Такі амбітні плани ставить перед собою виконувач обов’язків голови правління ДПЗКУ Борис Приходько. При цьому корпорація закуповуватиме насамперед експортоорієнтовані культури: пшеницю, кукурудзу, ячмінь та сою, які постачатиме в Китай та інші країни. Таким чином вона частково покриє фінансовий голод аграріїв під час посівної-2016, забезпечить державну корпорацію необхідною кількістю експортного товару, а країну — валютною виручкою.

Гроші — дешевші, ціни — ринкові

«Розширення форвардної програми життєво необхідне для агросектору», — наголошує перший заступник міністра аграрної політики та продовольства, голова наглядової ради ДПЗКУ Ярослав Краснопольський. — Адже коштів нині бракує, вони вкрай дорогі: у фінустановах їх надають за понад 30 відсотків. До того ж критична ситуація з осінньою посівною та є загроза зняття пільгового режиму оподаткування для сільгоспвиробників. Це може зумовити проблеми навесні 2016-го.

За оцінками Ярослава Краснопольського, під час осінньої посівної через несприятливі погодні умови та брак ресурсів не засіяними залишився майже один мільйон гектарів, а на третині площ, де аграрії посіяли, немає сходів.

— Тож сільгосппідприємства зазнали щонайменше 11 мільярдів гривень прямих збитків. Ці кошти потрібні будуть аграріям під час весняної посівної на закупівлю насіння, міндобрив, пально-мастильних матеріалів тощо, — резюмує перший заступник профільного міністра. — Ще близько 18—20 мільярдів вони можуть втратити у разі скасування пільгового режиму оподаткування. Таке фінансове навантаження неабияк вплине на фінансово-господарську діяльність сільгосппідприємств. Розширення програми форвардних закупівель частково послабить майбутній неймовірний фінансовий пресинг.

Позитивно оцінює програму форвардної закупівлі і представник групи сільгосппідприємств у Київській і Чернігівській областях Наталя Тоцька. За її словами, група компаній користується цим фінансовим інструментом ДПЗКУ вже три роки й не планує відмовлятися від нього. Адже поетапне фінансування давало змогу якісно і вчасно посіяти зернові й зібрати врожай, підживити озимі і головне — реалізувати збіжжя за ринковою ціною, а не посереднику за півціни. «Форвард набагато вигідніший і дешевший, ніж банківський кредит. Ми отримуємо недорогі додаткові кошти та ще й вигідно продаємо вирощене. Єдине побажання, щоб перший транш надходив у лютому-березні», — зауважила вона.

— Ще одна перевага форварду — немає іншої застави, окрім посівів майбутнього урожаю, який треба поставити на елеваторні потужності корпорації, і контролю партнера за використанням коштів, — уточнює заступник голови правління ДПЗКУ Андрій Репко.

Ризики мінімальні

У 2015 році Державна продовольчо-зернова корпорація сконцентрувалась не стільки на кількості форвардних контрактів, скільки на якості операцій за ними. Тому всі форвардні контракти виконано на 100%. «Для нас це дуже важливо, бо були високі ризики невиконання угод, пов’язані з дефолтами, коли сільгоспвиробники отримували ресурс і не постачали зерна», — наголосив в. о. голови правління ДПЗКУ.

Із 70 компаній, які подали заявки на участь у форвардній програмі-2015, відбір пройшли 42. Вони поставили на елеватори корпорації 70 тисяч тонн зернових, переважно кукурудзу й пшеницю. Натомість одержали навесні фінансову підтримку майже на 110 мільйонів гривень.

Програма передбачає два етапи. Під час першого після укладення угоди з ПАТ «ДПЗКУ» сільгоспвиробники отримували попередню оплату — майже 50% ринкової ціни на зерно (тоді було 75 доларів США за тонну). Така система авансування забезпечувала аграріїв обіговими коштами під час посівної кампанії і гарантувала збут даного обсягу товару в подальшому. Під час другого етапу сільгоспвиробники поставляли законтрактоване збіжжя згідно з угодою на елеватори ДПЗКУ, і з ними остаточно розраховувалися. Розмір другого траншу не фіксували під час укладання угоди, а вирахували з огляду на закупівельну ціну на складі ПАТ «ДПЗКУ» на кожен вид зернових на день поставки без вартості першого траншу. Зрештою аграрії продавали свою продукцію за ринковими цінами і отримували ресурси для проведення агротехнологічних заходів.

Започатковані нововведення й надалі функціонуватимуть, щоправда, їх удосконалять у 2016 році. Зокрема, попри розширення обсягів та географії закупівель, ДПЗКУ приділятиме більше уваги перевірці партнерів. «Як показав досвід, виконати контрактні зобов’язання за форвардом у повному обсязі можуть лише фінансово стабільні підприємства, а також ті, що мають хорошу репутацію. Тому в 2016 році до участі у програмі допускатимемо лише підприємства, здатні уникати невиправданих ризиків», — наголосив Андрій Репко. Раніше до таких належали сільгоспвиробники із середньою площею орних земель від 3 до 7 тисяч гектарів, що працюють в одному регіоні, мають 10-річний досвід роботи, бездоганну кредитну історію та стосунки з банками.

Триває бюджетування програми. За прогнозами Бориса Приходька, з огляду на нинішні ціни пшеничних і кукурудзяних ф’ючерсів майбутнього врожаю у наступному році ціни на зерно будуть на 200—300 гривень вищі, ніж у 2015-му, за умови стабільного курсу гривні стосовно долара. Що ж до авансової передоплати, то її обсяг залежатиме від ризиків, які ДПЗКУ оцінюватиме у період чинності програми. У гривневому еквіваленті авансові платежі у 2016 році становитимуть близько 1,8—2,2 тисячі гривень за тонну (залежно від регіону та культури).

ДОВІДКА «УК»

З початку 2015/2016 маркетингового року ДПЗКУ купила майже 2,1 мільйона тонн зернових та олійних культур і взяла на зберігання 1,9 мільйона тонн збіжжя. Нині корпорація веде перемовини з Китаєм про залучення 300 мільйонів доларів на модернізацію портових і лінійних елеваторів.