Відвідавши кілька українських міст, гостя моєї сусідки, яка приїхала з-за кордону, зробила висновок, що тут живуть багаті, але дуже хворі люди. На запитання, з чого це випливає, відповіла: «Такого скупчення банків та аптек годі десь шукати». Якби ж іноземка подивилася ще й наше телебачення та послухала радіо, чий ефір забитий рекламою медичних препаратів, переконати її у протилежному навряд чи вдалося б.
Пояснювати заїжджій людині, що у нас аптек ще й бракує, щоправда, на селі, ми не стали. 

Поспілкуватися з природою, набратися сил, енергії та заховатися від неймовірної спеки — найзаповітніша мрія більшості вітчизняних відпочивальників. Харківським школярам, які оздоровлюються цього літа в таборі «Зелена гірка», що розкинувся в мальовничому куточку Зміївського району в цьому пощастило.

 — Ми вперше приїхали сюди, і нам усе подобається, — діляться враженнями від свого відпочинку школярки Ліза Мариненко і Мар’янка Молот. 

Є лікарі, сама лише зустріч з якими вселяє впевненість у тому, що все буде добре, хвороба відступить. Саме такого авторитету набув у Національному інституті раку керівник відділу пухлин шкіри і м’яких тканин Сергій Коровін. Він — спеціаліст найвищого класу. А ще людина, яка випромінює світло й тепло, підносячи дух і зміцнюючи волю хворих. Саме йому кілька років тому довірили очолити, по суті, новий напрямок у розвитку лікувальної справи. І не помилилися. Нове інститутське відділення стало визнаним центром лікування і пропаганди профілактики онкозахворювань шкіри. Про те, чому це так важливо, — наша розмова із Сергієм Коровіним.  

З року в рік вартість лікарських засобів в Україні зростає, тож лікування якісними препаратами стало розкішшю не тільки для пенсіонерів, а й для українців із середніми статками. Тому на сьогодні забезпечення доступними ліками людей — одне з головних завдань уряду, а питання наведення ладу в ціноутворенні на фармацевтичному ринку є принциповим для представників влади.


 

Гіпертонія — не лише найпоширеніша, а й, мабуть, одна з найбільш підступних хвороб. Упродовж багатьох років вона здатна непомітно підточувати людське здоров’я, вражаючи серце й судини, й в одну мить проявитися серцевою чи нирковою недостатністю, інсультом чи інфарктом. Втім, якщо вчасно виявити гіпертонію та ретельно виконувати всі рекомендації лікаря, можна на тривалий час досягти стійкого зниження тиску. Про основні ознаки, фактори ризику та лікування артеріальної гіпертензії «УК» розповів головний терапевт МОЗ України Василь НЕТЯЖЕНКО.  

Проблемі підвищення доступності лікарської допомоги незаможним категоріям населення за кордоном приділяють особливу увагу, а досвід організації лікарського забезпечення постійно вдосконалюється. Попри це, майже у всіх розвинених країнах витрати на відшкодування вартості лікарських засобів постійно зростають. Основна причина — постійне підвищення цін на ліки.
Лікарське забезпечення пільговиків за кордоном здійснюється відповідно до рекомендацій ВООЗ та рішень Люблінської Хартії. 

Вітчизняні фармпрепарати для лікування артеріальної гіпертензії за ефективністю та якістю не поступаються закордонним аналогам. Вони мають усі необхідні складові для ефективного лікування високого артеріального тиску і відповідають вимогам чинного законодавства. Їхню якість контролює Державна служба лікарських засобів України.
Доступність та стала присутність на ринку є головним аргументом для держави, коли йдеться про вибір тих чи тих постачальників ліків.  

Ліки в Україні коштують рекордно дорого: й у сусідніх із нашою країнах, і в державах Західної Європи аналогічні препарати можуть бути вдвічі-втричі дешевшими. Проблему можна розв’язати, вважають як у Мінохорониздоров’я, так і в експертному середовищі. Першим кроком для налагодження цивілізованої державної політики у цій сфері стала постанова Кабінету Міністрів «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб із гіпертонічною хворобою», ухвалена у квітні цього року.  

Один із пріоритетів реформування галузі охорони здоров’я, запевняють чиновники, — формування сучасної системи екстреної медичної допомоги в Україні. Але пацієнти побоюються, що ефективним все буде тільки на папері.
Середня смертність в Україні за статистикою — 130—135 осіб на 100 тис. населення — перевищує показники країн Європи в 3—5 разів. При цьому до 24% українців помирають у лікарнях, а більшість із 76% туди просто не встигають дістатися і стають покійниками вдома, на роботі чи деінде.

Нестабільна погода цього літа дивує  нас своїми сюрпризами: бувало, що тижнями температура зашкалювала, а на зміну їй зривався дощ. І якщо в прохолодні дні зазвичай працюється комфортно, коли за вікном – до 40 градусів, украй важко. І не тільки українцям.
Нещодавно австрійські фахівці провели дослідження і з’ясували, що в такі дні продуктивність праці знижується від 30% до 70% порівняно з нормальним погодним режимом.  В Україні ситуація схожа.