Темою місяця в листопаді можна назвати тему платіжок, які люди отримали за використане у жовтні тепло. Не лише споживачі дивувалися і обурювалися. Побачивши чотиризначні цифри, нараховані у столиці, на це звернули увагу в уряді й доручили розібратися із ситуацією. А як оплату за опалення нарахували в регіонах України? Про це дізнавалися журналісти «Урядового кур’єра». 

Комунальний парадокс

«Коли стає в кімнаті прохолодно, виходжу на хвильку на балкон, де холод пробирає до кісток. Зате коли повертаюся — здається, що в квартирі спекотний Ташкент». «Ой, а я платіжку своєму дідові дала. Він сердиться: сама, мовляв, чому не прочитаєш, у тебе зір кращий. А я кажу, що очі заплющила, глянути боюся». «Якщо раніше говорили: хто спить — той їсть, то тепер можна переінакшити: хто спить — той гріється». Ось такі розмови на тему тарифів за опалення в місті.

Багато хто запанікував, одержавши квитанцію на сплату за тепло, адже чотиризначні цифри відбирають їжу, одяг, а в багатьох — і комфорт: у тих, хто має змогу регулювати обігрів оселі, на термометрах — бадьорі 18 градусів, а то й менше. Однак схоже, це не дуже допомогло. Рахунок за газ розрісся.

Та в Чернігові є один комунальний парадокс, за якого господарі двох однакових за площею квартир у різних мікрорайонах міста заплатять різні суми. Річ у тому, що тепло в місті дають два підприємства, які виставляють неоднакові тарифи: Чернігівська ТЕЦ вимагає сплатити за квадратний метр опалювальної площі 29,74 гривні, а облтеплокомуненерго — 33,88 гривні. Якщо порівняти дві середнього розміру двокімнатні квартири (43 квадратних метри), то їх рахунки за тепло становлять відповідно 1278,82 та 1456,84 гривні. Різниця 178 гривень здається не надто великою, але для тих, хто рахує копійки, відчутна. Тим більше, що за зимові місяці набігає понад півтисячі гривень.

Давно вже засуджено непопулярну практику порівнювати неприємну дійсність з іще гіршою. Та ми й не порівнюємо, навпаки, почали заздрити не тим, у кого просторе житло, в якому навіть собака має окрему кімнату, а тим, хто великою родиною тісниться в невеликих оселях: і тепліше гуртом, і квитанції не такі жахливі, як у приміських котеджах.

Як не крути, а треба економити. І без приладів обліку в цій справі не обійтися. Знайома вчителька похвалилася, що завдяки лічильнику з регулятором температури, встановленому в під’їзді, за обігрів двокімнатної квартири в жовтні вона заплатила 347 гривень. Звісно, з настанням холодів ця сума зросте. Однак вона все одно буде меншою, ніж у роздутих тарифах будинків, які не мають приладів обліку.

Ще краще почуваються власники котлів на альтернативному паливі. Тут вигода очевидна. Хоч вартість такого котла перекриється лише через два-три роки.

Та що там про окремих господарів говорити, коли ціле місто обласного значення готове перейти на заміщення газу альтернативними джерелами енергії й шукає інвесторів, які допоможуть втілити ці проекти в життя. Це місто Ніжин, у якому тарифи за опалення більші, ніж в обласному центрі. За жовтень ніжинці платили за тарифом, більшим ніж в обласному центрі і, напевне, в Україні — 51,01 гривні за квадратний метр. Тобто за обігрів двокімнатної квартири тут змушені були віддати понад 2 тисячі гривень.

Звикаємо жити за європейськими нормами

На Полтавщині космічні платіжки за тепло шокували простих людей (отримувачів послуг ПАТ «Полтаваобленерго»), хоч споживачі й були готові до подорожчання. З ініціативи профспілок та окремих політичних партій полтавці навіть виходили на акції протесту. Чи не найбільше цифри в платіжках ошелешили кременчуківців, які за спожите впродовж 20 днів жовтня тепло заплатять 42,45 гривні за квадратний метр.

— Навіть субсидії не порадували людей, оскільки в платіжках стоять суми, в кілька разів більші, ніж вказана в субсидії обов’язкова частка сплати за отримані послуги. Чіткого пояснення щодо того, чим керувалося ПАТ «Полтаваобленерго», нараховуючи оплату, немає, — повідомили в прес-службі Кременчуцької міськради.

В обленерго звинувачення на свою адресу відкидають, пояснюють, що жодних нарахувань за послугу з централізованого опалення, які Полтаваобленерго надає мешканцям житлових будинків, не обладнаних будинковими та квартирними приладами обліку, підприємство не проводить і не може цього робити. За розпорядженням Кременчуцької міськради від 11 жовтня цього року, опалювальний період 2016—2017 років для споживачів ПАТ «Полтаваобленерго» розпочався 12 жовтня. Нарахування за спожите у жовтні тепло підприємство проводило, керуючись постановою НКРЕКП №1101 від 1 липня 2016 року, згідно з якою ціна на теплову енергію зросла майже вдвічі — до 30,32 гривні за квадратний метр (торік вона становила 14,75 гривні). Крім того, згідно з урядовою постановою № 1037 від 30.10.2015 року, що набула чинності 19.12.2015 року, сума у платіжці залежить від фактичної температури зовнішнього повітря в розрахунковому місяці.

