнем добробуту місцевої громади.

Власкорові «Урядового кур’єра» у Сумській області це вдвічі приємніше, бо Миколаївка — його мала батьківщина. Тож щоразу, навідуючись до рідних місць, неодмінно цікавлюся змінами і новинами, які, на щастя, здебільшого світлі, добрі та оптимістичні. 

Населення

Чисельність наявного населення в Україні, за оцінкою, на 1 жовтня 2016 р. становила 42 635,1 тис. осіб. Упродовж січня — вересня 2016 р. чисельність населення зменшилася на 125,4 тис. осіб. 

5 грудня в Україні традиційно вітають із професійним святом працівників статистики. Чим 2016 рік запам’ятається фахівцям Державної служби статистики? Про це наша розмова із заступником керівника цього відомства Іриною ЖУК. 

Не стверджуватимемо, що для державної підтримки вітчизняного виноробства взагалі нічого не робиться. 7 жовтня Президент України Петро Порошенко підписав закон, який скасував ліцензію на оптовий продаж алкоголю для невеликих виробників місцевих плодово-ягідних вин із власної сировини, вартість якої досі становила 500 тисяч гривень на рік. Отже, створення невеликих вітчизняних підприємств, які б виготовляли ексклюзивні місцеві сорти вина у невеликих кількостях на кшталт французьких шато, стало реальністю.  

У «Рейтингу надійності банківських депозитів» від РА «Стандарт-Рейтинг», який було розраховано за підсумками дев’яти місяців 2016 року, взяли участь 66 із 100 платоспроможних банків

28 листопада Рейтингове агентство «Стандарт-Рейтинг» опублікувало п’ятнадцятий «Рейтинг надійності банківських депозитів», до ТОП-15 якого увійшли також банки з участю держави в капіталах (див. таблицю). Найкращу оцінку серед держбанків отримав Укргазбанк, який розташувався на восьмій позиції. 

Якось вразила картинка, котра зненацька потрапила на очі: щасливі споживачі дякують Всевишньому за хліб, а стомлений комбайнер відповідає: «Будь ласка!» Чернігівські аграрії, знаючи, що зерновими приростає добробут краю, працюють на урожай фактично цілорічно. Нинішній збиральний сезон ще триває, та попередні результати свідчать, що жителі області будуть із хлібом, оскільки середня урожайність зернових краща, ніж торік, і становить 50 центнерів з гектара. На 4 тисячі тонн більше торішнього зібрано гречки, непоганий урожай проса. Порадували також обсяги зібраного зерна соняшнику та сої.

Наступний етап — якнайкраще розпорядитися вирощеним, у тому числі зберегти зерно в належних умовах. Про це наша розмова з виконуючим обов’язки директора департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації Олегом КРАПИВНИМ.