Торік, за оцінкою Національного  бізнес-рейтингу  в  Україні, ДП «Завод «Електроважмаш» за основними показниками   діяльності  визнано лідером  серед великих і середніх  вітчизняних підприємств  і нагороджено Національним сертифікатом та медаллю «За перемогу». І нині, попри складну економічну ситуацію в країні та різке зниження  обсягу замовлень у машинобудівній галузі,  єдиний в  Україні розробник  і виробник турбогенераторів і гідрогенераторів для  електростанцій,  комплектного  електрообладнання для залізниць і міськелектротранспорту, великих електричних машин постійного струму й надалі виконує поточні замовлення,  нарощуючи  енергетичну безпеку держави. Як підприємство зустрічає професійне свято — День енергетика, власний кореспондент «Урядового кур’єра» попросив розповісти виконуючого обов’язки директора ДП «Завод «Електроважмаш»  Дмитра КОСТЮКА. 

Поки дорослі розробляють концепції, виношують плани та визначають строки реалізації проектів, харківська дітвора, до якої долучилися їхні батьки, дідусі з бабусями та студенти, взялася на ділі розв’язувати проблеми довкілля та підвищення енергоефективності. І те, що це їм вдається, засвідчив енергофестиваль, де на виставці вони представили кращі плакати, малюнки, аплікації, макети екологічних будинків та ще багато корисної і креативної всякої всячини.

— У цьому році в конкурсі творчих робіт на тему збереження природи, енергоресурсів та впровадження енергоефективних технологій для школярів, молоді та сімей  взяли участь понад три з половиною сотні учасників, прийнято рекордну кількість робіт — 309, — розповідає організатор «Енерго-Фестивалю» директор харківської міської громадської організації «Енергія миру» Тетяна Суханова.  

Нещодавно Верховна Рада України  ухвалила у другому читанні та спрямувала  на підпис Президентові закон, який спрощує процедуру створення і функціонування індустріальних парків та безпосереднього управління ними.  Як зазначають експерти, понад 80% пропозицій, зауважень і поправок народні депутати врахували та проголосували за них. Тож Закон «Про індустріальні парки» має принести позитивні зміни. Це особливо важливо для Львівщини. Адже тут активно працюють над створенням чотирьох індустріальних парків (ІП): у Львові («Рясне-2»), Новому Роздолі, Кам’янці-Бузькій та в Яворівському районі. 

Такі амбітні плани ставить перед собою виконувач обов’язків голови правління ДПЗКУ Борис Приходько. При цьому корпорація закуповуватиме насамперед експортоорієнтовані культури: пшеницю, кукурудзу, ячмінь та сою, які постачатиме в Китай та інші країни. Таким чином вона частково покриє фінансовий голод аграріїв під час посівної-2016, забезпечить державну корпорацію необхідною кількістю експортного товару, а країну — валютною виручкою. 

Верховна Рада має у стислі терміни розблокувати питання приватизації державних підприємств. Президент Петро Порошенко вважає, що законодавцям слід не лише визначитися з переліком, а й напрацювати конкретні механізми. «Наявність великої кількості державних підприємств — це чинник, який збільшує ризик корупції, фактор, де держава ніколи не була ефективним власником. Наголошую, що держава не повинна займатися бізнесом. Держава повинна збирати податки і ефективно управляти бюджетом, забезпечуючи найефективніше використання коштів платників податків», — одразу розставив акценти Президент. 

Без перебільшення можна сказати, що у 2016 рік Україна нарешті входить найбільш газонезалежною за всі пострадянські роки, значно віддалившись від шантажиста-постачальника — Росії. Так, цього року РФ уже не змогла присадити нас на свою «голку». Україна імпортувала з ЄС (завдяки реверсу) до 62% природного газу, або 10 мільярдів кубометрів. Тож Росія у частці експорту блакитного палива до нашої країни посіла друге місце. Її роль у ньому й надалі зменшуватиметься, що не може не тішити всіх українців.

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк  минулої п’ятниці заявив, що наша країна  щоденно споживає газу на 25% менше, ніж у 2014 році. Щоденна економія блакитного палива становить 11 мільйонів доларів. І це дуже дратує РФ, яка завдяки своїй недолугій сучасній міжнародній політиці розсварилася з головним імпортером газу Туреччиною. Ось тепер і другий великий імпортер — Україна дедалі  менше потребуватиме російського газу. 

— Бетон найвищого гатунку возили міксерами на будмайданчик СХОЯТу цілодобово, практично без вихідних.

Усі розуміли, яким важливим був цей об’єкт  для Запорізької АЕС.

Олександр В’ячеславович, водій таксі, легко згадував деталі подій двадцятирічної давності, ніби це було вчора.

— Для наших  «МАЗів» і «КамАЗів» було створено  «зелену дорогу»: жодних перешкод, затримок — «усе для фронту».

Керівники дніпропетровських комунальних закладів (учителі, лікарі) не приховували задоволення тим, що вперше за місяць до нового року область вже має затверджений кошторис. «Передбачено всі соціальні гарантії, доплати. Лікарня зможе здійснювати закупівлю життєво необхідних товарів. Зможемо робити капітальний ремонт, будувати нові лікарні, все, що дасть змогу наблизитися до європейських стандартів у наданні медичної допомоги», — радіє головний лікар 9-ї дніпропетровської міської лікарні Олена Фінкова.

«Раніше ми з побоюванням чекали, коли ж затвердять бюджет. А нині впевнені, що для машин буде пальне, людям нададуть кваліфіковану медичну допомогу,  з 1 січня медпрацівники отримають усі доплати. Це дає впевненість у завтрашньому дні», — додає директор Дніпропетровського обласного центру екстреної медичної допомоги Радій Шевченко. 

Потреби нашої держави у міжнародній фінансовій допомозі вимірюються, за різними даними, десятками мільярдів доларів. І Україна намагається боротися за ці кошти, проводячи зокрема й непопулярні реформи, зменшуючи власні видатки тощо. Але існує ще одна, не менш вражаюча цифра. «Україні у 2015 році надано 2,8 мільярда доларів, а освоєно лише 100 мільйонів доларів, тобто 3,6%», — повідомив директор Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Чімяо Фан.

Світовий банк на сьогодні — один із головних фінансових донорів нашої держави, тому ця цифра набуває особливого значення. Утім, проблеми освоєння міжнародної фінансової допомоги не вичерпуються лише статистикою Світового банку. Чимало організацій, які отримують грантову, тобто безповоротну допомогу, скаржаться: їм дуже важко пробити заслін чиновників, які ніби навмисне заважають надходженню закордонних коштів. 

Як заощаджувати бюджетні кошти на затратних енергоносіях і не мерзнути в найлютіші морози, жителі села Веселе, що на Харківщині, знають не з чуток. Ось уже другий рік тут реалізують інноваційний проект «Енергоефективне село», покликаний об’єднати зусилля місцевої громади, науковців, бізнесу й органів місцевого самоврядування для трансферу кращих європейських та американських технологій енергозбереження у сільську громаду.