Мінінфраструктури винесло на громадське обговорення проект наказу «Про внесення змін до Правил оформлення вантажних перевізних документів на перевезення морським транспортом», який спрощує процедури оформлення супровідних вантажних документів на перевезення морським транспортом.
Згідно з проектом, пропонується внести низку змін у чинну процедуру оформлення вантажних документів, які дають змогу значно скоротити час, необхідний для оформлення вантажів. 

Ініціатором розробки Угоди про зону вільної торгівлі з країнами СНД виступала Україна. Наші фахівці провели експертну оцінку тоді ще проекту документа і довели, що для нас він економічно вигідний. Насамперед через те, що маємо найбільший товарообіг з країнами Співдружності — 42%, а з країнами ЄС — 28%. Тут є значні перспективи, оскільки основний експорт маємо з країнами-учасницями СНД.  

Для Олени та Петра Покальчуків із села Підгірці Рівненського району корова — це і годувальниця великої родини, і чи не єдиний спосіб заробітку. Щоправда, встає мати п’ятьох дітей та бабуся трьох онуків раніше від сонця, а лягати доводиться вже за північ: щоб зробити з молока сир і сметану та на базар до Рівного завезти. Нелегка праця, але й без неї, кажуть, їм у нинішньому українському селі не вижити. 

Буковина визначилася із пріоритетами свого агропромислового сектору — це садівництво і птахівництво, що останніми роками демонструють на теренах краю високу рентабельність. Зрозуміло, велика увага й надалі приділятиметься рослинництву. Торік, приміром, області вперше за період незалежності вдалося досягнути рівня 1990 року з виробництва зерна при урожайності 44,5 ц/га. Ще кращими будуть цьогорічні показники. Закладена і міцна база для розвитку тваринництва: лише за минулий рік збудовано і реконструйовано 17 тваринницьких комплексів, у які інвестовано 70 млн грн. 

Останнім часом громадськість і особливо юристи обговорюють важливу тему — виконання обов’язків девелоперів за вчасне зведення та здачу в експлуатацію своїх об’єктів. Адже це питання прямо пов’язане з інвесторами будівництва, тобто фізособами, які мають своє законне бажання вчасно отримати зведені квартири і вселитися в них. 

  Хоч вислів про те, що повідомлення з наших автошляхів часто нагадують фронтові зведення, давно вже став штампом у нашого брата-газетяра, звикнути до смертей чи каліцтв на дорогах неможливо. На жаль, помітно зменшити цю страшну статистику не вдається, і не в останню чергу через те, що за безпеку дорожнього руху в масштабах держави одноосібно і повноцінно не відповідає жодна з однозначно причетних до цієї проблеми державних інституцій, зокрема міністерства та інші високі відомства. На сполох здебільшого били і б’ють лише громадські організації, а значна кількість претензій за усталеною звичкою звучить переважно на адресу Державтоінспекції та меншою мірою — Служби автомобільних доріг.

Віднині злісним неплатникам за кредитами, отриманими у банках, та чоловікам-аліментщикам, які кинули напризволяще своє чадо, чи іншим особам, що не виконують своїх грошових зобов’язань перед будь-якими кредиторами, доведеться несолодко. 4 серпня вступив у силу Закон «Про внесення змін до деяких законів щодо реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні». Згідно з цим документом представники таких категорій за умови зміни місця реєстрації терміном більше 1 місяця, повинні зареєструватися на новому. Якщо, приміром, людина оселяється у готелі або на орендованій квартирі, то вона повинна мати відповідний документ або договір оренди та повідомити про своє місце перебування.

До Євро-2012 головні автошляхи Львівщини (ті, що ведуть до українсько-польського кордону) оновили, а от про решту забули. Аби привернути увагу влади до цього питання, громадськість почала перекривати автошляхи. Напередодні зателефонував колега з Луцька, який повертався з Прикарпаття дорогою через Рогатин—Бібрку, оминувши об’їзною Львів. Проїхавши чималу відстань, не втримався й оцінив стан львівських автошляхів коротко: «жах!». Виняток — хіба що магістральні. «Їх оновили, проте обабіч залишились купи будівельного мотлоху, незавершені ділянки, — продовжив він. — Але хоч їхати можна».  

Пану Михайлу Гелетюку, який подав позов до «Ідея-Банку», пощастило. В судовій тяжбі він виявився переможцем. Фінустанова замість боргу в 6450 грн прагнула стягнути зі свого клієнта 20 тис. грн. Тепер Михайло поверне 6450 грн, а банк оплатить моральну шкоду за розголошення банківської таємниці. Це одна із сотні справ, виграних Асоціацією антиколекторів та правозахисників України «Ваша Надія».
На сьогодні в Україні понад 200 підприємств надають послуги з повернення боргів. При цьому на ринку діє багато «сірих» компаній, методи роботи яких із боржниками далекі від цивілізованих. 

Занадто часто ми стаємо свідками виникнення конфліктних ситуацій між жителями, владою та інвестором-забудовником у різних населених пунктах. Та й зрозуміло, адже шкода дивитися, як знищують наші парки заради появи елітного житлового комплексу чи то якогось офісного центру. Не менше крається серце, коли спостерігаєш, як перебудовують історичні об’єкти, бо розумієш, що ми безповоротно втрачаємо своє минуле і майбутнє. Прикро і від того, що сучасні споруди не надають містам привабливості, а навпаки, спотворюють їхні обличчя.  Чому це відбувається і чи контролює хтось процес забудови територій? Чи можемо говорити про присутність якісної архітектури? З такими запитаннями «УК» звернувся до заступника голови Республіканського комітету Криму з будівництва та архітектури Степана ЛАПИЧАКА.