З першого січня 2016 року набирає чинності Закон № 2259 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів». Більшість експертів вважають цей документ прогресивним. Його реалізація забезпечить адаптацію українського законодавства до європейського в частині захисту прав інвесторів та покращить імідж України. Мета документа — дерегуляція господарської діяльності акціонерних товариств (АТ) та запровадження вищих вимог для публічних АТ, акції яких включено до біржового реєстру.

На підконтрольній Україні території Луганщини жнивують. Середня врожайність пшениці — по 30 центнерів з гектара, ранніх зернових і зернобобових — по 28,3 центнера з гектара. Зібрати треба озиму пшеницю на 231 тисячі гектарів, ранні зернові та зернобобові — на 294 тисячах гектарів.

Весняно-польові роботи і жнива аграрії оплачують повністю зі своїх заощаджень. 

У  Кабміні відбулось експертне обговорення законопроекту «Про залізничний транспорт». Документ передбачає реформування галузі, зокрема зміну моделі управління нею, підходів до тарифоутворення, ліквідацію монополії на залізничні перевезення  тощо.

За словами заступника  міністра інфраструктури Миколи Снітка, триває інвентаризація майнового комплексу шести залізниць, які були окремими юрособами, 49 підприємств, що працювали в галузі, та Укрзалізниці, яка виконувала управлінські функції та функції суб’єкта господарювання. «Тобто компанія поєднувала все, але не була оформлена як юридична особа. У вересні Мінінфраструктури планує вийти на створення акціонерного товариства «Укрзалізниця», — уточнив Микола Снітко.

Малі ферми вже давно прийшли на зміну великим тваринницьким комплексам. Не виняток і  Херсонщина. Одне із проб лемних питань  галузі — те, що нині основними виробниками м’яса та молока в області залишаються особисті підсобні господарства населення, питома вага яких у виробництві м’яса становить 74,1%, молока — 86,5%. Але тепер не передбачено підтримки від держави цієї категорії господарств, особливо в ціновій політиці.

Вигоду від вирощування великої рогатої худоби на власному подвір’ї та організованої здачі молока селяни відчувають. Нині окремі перспективні домогосподарства обирають шлях перетворення на міні-ферми. У результаті поліпшуються умови утримання корів, збільшуються обсяги заготівлі молока, підвищується достаток родин. 

Від райцентру Краснопілля до українсько-російського кордону — рукою подати. Насамперед це стосується села Грабовське, що лежить коло лінії, за якою нейтральна смуга, а далі — територія іншої держави. Тут крайні хати сусідніх населених пунктів розділяють 100—150 метрів.

На під’їзді до Грабовського на дорожньому посту «Волгу» зупинили прикордонники. Побачивши пасажирів, зауважили: знаємо, що ви з «Урядового кур’єра» — якось приїжджали готувати матеріал до свята прикордонників. Але знайомство знайомством, а служба вимагає порядку і пильності. Разом із фотокореспондентом пред’явили паспорти і за кілька хвилин уже були в Грабовському.

Пригадую, як наприкінці 1980-х (працював тоді в Житомирі), забравши меншу дочку зі школи, йшов частенько до центрального гастроному міста, аби купити кілограм вареної ковбаси. Майже завжди доводилося вистоювати величезну чергу. Дочка якось навіть заснула на підвіконні в тому магазині. Завдання ліквідувати ганебне явище з чергами поставили перед Анатолієм Статіновим, якого 1987 року призначили міністром торгівлі України. На третій день своєї роботи новий керівник побачив по телевізору сюжет, в якому учасники одного з мітингів у Москві на весь екран розгорнули плакат «Хочемо жити, як у Херсоні» і одразу ознайомився з особовою справою начальника тамтешнього обласного управління торгівлі Володимира Чайковського й терміново вилетів у Херсон.

Навіть у часи спокійніші від нинішніх запуск нових потужних виробництв не був для нашої країни річчю буденною. А коли новий завод — від першої палі й до першої продукції — народжується у країні, охопленій суспільними потрясіннями, війною та економічною кризою, то його появу можна назвати маленьким дивом. Саме воно було презентовано 16 липня на Одещині — неподалік найглибоководнішого в нашій країні порту «Южний». Найбільший і найсучасніший в Україні й один із найбільших у Європі олійноекстракційний завод збудувала компанія Allseeds усього за 17 місяців. Нині його потужність становить 2400 тонн соняшнику на добу. Універсальне обладнання може переробляти і ріпак — у цьому разі потужність становитиме 1800 тонн на добу або 1500 тонн сої. На заводі встановлено новітнє обладнання італійського, німецького, бельгійського та швейцарського виробництва. Уже зараз тут 250 нових робочих місць.

Напередодні професійного свята — Дня працівників металургійної та гірничодобувної галузі — голова Запорізького обласного комітету Профспілок працівників металургійної та гірничодобувної галузі України (ПМГУ) Валерій СЄДОВ розповів про пріоритети роботи профспілок в умовах воєнного часу. 

Вінницький завод «Кристал» — єдине в Україні підприємство, яке виготовляє діаманти. А в перші роки незалежності він та київський завод «Ізумруд» разом обробляли майже 3% світового обсягу ринку алмазів. Це багато! І виготовляли діаманти преміум-класу, тому мали залишитися на цьому ринку. Але  сталося так, що держава втратила дуже вигідний бізнес експорту діамантів. Про теперішній стан справ у галузі  розмовляємо з генеральним директором  ДП «Вінницький завод «Кристал»  Юрієм МАЗУРОМ. 

Природній кмітливості та розпорядливості Миколи Сініченка можна лише щиро позаздрити: керівник господарства він уже 47 років і завжди мав гроші! Себто працював ефективно як за планової системи, так і в період розвалу економіки. Тепер, за ринкової моделі, він — справжній господар. «Від природи я економіст. І копійку, яка дається мозолями, не марную на забаганки, а вкладаю у виробництво», — ділиться секретами стабільного розвитку директор СТОВ «Хлібороб» Микола Сініченко.