«Нашому будинку вже 200 років, він тріщить по всіх швах, лише на ремонт даху потрібен мільйон! Як його зібрати з пенсіонерів, котрих у нас більшість?» — як крик душі прозвучало на зборах голів будинкових комітетів у Рівному. «Я теж не знаю, що робити з подібними будинками: за нинішніх доходів людей мільйон ви точно не назбираєте, — парирував міський голова Володимир Хомко. — Але Закон «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», який набрав чинності з першого липня, на жаль, залишає людей сам-на-сам із подібними проблемами. Хоча згадаймо: 23 роки держава твердо обіцяла людям перший капремонт, і лише після цього будинки мали перейти в управління самих мешканців. Єдиний вихід — звернення до Кабміну з настійним проханням передбачити в бюджеті-2016 кошти на проведення капітальних ремонтів. Інакше справді розвалиться не лише ваш, а й чимало будинків у всій Україні. І тоді уряд просто змушений буде гасити пожежу. Гадаю, там почують голос громад і таки створять фонд підтримки власників багатоквартирних будинків. Принаймні мені дуже не хочеться, щоб саме цей, за своєю суттю революційний закон, який вивів нас із кріпацтва ЖЕКів, став фактором дестабілізації в нашому стабільному місті». 

Політики згадують про село, лише йдучи на вибори. Коли вони закінчуються, про село забувають. І воно розвивається саме по собі. В Україні так склалося, що з 1991-го по 2008 рік ним майже ніхто не займався. Не було профільного міністерства, ніхто не вдавався у ведення господарства в селах, місцеве самоврядування. 

«Шановні пасажири! У зв’язку з неотриманням компенсації за перевезення пільгових категорій громадян по місту Фастову в 2014 році — 7 млн 786 тис. грн, а в 2015 році — 3 млн 689 тис. грн (по Київській області в 2014 році — 15 млн 479 тис. грн, а в 2015 році — 7 млн 3 тис. грн) приміські поїзди № 6017 сполученням Київ—Фастів та № 6024 сполученням Фастів—Київ з 20.07.15 р. буде скасовано. Просимо вибачення за тимчасові незручності». 

На спекотні вихідні приїхав до села, де у доброї знайомої (спасибі їй за це) відпочиває мій 12-річний син. Та так сталося, що господарка терміново подалася у справах, а мені дістався клопітний фронт робіт: наглянути за п’ятьма дітьми різного віку. Троє із них (два хлопці 14 і 9 років і 5-річна дівчинка) — з однієї родини та 11-річна дівчинка — з іншої. І — мій хлопчак. Він, до речі, завдав мені чи не найбільше клопоту, бо невдовзі я не знав, куди його заховати подалі чи бодай чимось наглухо зашпаклювати йому вуха. 

Півтора десятка років тому, відпочиваючи з сім’єю в Криму, прогулювався вечірньою набережною Ялти. З-поміж безлічі принад у літньому присмерку увагу привернула скульптура… Чарлі Чапліна.

У строгому циліндрі, вишуканому фраку, чудернацьких черевиках, з неодмінним ціпком у руках.

Невже кримчани вирішили увічнити знаменитого актора саме на березі моря? Чому там, а не в якомусь іншому місці, яке було б гідним його постаті? 

Нещодавня поїздка французьких депутатів до анексованого Криму обурила Київ та окрилила Москву. Те, що ці політики не мали офіційного мандата і права говорити від імені парламенту Франції, — доволі слабка втіха. Оскільки від цього не можна відмахнутися зі словами, мовляв, це просто купка куплених Кремлем екзальтованих поплічників  лідерки «Національного фронту» Марін Ле Пен, які не мають політичного авторитету та підтримки у Франції. Бо цього разу до делегації увійшли переважно члени впливової Республіканської партії, яку очолює екс-президент Франції Ніколя Саркозі і який, між іншим, так і не засудив кримського вояжу соратників. Офіційному Парижу стає дедалі важче виправдовувати вияви палкої любові до Росії  своїх політиків і чиновників, які, обіймаючи державні посади, зобов’язані дотримуватися єдиної державної позиції, зокрема щодо анексії Криму та подій на Донбасі. 

Коли на початку 80-х років минулого століття справляв новосілля і облаштовував щойно одержану квартиру, однією з перших покупок було трипрограмне радіо «Електроніка». І хоч коштувало воно у кілька разів дорожче за звичайний приймач, все-таки не роздумував: як-не-як, а три кнопки завжди краще, ніж одна. Відтоді жодного разу не те що не пошкодував, а навпаки — мав щоденну перевагу слухати будь-який із трьох каналів, кожен з яких по-своєму цікавий і корисний.

Утім, як співається в пісні, не довго музика звучала. Кілька днів тому з подивом помітив, що друга і третя програми (відповідно «Промінь» і «Культура») заніміли. Думав, що на годину-другу чи на якихось кілька днів, бо подібне траплялося й раніше… Ба ні.

Ще з дитинства свято Воздвиження запам’яталося суворими заборонами батьків ходити цього дня до лісу, бо тоді з усіляких нір і гнізд виповзають на поверхню землі та на гілки дерев найрізноманітніші плазуни, щоб погрітися на сонці перед дорогою у зміїний вирій. Так розповідає одна з численних легенд про це свято. Проте, здається, саме отруйні плазуни в людській подобі цього року не можуть дочекатися Воздвиження і заздалегідь — майже за два з половиною місяці — починають сповзатися. Таке спостереження характерне принаймні для Харкова, якщо подивитися на події останніх днів. 

Приблизно о 8 годині вечора на одну із автозаправних станцій Житомира заїхав престижний джип «Volkswagen Touareg», державні номерні знаки на якому засвідчували належність автомобіля до військового відомства. Натомість поведінка водія і пасажира видавала чи то крайній ступінь втоми, чи то алкогольного сп’яніння, що однаково небезпечно для учасників дорожнього руху.

Не дивно, що 35-річна жінка, чий автомобіль саме заправлявся на цій АЗС, вирішила зафільмувати стан військових у камуфляжній формі на мобільний телефон. Це настільки розлютило підполковника і майора, що вони, за розповідями очевидців, з нецензурною лайкою виволокли беззахисну жертву з її легковика, де був ще її син-підліток, побили і, поставивши на коліна, змусили просити вибачення, цілуючи землю. 

Сюжет майже за Василем Стефаником: у Києві (не в селі!) сталася новина — один з народних депутатів грубо знехтував правилами дорожнього руху і поїхав на червоне світло світлофора. Хотів накивати п’ятами від правоохоронців, та не вдалося. Водія-зуха зупинили і, незважаючи на статус, оштрафували.