Економіка
-
Там, де гартується скло
Нещодавно у Харківському конструкторському бюро з машинобудування імені О. О. Морозова виробниче підприємство «Снок ЛТД» випробовувало скло власного виробництва для бронетехніки. У таких заходах завод з міста Василькова на Київщині часто бере участь. Але для концерну «Укроборонпром» скляний захист майстри зі столичного регіону виготовили вперше. І цей серйозний іспит підприємство склало успішно: за фізичними властивостями (що визнала авторитетна комісія з 15 фахівців) скло ВП «Снок ЛТД» отримало оцінку «відмінно»: воно не розсипалося навіть після влучання в нього куль з великокаліберного кулемета. У Василькові тепер чекають на результати тендера.
-
Банківський нагляд: недогляд обертається збитками
Торік формат Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФ) визначив його неспроможність виконувати власні зобов’язання через брак коштів для виплат. Це багато в чому було спричинене нераціональними умовами гарантування вкладів, та змусило ФГВФ вдатися до запозичень в уряду. Із січня 2014 року протягом 17 місяців під опіку ФГВФ перейшло 48 неплатоспроможних банків, і сума гарантованих вкладів у цих фінустановах перевищує 55 мільярдів гривень, що приблизно вдесятеро більше, ніж виплати ФГВФ за всю історію протягом 2000—2013 років — 5,8 мільярда гривень.
-
Альтернатива банківським кредитам
На Закон «Про аграрні розписки» покладали великі надії. Попри те, що він чинний уже 2,5 року, аграрні розписки (АР) як інструмент залучення ресурсів сільгосптоваровиробниками й досі не запрацювали на повну.
Тим часом експерти стверджують, що застосування АР треба якнайшвидше поширювати. Адже це добра альтернатива банківським кредитам, відсотки за якими для малого та середнього бізнесу не під силу. Та й доступ до них лімітований — здебільшого кредитують великі компанії. Щоправда, фахівці підкреслюють: навіть не кожен великий бізнес має таку рентабельність, щоб без проблем віддавати гроші, позичені у фінустанов під 30% річних.
-
Для заможного і рядового покупця
Киянинові Володимирові у Коцюбинське поїхати порадили друзі. «Роблю ремонт у квартирі, — сказав Володимир, — і вирішив повністю замінити електропроводку. Фірм, які торгують цією продукцією, є нібито й чимало, але справжніх, а не «купи-продай», які відповідають за якість свого товару, — одиниці. «Кабель-інвест» — одна з таких. Їй можна довіряти». І з мотком дроту пішов до легковика.
-
Бензин обіцяє потішити наприкінці серпня
Світовий ринок нафти і досі лихоманить: з одного боку, нарощування Штатами видобувних потужностей призводить до зменшення ціни на чорне золото, а з іншого — попри його здешевлення, кількість видобутих за добу барелів уперто зростає. Тож заява міністра енергетики Алжиру Салаха Хебрі про те, що країни ОПЕК — в умовах різкого падіння цін на нафту (а з пікового рівня 2015 року вони впали більш ніж на чверть) — зберуться на екстрене засідання набагато раніше від запланованого на 4 грудня, цілком прогнозована. Адже у першій декаді серпня нафта встановила нові антирекорди ціни. Приміром, еталонний сорт нафти Brentу продавали менше 49 доларів за барель, а це — найнижчий рівень упродовж останніх шести місяців. Ще навесні й навіть у червні нафтові ціни танцювали довкола позначки 55—60 доларів за барель.
-
Аграрна експансія в Китаї
У першому півріччі 2015 року в Китай через Державну продовольчо-зернову корпорацію було поставлено 800 тисяч тонн зернових, переважно кукурудзи. Маємо всі шанси експортувати через китайського оператора ще 2 мільйони тонн кукурудзи, ячменю та пшениці, якщо Китай буде готовий їх прийняти. Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Ярослав Краснопольський під час брифінгу у Кабміні, присвяченому підсумкам V засідання Підкомісії з питань співробітництва в галузі сільського господарства між урядами України та КНР.
-
Микола МИХАЙЛОВ: «Ми всі зобов’язані пивоварам»
У це важко повірити, але на початку ХХ століття Німеччина, Бельгія та Британія — визнані в світі пивовари — купували хміль на … Волині, бо за якістю він не поступався кращим закордонним зразкам, а за ароматом — навіть їх перевищував. Відтак уже в 1907 році до Великої Британії було вивезено 9 пудів хмелю, а 1912-го — 492. Українці вирощували високі (як на той час) врожаї цієї культури — 10—12 центнерів з гектара, при вартості виробництва одного центнера 18—25 рублів. Німецьким же, австрійським, французьким та англійським виробникам хміль обходився у 1,5—2 рази дорожче. Збут хмелю вважався досить прибутковою справою (його ціна у десятки разів перевищувала ціну зерна), і в 1913 році площі під цю культуру в Україні становили вже 6 тисяч гектарів. На жаль, наприкінці 80-х років минулого століття Україна була вже п’ятим у світі (після США, Німеччини, Китаю та Чехословаччини) виробником хмелю. Нині ж …
-
Підприємцям швидше повертатимуть ПДВ
До кінця року Державна фіскальна служба (ДФС) хоче вийти на відшкодовування 100% заявок з податку на додану вартість (ПДВ) у режимі місяць від місяця. Про це під час прес-конференції в ДФС повідомив її голова Роман Насіров.
-
Місцеві бюджети стали багатшими
Розширення повноважень територіальних громад сприяє підвищенню фінансової самостійності місцевих бюджетів. Про це — у матеріалах наших кореспондентів.
-
Зерновий марафон: рекорди і проблеми
Збирання ранніх зернових культур у деяких регіонах добігає кінця, а в деяких — у самому розпалі. Про те, як нива віддячує аграріям цього року, читайте в матеріалах наших кореспондентів.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ

Ми в Google+