РЕФОРМА

Реорганізація екстреної медичної допомоги скорочення кадрів не передбачає

Один із пріоритетів реформування галузі охорони здоров’я, запевняють чиновники, — формування сучасної системи екстреної медичної допомоги в Україні. Але пацієнти побоюються, що ефективним все буде тільки на папері.

Помирають,  не діставшись  до лікарень

Середня смертність в Україні за статистикою — 130—135 осіб на 100 тис. населення — перевищує показники країн Європи в 3—5 разів. При цьому до 24% українців помирають у лікарнях, а більшість із 76% туди просто не встигають дістатися і стають покійниками вдома, на роботі чи деінде.

Нині у країні функціонують 96 самостійних станцій швидкої медичної допомоги, 902 такі заклади — у складі лікувально-профілактичних установ. А ще є 20 центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Утім, санітарний транспорт, його обладнання та приймальні відділення багатопрофільних лікарень не відповідають вимогам, запровадженим у країнах Європейського Союзу. Оснащення закладів охорони здоров’я сучасними засобами зв’язку в нас незадовільне, що не може не впливати на своєчасність надання екстреної медичної допомоги.

На нові машини треба замінити ще 70% автопарку  «швидкої». Фото Укрінформу 

Будуть і операційні,  і реанімації

Згідно з проектом закону України «Про загальнодержавну систему надання екстреної медичної допомоги», який Кабмін подав на розгляд Комітету з питань охорони здоров’я Верховної Ради України 31 жовтня 2011 р., ефективна загальнодержавна система супроводу хворих на догоспітальному та госпітальному етапах потребує єдиного організаційного закладу — територіального центру екстреної медичної  допомоги та медицини катастроф, якому підпорядковується весь наявний ресурс на території адміністративно-територіальної одиниці (АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя), і який має фінансуватися з відповідного бюджету (республіканський, обласний, міський Києва та Севастополя).

Систему екстреної медичної допомоги реформуватимуть поетапно. На першому відділень у містах (із розрахунку одне на 100 тис. населення) має стати 314, а в селах (одне відділення на 50 тис.) — 292. На наступних етапах планують укрупнення підрозділів — з охопленням до 200 тис. населення у містах і до 100 тис. — у сільській місцевості.

Проте медики вже сьогодні непокояться, що через новий закон зникнуть спеціалізовані бригади. Чиновники це заперечують.

Спецбригади  залишаться

— МОЗ не стоїть на позиції ліквідації спеціалізованих бригад. Вони будуть, як і є, в кожній області. Але області настільки різні, що МОЗ не заважає їм проводити свою політику, — зазначив радник міністра охорони здоров’я України, голова Ради асоціації з невідкладної медичної допомоги Володимир  Юрченко.

Спеціалізацію цих бригад визначатимуть за кількістю звернень з тих чи інших хвороб. Зокрема на Донеччині торік самостійно створили понад 80% бригад інтенсивної терапії.

— Вони навчили лікарів і кардіології, і травматології, і токсикології, і на їхній території, де 4,5 млн жителів, на них скарг немає, — повідомив Володимир Юрченко.

Ні в законі «Про екстрену медичну допомогу», який парламент розглядатиме наступного тижня у другому читанні, ні в МОЗ не використовуються слова і поняття «парамедик», тобто медпрацівник середньої ланки, навчений надавати екстрену допомогу. В. Юрченко підкреслив, що у державі нині є 5510 лікарів невідкладних станів і 15 тис. фельдшерів цього профілю, які працюють на швидкій допомозі, і саме вони надаватимуть екстрену медичну допомогу населенню.

— Одне з головних завдань  реформування — фінансування служби екстреної допомоги з обласного бюджету та стирання меж між районами, — зазначив перший заступник міністра охорони здоров’я Олександр Толстанов.

У багатопрофільних лікарнях сформують відділення невідкладної допомоги. У них будуть власні операційна, реанімація. І цілодобово працюватимуть саме лікарі невідкладних станів, а не терапевти або хірурги. Виклик швидкої здійснюватиметься за єдиним телефонним номером 103 (або телефоном єдиної екстреної допомоги 112). Усі бригади оснастять GPS-навігаторами. Диспетчер спостерігатиме за монітором, де перебувають машини, і направлятиме до пацієнта найближчу з них. Завдяки цьому час приїзду швидкої має скоротитися в місті до 10 хвилин, у селі — до 15. Бригади і диспетчери прийматимуть виклики і звітуватимуть про їхнє виконання.