Все пізнається в порівнянні. Мабуть, цей критерій, як ніякий інший, підходить і для оцінки дій перших керівників, які завжди на виду. До них безумовно належать і перші особи, які стоять, так би мовити, за штурвалом столичної влади. Адже киянам є кого і з ким порівнювати, як і ефективність дій того чи іншого градоначальника.

Свого часу київський міський голова Олександр Омельченко збирав  керівників міських служб і всі спільно виїжджали автобусом на інспектування того чи іншого району. Під час поїздки визначали «вузькі місця», на які, до речі, безпомилково вказував міський голова, і приймали оптимальне рішення щодо розв’язання тієї чи іншої проблеми. На привітання одного з журналістів: «Доброго ранку, Сан Санич» ми почули у відповідь: «Сашку, це для тебе ранок, а для мене давно день». Принагідно зауважу, що годинник показував пів на восьму.

У десятках країн світу сьогодні відзначається Всесвітній день водних ресурсів, встановлений у 1993 році рішенням Генеральної Асамблеї ООН. Вже тоді розпочалася одна з найбільших криз, яка малопомітно, але неухильно посилюється, — нестача чистої води. Згідно з даними ВООЗ, нині на планеті майже 2 мільярди населення страждає від браку прісної води. Тим більше, що 70% цієї води у світі використовується для потреб сільського господарства.
Здавалося б, води багато: 70% поверхні Землі вкрито нею. Але з близько 1,4 мільярда квадратних кілометрів води, 97,5%, — солона, лише 2,5% всього обсягу припадає на прісні поверхневі води (річки, озера, струмки, болота). І запаси щороку не додаються, а міліють. 

Здається, обережні оптимістичні прогнози про початок хоч приблизно продуктивної роботи нашого парламенту починають справджуватися: у понеділок депутати нібито домовилися відновити пленарні засідання.  Звичайно, це ще нічого не означає, бо передовий загін Яценюка—Тягнибока з «примкнувшими», як колись казали, до них «кличківцями», знову заблокує трибуну за найменшої нагоди. Підстави знайдуться, а якщо ні, їх оперативно підшукають здатні виключно до фізичного протистояння ідеологи. Чи не так?
Така логіка політичної, з дозволу сказати, боротьби стала найуживанішою.

Усім добре відомо, що шахраї, пройдисвіти і шарлатани не гребують будь-якими засобами, щоб надурити занадто довірливих громадян. Однак якщо до свого злочинного промислу долучають малолітніх дітей і ошукують їхніх ровесників, то…

Нещодавно на центральній вулиці Сум до 10-річної школярки підійшла юнка і попросила, щоб вона примирила її з тіткою. Вони в чомусь не порозумілися, і та дуже образилася на племінницю.

У Черкасах сьогодні нова фішка: городяни сперечаються про те, як повернути зайво сплачені у попередні роки кошти за комунальні послуги. І хоч міська влада всіляко намагається розхолодити занадто оптимістично налаштованих громадян, повідомляючи, що, мовляв, із цього все одно нічого не вийде, однак чимало є й тих, хто вірить у можливість стягнути через суд із міського бюджету по 700—900 гривень, які в гаманцях зовсім не зайві.
А діло було так. 2008 року міськвиконком ухвалив рішення № 1747, яким встановлювалися нові тарифи на послуги ЖКГ. Жителі міста, які в своїй переважній більшості законослухняні, зрозуміло, сплачували за підвищеним тарифом, який, як з’ясувалося потім, був не обгрунтований. 

Понад два роки тому після прийняття справ новою командою виконавчої влади на Волині було проголошено програму фінансової підтримки виробників сільгосппродукції. Зокрема селянських родин, які утримують трьох і більше корів.

Нині в регіоні вже склалася чітка тенденція до скорочення кількості великої рогатої худоби у приватних господарствах. І телятам, і коровам дедалі частіше вішали на шию «червону краватку». Бо на український ринок тиснуло ввезене з-за кордону невідомого походження дешеве м’ясо. А ціни на проданий заготівельникам літр молока були значно нижчими, ніж на літр залитої у пет-пляшку води. Не дивно, що з іронічної подачі якогось жартівника оголошену обласною владою фінансову підтримку власників корів почали називати не інакше, ніж «програма «Му-му». З натяком на печальну долю знаменитої дворняжки Муму.

Ніколи не гадав, що скандал — благо, а здатність до нього треба виробляти в собі і прищеплювати дітям. Звичайно, з цим не погоджуюся. Однак мені і мільйонам радіослухачів нещодавно настійно рекомендували ставати скандалістами. Мовляв, живемо в такий час, що по-іншому не можна. Не скандалитимеш — затопчуть.

Йшлося про медичну реформу. Співрозмовники в прямому ефірі розповідали про проблеми, нарікали на недоліки в обслуговуванні.

Мотивація натхнення у справі, якій присвячуєш своє життя, неодмінно потрібна кожному. Бо саме з цим пов’язані наші успіхи чи невдачі. Тож такі мотивації можуть або згасати, і тоді людина шукає іншої долі, або ж, навпаки, зміцнюватися — тоді отримуєш справжню творчу радість від того, чим займаєшся.
У моєму творчому житті була одна пам’ятна історія. Вона хоч і не стала переломною, та змусила по-іншому поглянути на деякі речі, надати чомусь додаткової ваги. Йдеться про мої професійні співочі початки, коли активно співпрацював із нашими провідними українськими композиторами-піснярами і в концертах, і на радіо. Платон Майборода, Олександр Білаш, Борис Буєвський, Анатолій Кос-Анатольський, Ігор Шамо, Костянтин М’ясков — скільки чудових пісень вони подарували Україні і світу!

Торік восени разом із дружиною надибали в одному із супермаркетів Сум пристойну пральну машину за цілком прийнятною ціною. Оскільки ця покупка вже стояла на порядку денному, довго не вагалися. Але потрібної суми в кишені не виявилося: попросили продавця відкласти техніку на якусь годину, доки сходжу за банківською карткою.
Аж тут нагодилася працівниця однієї банківської установи, представництво якої постійно працює в магазині. Вона люб’язно запропонувала швиденько оформити кредит. Мовляв, зараз триває чергова акція, нею просто гріх не скористатися: внесете мінімальну суму, а потім протягом кількох місяців розрахуєтеся за покупку. 

Публіцистичний проект «Героїні нашого часу», який «Урядовий кур’єр» здійснив у співпраці з Департаментом інформації та комунікацій із громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів, присвячений Міжнародному жіночому дню, і має на меті через конкретні долі 15 наших сучасниць певною мірою відтворити роль і місце прекрасної половини нашого народу в сьогоденні українського суспільства.
Кандидатури жінок різних професій подавали органи виконавчої влади, громадські ради при центральних державних відомствах, громадські організації, професійні спілки , спортивні асоціації та інші корпоративні інституції.