…День тільки-но розпочинався, не припинялася заметіль, що тривала з ночі, а на Голосіївському проспекті столиці біля Одеської площі вже завершувалися дорожні роботи. Після капітальної реконструкції цієї  напруженої автомагістралі  працівники Київавтодору монтували не менш відповідальне для безпечного руху — відбійники. Науковий термін — «бар’єрне огородження дорожнє». Проїзд для машин, зрозуміло, звужувався, утворювалася тягучка, але мій друг Ігор Петрович, любитель швидкої їзди, на диво не нервував. Рухався повільно, чемно. 

Багато років тому випускник сільської школи, який, до речі, очолював шкільну виробничу бригаду, стояв перед вибором: ким бути? Доля привела його тоді в Київський технологічний інститут легкої промисловості (КТІЛП).

Учився Леонід Гавриш, як звик трудитися вдома ще школярем: на совість — був ленінським стипендіатом. 

У грудні, зазвичай, підбивають підсумки зробленого впродовж року, що минає, й визначають плани на рік прийдешній. Не порушив цієї традиції і Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який звітував перед представниками громадянського суспільства й експертного середовища про все зроблене очолюваним ним урядом. Разом із ним на запитання відповідав співголова Стратегічної групи радників з підтримки реформ Іван Міклош. 

Із робочою поїздкою на Тернопільщину та Івано-Франківщину Президент Петро Порошенко відбув одразу ж після вшанування пам’яті ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. Спершу в райцентрі Чортків на Тернопіллі за його участю було відкрито нове підприємство «СЕ Борднетце-Україна» — виробник кабельно-провідникової продукції для концерну «Фольксваген». 

Нині інвестори постійно вивчають альтернативи і шукають шляхи надійного транзиту на всій території від Китаю до Західної Європи. Цьому був присвячений круглий стіл, що відбувся нещодавно  в Національному транспортному університеті. Головна його тема — «Глобальна конференція з питань сталого транспорту у контексті розвитку міжнародного співробітництва». В обговоренні цього питання взяли участь фахівці і  посли всіх країн Центральної Азії. 

Наближається новий рік, і в цей час як ніколи хочеться гарних, святкових, ледь не казкових новин. І тут — повідомлення наших геологів про те, що на півдні Одещини, десь поблизу Кілії та острова Зміїний, знайдено значні поклади природного газу. Їх виявило єдине в Україні геологорозвідувальне судно «Искатель», яке 17 листопада вирушило з Одеси у 10-денний рейс на пошуки вуглеводневих скарбів. І вже днями т.в.о. голови Державної служби геології та надр України Микола Бояркін повідомив, що експедиція виявила на північно-західному шельфі Чорного моря родовище не менш як на 40 мільярдів кубометрів газу.  

Держава змінює правила гри на аграрному ринку, проте якими вони будуть, сільгоспвиробники ще й досі остаточно не знають.  

Породні відвали колишньої шахти «Кремінна» являли собою сумне видовище, коли їх на аукціоні запропонували викупити у Мінпаливенерго, за яким була записана земля. Міська влада не була проти угоди, адже міністерство за землю під відвалами не сплачувало. А підприємець — вимушений переселенець з Кадіївки Володимир Жулинський не лише оформив оренду, а й запропонував бізнес-ідею, яка в майбутньому, можливо, виведе Кремінну в передовики з використання екологічно чистої енергії. Більше того, він обіцяє бути найбільшим платником податку на землю до міського бюджету. І до того ж підприємство, яке він планує тут створити, може позитивно позначитися на долях понад ста людей, у тому числі вимушених переселенців, які знайдуть тут довгоочікувану роботу.  

Нещодавно керівники банків заявили про те, що в 2017 році вони хочуть спростити механічне навантаження на працівників своїх відділків. І мріють перевести всі платежі та проведення стандартних операцій на дистанційні канали обслуговування. Чимало з них пояснюють такі намагання тим, що клієнти банків, які збанкрутували, переходять до тих фінустанов, що залишилися, і тому виникають черги до кас обслуговування. Звісно, що таке бажання призведе до значного скорочення кількості банківських відділків. 

Коли ми кажемо: Україна — велика аграрна держава, то розуміємо, що індустріальною її навіть авансом не назвеш. Рекордні й дедалі більші врожаї чомусь ніяк не призводять до карколомних зрушень ані у переробній промисловості, ані у виробництві сільгосптехніки та сільгоспхімії. Втім, є одна задіяна під наше зерно галузь, де вже кілька років поспіль спостерігається справжнісінький бум. Це будівництво портових зернотерміналів та інших потужностей для відвантаження вітчизняних врожаїв за кордон.