ПРОБЛЕМА

Засилля аптек у місті не компенсує їх брак на селі
 

Відвідавши кілька українських міст, гостя моєї сусідки, яка приїхала з-за кордону, зробила висновок, що тут живуть багаті, але дуже хворі люди. На запитання, з чого це випливає, відповіла: «Такого скупчення банків та аптек годі десь шукати». Якби ж іноземка подивилася ще й наше телебачення та послухала радіо, чий ефір забитий рекламою медичних препаратів, переконати її у протилежному навряд чи вдалося б.

Пояснювати заїжджій людині, що у нас аптек ще й бракує, щоправда, на селі, ми не стали. Із ситуацією, що склалася на периферії, намагалася розібратися Експертно-апеляційна рада, що діє при Державній службі з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва. Нещодавно, розглянувши матеріали перевірок низки сільських аптек, вона виявила чимало порушень, пов’язаних переважно з нововведеннями в законодавстві. Передусім ішлося про пом’якшення вимог до роботи сільських аптек.

Квадратні метри не головне. Фото з сайту puls.md

Скажімо, за новою редакцією Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі послаблено вимогу до загальної площі сільських аптек: її зменшено з 40 до 30 м2. Діють і нові норми забезпечення лікарськими засобами сільських населених пунктів. Якщо на селі немає ні аптеки, ні її структурного підрозділу, роздрібна торгівля медикаментами дозволена у приміщеннях фельдшерських, фельдшерсько-акушерських пунктів, сільських, дільничних лікарень, амбулаторіях загальної практики-сімейної медицини працівниками цих закладів, які мають медичну освіту.

— Проте якщо під час перевірки у ліцензіата виявлять грубі порушення, — пояснив голова Державної служби з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва та голова ради Михайло Бродський, — його позбавляють ліцензії. Особливо, коли він ухиляється від планової перевірки чи відмовляється від неї. Якщо ж орган контролю діяв незаконно, несе відповідальність він. Коли порушення з боку бізнесу незначні й на момент розгляду все виправлено, ми намагаємося допомогти підприємцю максимально швидко повернутися до своєї справи.

Аби виправити ситуацію з певними перекосами під час перевірок, експертно-апеляційна рада на своєму засіданні відновила 67% ліцензій. Переважно це були дозволи на оптову та роздрібну торгівлю лікарськими препаратами, а також дозволи на пасажирські перевезення.

Найбільшу кількість зауважень до роботи аптек та аптечних складів висловила Державна служба з лікарських засобів. Вона вже вкотре звернула увагу бізнесу на стан приміщень для торгівлі і зберігання лікарських засобів, кваліфікацію провідних фахівців (наявність відповідної освіти), заборону на торгівлю рецептурними препаратами в аптечних кіосках, а також на план реалізації та термін придатності продукції.

Приміром, нещодавно Держпідприємництво погодило проект наказу «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 19.07. 2005 р. №360», завдяки якому посилюється контроль за обігом комбінованих лікарських засобів, що містять кодеїн. Відпускати такі препарати будуть виключно на рецептурній основі.

Річ у тім, що, за даними Держлікслужби, збільшується обсяг продажу таких медикаментів. Причиною того, що кодеїнові препарати активно розкуповують, може бути як відпуск без рецепта лікаря, так і використання його як наркотику (речовина кодеїн належить до групи опіатів і може викликати таку саму залежність, як і розчин опію).

Окрім наведення ладу у сфері ліцензування, члени Експертно-апеляційної ради порушили питання здорової ринкової конкуренції серед аптекарів. Ішлося про нещодавно оприлюднену ініціативу Держпідприємництва щодо мінімальної відстані між найближчими аптечними точками (не менше 200 метрів), яку активно підтримали представниками фармацевтичного бізнесу.

— Наша мета не карати, а відновлювати справедливість, — підсумував М.Бродський. — Це повинні розуміти і підприємці, і перевіряючі. Конкуренти ж мають право скаржитися один на одного, на те вони і конкуренти. Чесна конкуренція створює чесний бізнес.

67%   відібраних ліцензій відновила Експертно-апеляційна рада при Державній службі з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва.