Річковий транспорт — економічно вигідний тип перевезень. Це вдала альтернатива залізничному та автомобільному транспортуванню. Його відновлення кілька місяців тому ініціювали в Європейській економічній комісії ООН у межах проєкту Е-40. Проєкт передбачає будівництво річкового шляху від Балтійського до Чорного моря через Віслу, Західний Буг, Прип’ять і Дніпро. Протяжність шляху — понад 2 тисячі кілометрів.

За прогнозами, реалізація цього проєкту, до якого долучаються Польща, Білорусь та Україна, може збільшити загальний обсяг вантажів, що перевозять по Дніпру, на 10 мільйонів тонн. Фінансуватимуть відновлений річковий шлях коштом Євросоюзу, який готовий надати трьом країнам-учасницям 12 мільярдів євро. З них Україні перепадає 32 мільйони євро.

Економічні та геополітичні вигоди Е-40 очевидні. Проте необхідно знайти баланс між економічними вигодами і ризиками для людей та навколишнього середовища. Втілення цього масштабного європейського проєкту матиме певні екологічні наслідки для України, зокрема Черкащини. Про них ішлося на пресконференції під головуванням першого заступника голови облдержадміністрації Тараса Висоцького. Українська частина водного шляху Е-40 має пролягти річками Прип’ять, яка тече через Чорнобильську зону відчуження, і Дніпро. Розробники планують, що новий торговельний шлях між портами Балтійського та Чорного морів сприятиме залученню інвестицій у регіон і допоможе створити нові робочі місця.

Реалізація проєкту передбачає істотний вплив на річки. Зокрема зміни в їхньому гідрологічному та гідроекологічному режимах, будівництво та реконструкцію гідротехнічних споруд, збільшення розміру фарватеру, вирівнювання русла, днопоглиблювальні роботи тощо.

Як засвідчило обговорення на обласному рівні, яке ініціював Національний екологічний центр України, втілення проєкту може призвести до деградації цінних водно-болотних угідь, ареалів деяких біотопів, негативно вплине на природні території країни в руслах річок, зокрема Дніпра.

Голова Канівського підрозділу Національного екологічного центру України Дмитро Іванов зауважив під час виступу: важливо врахувати на відповідному рівні не тільки негативний вплив Е-40 на річку Прип’ять, а й на єдину природну ділянку русла середнього Дніпра між Каневом і Черкасами. Саме тут Дніпро тече у природних берегах, має чимало островів та водно-болотних угідь, які підпадають під захист кількох європейських конвенцій. Днопоглиблення та інші техногенні втручання для впровадження проєкту можуть надзвичайно негативно вплинути на цю територію.

Учасники пресконференції не оминули ключових проблем Дніпра, серед яких катастрофічне обміління річки. Її глибина зменшилася на метр — у середньому до 2,9 м. Причин цієї ситуації кілька: втрата річкою власної течії, потепління, руйнівна діяльність людини. 

Ішлося й про стан дніпровських водосховищ. Перетворення гідрологічного режиму річки з річкового на озерний, замулення продуктами твердого стоку приток, надмірне підвищення температури води в літній період, небезпека водяного горіха — ці та інші питання доведеться вирішувати під час реалізації проєкту Е-40.

Наголошували, що основний крок для поліпшення екологічного стану водосховищ — створення бар’єру на шляху антропогенного забруднення акваторії. Для цього потрібно ліквідувати зони активного замулення водосховищ, розчистити мілководні ділянки для збільшення проточності водойм, поліпшення водообміну та відновлення дренажної здатності річок. Ці роботи можна виконати відповідно до проєктів розчищення водосховищ у межах обласних цільових програм розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро без залучення бюджетних коштів за рахунок інвесторів, які компенсуватимуть свої витрати шляхом реалізації донних відкладень, що вивільняються у процесі розчищення. Проте на сьогодні законодавчо не врегульовано питання виконання робіт з розчищення водойм та використання вивільненого ґрунту.

— Втілення такого проєкту — це, звісно, питання не одного року, — зазначив Тарас Висоцький. — Його, можливо, переглянуть. Тому варто стежити за міжнародними партнерами і спілкуватися з ними. Маємо тримати це питання на контролі, звертатися до Мінприроди та наших дипломатів, щоб на міжнародному рівні порушувати питання перегляду цього проєкту. Мінприроди вже висловлювало занепокоєння щодо його реалізації.

Облдержадміністрація готова звертатися з відповідними листами. Очевидно, більше комунікації — краще, ніж її дефіцит.

Як зауважували учасники пресконференції, обговорення проблем створення міжнародного водного шляху Е-40 не може підмінити широку проблематику перспектив розвитку водного транспорту на Дніпрі та врахування відповідних проблем довкілля.