Характерною ознакою років незалежності України є демографічна й етнічна криза, коли смертність, починаючи з 1991 року, невпинно зростає, а народжуваність — навпаки знижується. Найгірше, що така  сумна картина спостерігається вже навіть серед відносно здорових українських дітей. Якщо екологічна катастрофа не зупиниться,   населення України до 2050 року може значно зменшитися. 

Жителька селища Царичанка Дніпропетровської області Ірина Твердохліб у 15 років захворіла на грип. Через ускладнення хвороби дівчина почала втрачати слух, який з кожним роком слабшав. І вже у 24-річному віці отримала групу інвалідності, а в 30 наділа слуховий апарат. Попри ці негаразди, Ірина змогла закінчити Дніпропетровське училище культури за спеціальністю «режисер», вивчилася й на бухгалтера — все з червоним дипломом. Співала в районному  ансамблі, танцювала, читала вірші. А потім після медичних курсів працювала дезінфектором. Сьогодні 34-річна жінка одна виховує дворічну донечку і через майже повну втрату слуху змушена працювати прибиральницею. 

На Запоріжжі підвищення якості життя людей пов’язують, передусім, із  забезпеченням належного рівня надання медичних послуг, зокрема, сільському населенню. Про нагальні завдання  і поточні здобутки в цій галузі краю ми ведемо бесіду з начальником управління охорони здоров’я  облдержадміністрації Андрієм Запорожченком. 

За даними Всесвітньої федерації з вивчення сну, безсоння як медична проблема завдає економіці збитків на понад 100 млрд доларів. Американські соціологи говорять, що 40% людей, які страждають від розладів сну, зазнають різкого зниження продуктивності; 30% працюючих вважають, що втратили довіру керівництва та колег; 20% — скаржаться на зменшення соціальних контактів; 15% людей страждають ще й через втрату друзів. В Україні такої статистики немає. Втім, вітчизняні фахівці зазначають, що аналогічні проблеми стосуються й українців.  

Маленька Анютка, разом зі своєю мамою Людмилою Бухміллер, відзначила свій перший невеличкий ювілей — місяць від дня народження — в новому перинатальному центрі Харкова. І хоч така важлива для кожної родини дата проходила не в колі сім’ї, а серед людей у білих халатах, жінка не нарікала. Вона навіть радіє з того, що перебуває зі своєю маленькою під патронатом кваліфікованих фахівців, які взялися професійно виправляти помилки природи.  

Нещодавно Інтернет вразила новина про харчове отруєння гравців української збірної з футболу. Але все обійшлося. Хлопці вилікувались і вже забули про ту неприємність. Доказом цього слугує їхня перемога в матчі зі Швецією. Проте цей випадок нагадав українцям, що влітку не можна втрачати пильності, а вибирати та споживати продукти харчування слід уважно. Що не варто їсти влітку, аби не отруїтися, дослідив «Урядовий кур’єр».  
Попри літню спеку, торгують пиріжками, сосисками, запеченими в тісті, шаурмою та іншим фаст-фудом. Адже під час чемпіонату з футболу така їжа смакує до улюбленого напою фанів — пива.

Його учасники обговорили питання реформування медичної галузі. Зокрема, йшлося про підвищення якості і доступності медичних послуг, розвиток первинної медико-санітарної допомоги в кількох областях. 
Стан медицини — це обличчя влади. Це слова голови Вінницької облдержадміністрації Миколи Джиги. Він проінформував присутніх, що в області створили 34 центри первинної медико-санітарної допомоги, значно зміцнили матеріально-технічну базу лікувальних закладів. Область іде шляхом не їх закриття, а реорганізації.

Цією інформацією поділилася з представниками ЗМІ на брифінгу перед засіданням наглядової ради Національного проекту «Нове життя» перший заступник Глави Адміністрації Президента — виконавчий секретар Комітету з економічних реформ Ірина Акімова. За її словами, нині триває копітка робота над відкриттям інших обласних перинатальних центрів: у АР Крим, Полтавській, Рівненській, Хмельницькій, Запорізькій, Луганській, Одеській, Сумській і Тернопільській областях.  

Спеціалісти підрахували: під час проведення тих чи тих єврочемпіонатів за медичною допомогою зверталося майже два відсотки уболівальників. Причини різні: хтось хотів перевірити тиск, а комусь від надмірних емоцій стало зле, бували, зрозуміло, складніші  ситуації.

— Тому, — сказав на засіданні круглого столу «Медичні послуги в Україні під час футбольного Євро-2012» головний лікар Олександрівської клінічної лікарні, що в Києві, Роман Василишин, — ми повинні бути готовими надати всі види допомоги. 

Останнім часом у засобах масової інформації багато пишуть і говорять про появу обдарованих «особливих» дітей, котрим часто приписують усілякі чудеса, цілительство важкохворих людей, паранормальні здібності тощо.  Проте тут важливо зрозуміти: хто є хто? Вундеркінди, індиго, гіперактивні діти, аутисти — хто вони і як зрозуміти, де  обдарованість, талант, а де захворювання, погане виховання? Якими є об’єктивні критерії оцінки обдарованості таких дітей чи стану їхнього здоров’я та поведінки? Як поводитися з ними суспільству в цілому й батькам, педагогам та одноліткам зокрема?