Буквально через тиждень, 26 серпня, розпочнеться приватизація інвестиційно привабливих об’єктів, кошти від якої мають зміцнити бюджет країни. Водночас проведення біржового аукціону з  продажу п’яти відсотків акцій ПАТ «Одеський припортовий завод» (ОПЗ) стане перевіркою  владних структур на готовність проводити приватизацію прозоро і відкрито.  Безперечно, оцінити останнє можна за підсумками першого аукціону з продажу п’ятивідсоткового пакета акцій ОПЗ, однак в бізнес-колах уже є певні занепокоєння щодо нього. Хоча б через те, що організатором торгів з продажу пакету акцій ПАТ «Одеський припортовий завод» обрано Фондову біржу «Перспектива».  

В Україні вже шість-сім місяців поспіль спостерігається масовий продаж валюти населенням. Так, за інформацією компанії «Фін баланс», у червні цього року фізичні особи продали 207,9 мільйона доларів, а купили лише 72,3 мільйона. Високим виявився й показник квітня — люди позбавилися  205,4 мільйона доларів. 

Країна активно готується до зими. І спонукають до цього неприємні новини про ситуацію в галузі енергетики. По-перше, заявлено мовою статистики про те, що майже наполовину зменшився видобуток вугілля в країні. По-друге, зросли комунальні тарифи через високу ціну на газ. І стосується це не тільки наших приватних помешкань. Освітні та медичні заклади теж обігрівають і сплачують за це, тільки з наших спільних бюджетних коштів. Скільки доведеться витратити на їхнє функціонування цієї зими, почали рахувати не сьогодні. І вимога економити теж не нова.

Нещодавно у Харківському конструкторському бюро з машинобудування імені О. О. Морозова виробниче підприємство «Снок ЛТД» випробовувало скло власного виробництва для бронетехніки. У таких заходах завод з міста Василькова на Київщині часто бере участь. Але для концерну «Укроборонпром» скляний захист майстри зі столичного регіону виготовили вперше. І цей серйозний іспит підприємство склало успішно: за фізичними властивостями (що визнала авторитетна комісія з 15 фахівців) скло ВП «Снок ЛТД» отримало оцінку «відмінно»: воно не розсипалося навіть після влучання в нього куль з великокаліберного кулемета. У Василькові тепер чекають на результати тендера. 

Торік формат Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФ) визначив його неспроможність виконувати власні зобов’язання через брак коштів для виплат. Це багато в чому було спричинене нераціональними умовами гарантування вкладів, та змусило ФГВФ вдатися до запозичень в уряду. Із січня 2014 року протягом 17 місяців під опіку ФГВФ перейшло 48 неплатоспроможних банків, і сума гарантованих вкладів у цих фінустановах перевищує 55 мільярдів гривень, що приблизно вдесятеро більше, ніж виплати ФГВФ за всю історію протягом 2000—2013 років — 5,8 мільярда гривень. 

На Закон «Про аграрні розписки» покладали великі надії. Попри те, що він чинний уже 2,5 року, аграрні розписки (АР) як інструмент залучення ресурсів сільгосптоваровиробниками й досі не запрацювали на повну.

Тим часом експерти стверджують, що застосування АР треба якнайшвидше поширювати. Адже це добра альтернатива банківським кредитам, відсотки за якими для малого та середнього бізнесу не під силу. Та й доступ до них лімітований — здебільшого кредитують великі компанії. Щоправда, фахівці підкреслюють: навіть не кожен великий бізнес має таку рентабельність, щоб без проблем віддавати гроші, позичені у фінустанов під 30% річних. 

Киянинові Володимирові у Коцюбинське поїхати порадили друзі. «Роблю ремонт у квартирі, — сказав Володимир, — і вирішив повністю замінити електропроводку. Фірм, які торгують цією продукцією, є нібито й чимало, але  справжніх, а не «купи-продай», які відповідають за якість свого товару, — одиниці. «Кабель-інвест» — одна з таких. Їй можна довіряти». І з мотком дроту пішов до легковика. 

Світовий ринок нафти і досі лихоманить: з одного боку, нарощування Штатами видобувних потужностей призводить до зменшення ціни на чорне золото, а з іншого — попри його здешевлення, кількість видобутих за добу барелів уперто зростає. Тож заява міністра енергетики Алжиру Салаха Хебрі про те, що країни ОПЕК — в умовах різкого падіння цін на нафту (а з пікового рівня 2015 року вони впали більш ніж на чверть) — зберуться на екстрене засідання набагато раніше від запланованого на 4 грудня, цілком прогнозована. Адже у першій декаді серпня нафта встановила нові антирекорди ціни. Приміром, еталонний сорт нафти Brentу продавали менше 49 доларів за барель, а це — найнижчий рівень упродовж останніх шести місяців. Ще навесні й навіть у червні нафтові ціни танцювали довкола позначки 55—60 доларів за барель. 

У першому півріччі 2015 року в Китай через Державну продовольчо-зернову корпорацію було поставлено 800 тисяч тонн зернових,  переважно кукурудзи. Маємо всі шанси експортувати через китайського оператора ще 2 мільйони тонн кукурудзи, ячменю та пшениці, якщо Китай буде готовий їх прийняти. Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Ярослав Краснопольський під час брифінгу у Кабміні, присвяченому підсумкам V засідання Підкомісії з питань співробітництва в галузі сільського господарства між урядами України та КНР. 

У це важко повірити, але на початку ХХ століття Німеччина, Бельгія та Британія — визнані в світі пивовари — купували хміль на … Волині, бо за якістю він не поступався кращим закордонним зразкам, а за ароматом — навіть їх перевищував. Відтак уже в 1907 році до Великої Британії було вивезено 9 пудів хмелю, а 1912-го — 492. Українці вирощували високі (як на той час)  врожаї цієї культури — 10—12 центнерів з гектара, при вартості виробництва одного центнера 18—25 рублів. Німецьким же, австрійським, французьким та англійським виробникам хміль обходився у 1,5—2 рази дорожче. Збут хмелю вважався досить прибутковою справою (його ціна у десятки разів перевищувала ціну зерна), і в 1913 році площі під цю культуру в Україні становили вже 6 тисяч гектарів. На жаль, наприкінці 80-х років минулого століття Україна була вже п’ятим у світі (після США, Німеччини, Китаю та Чехословаччини) виробником хмелю. Нині ж …