Погода у жовтні зіграла з кременчуківцями злий жарт. Середня температура з 12 по 31 жовтня 2016 року становила +3,2 градуса за Цельсієм, а в тарифі на послугу з опалення враховано +6,9 градуса. Під час формування ціни на послугу опалення його вартість (з урахуванням коефіцієнта перерахунку, що залежить від фактичної температури повітря в розрахунковому місяці) було збільшено порівняно із встановленим тарифом у 1,4 раза — до 42,45 гривні за квадратний метр. Усі ці чинники призвели до майже триразового підвищення вартості послуги порівняно з відповідним періодом торік. Застосування розрахованого тарифу жовтня 2016 року проводили виключно за кількість днів фактичного надання послуг з централізованого опалення за графіком підключення споживача централізованого опалення від джерела теплопостачання — Кременчуцької ТЕЦ. ПАТ «Полтаваобленерго» жодним чином не може вплинути на зменшення цін на централізоване опалення.

Проте таке пояснення не задовольняє жителів наддніпрянського міста. Хоч би тому, що в Полтаві вартість опалення квадратного метра квартири становить 19,78 гривні. А в Полтавському територіальному відділенні АМКУ, до якого керівництво Кременчуцької міськради звернулося щодо перевірки правильності нарахування таких оплат, начебто відмовилися розглядати це питання. Тож Кременчуцький міський голова Віталій Малецький змушений був дати доручення відповідним службам виконкому Кременчуцької міськради спрямувати такий лист в АМКУ.

— У Кременчуці справді є питання до ПАТ «Полтаваобленерго». З’ясовуємо. Треба, щоб усі підприємства в області проводили розрахунки однаково, — сказав начальник управління ЖКГ Полтавської ОДА Едуард Рева. І принагідно повідомив, що як пересічний громадянин також не задоволений тарифами на тепло, які за останні два роки зросли майже у 5 разів. А все через здорожчання енергоносіїв, зокрема природного газу. 80% тарифу — вартість газу. «Я теж плачу за енергоносії й теж дивлюся рахунки за електроенергію, за газ, і вони теж ставлять мене у неприємне становище. Пільг у мене немає», — розповідав він. З його слів, він живе у звичайній міській квартирі і платить за комунальні послуги 1,5 тисячі гривень щомісяця. Попри це, Едуард Рева закликав полтавців сплатити за тепло за новими тарифами. Щоб у комунальних підприємств не виникали борги, через які їх можуть приватизувати. Бо якщо це станеться, за тепло доведеться платити ще більше.

Мешканці квартир з індивідуальним опаленням самі можуть регулювати використання газу, а отже, і суми оплати. Фото Володимира ЗАЇКИ

Завищені рахунки здивували людей

Одним із перших у країні розпочав опалювальний сезон Тернопіль — 10 жовтня. Це була радісна подія. Зате смутком повіяло на початку листопада, коли надійшли рахунки за опалення за жовтень. Суми викликали в когось збентеження, у когось навіть потрясіння. І це, треба зауважити, оплата, по-перше, не за повний місяць, а по-друге, у жовтні вартість централізованого опалення за один квадратний метр площі становила 19 гривень 81 копійку, тобто на 35% менше від тарифу (30,52 гривні), встановленого НКРЕКП. Зрозуміло, що коли вдарять пекучі морози, тоді за тепло доведеться платити значно більше.

Проте місцева преса наводила факти, що чимало тернополян усе-таки за жовтень отримали завищені (на понад 30%) рахунки за опалення, до того ж як ті, хто здатен сам сплатити за послуги з теплокористування, так і ті, хто оформив субсидії. Скажімо, місячне опалення двокімнатної квартири площею 50 квадратних метрів за тарифом 19,81 гривні за квадратний метр опалювальної площі мало б обійтися в тисячу гривень. Одній пані саме на таку суму надійшов рахунок за тепло, попри те, що вона мешкає у двокімнатній квартирі меншої площі (45 квадратних метрів) та отримує адресну безготівкову допомогу на погашення витрат з оплати житлово-комунальних послуг. Щоправда, в управлінні соцзахисту на це відреагували й пояснили, що не встигли ще нарахувати цій жінці субсидію.

Загалом на Тернопільщині субсидії оформили понад 200 тисяч домогосподарств — 54,6% загальної кількості. Директор департаменту з питань соцзахисту ОДА Вадим Боярський упевнений, що ця цифра зростатиме. Тож за результатами листопада очікують, що по субсидії звернуться ще майже 20 тисяч краян, а в грудні — до 10 тисяч. Сума нарахувань в області з початку року становить 1,3 мільярда гривень — це значне зростання порівняно з таким самим періодом торік. Тоді було понад 365 мільйонів гривень.

З кожним сезоном суми за опалення різко зростають, а в області ще мляво беруться до встановлення лічильників тепла, які б допомогли краянам сплачувати за фактично використану теплову енергію і не платити за втрати тепла від котелень до мереж будинків. За даними розрахунків Національного екологічного центру України, на Тернопіллі лічильники тепла встановлено лише у 7% будинків, а це один з найгірших показників. Щоправда, Тернопільська міська рада вирішила обладнати тепломірами всі багатоповерхівки. Зрозуміло, роботи вистачить на цілий рік, якщо й не на більше. Принаймні протягом опалювального сезону мають намір встановити лічильники тепла, які придбають за кошти з міського бюджету. На це передбачено 4 мільйони гривень. Інші ж будинки обладнуватимуть тепломірами за рахунок інвестицій Світового банку й ЄБРР. Як каже міський голова Сергій Надал, після встановлення будинкових лічильників тепла оплачуватимуть рахунки й ті, хто має індивідуальне опалення. Щоправда, лише за площу спільного користування — сходові клітки, горища та підвали.

Тепер слово за правоохоронцями

Від початку опалювального сезону вже чотири рази припиняла роботу значна частина котелень, які постачають тепло для жителів міста Сміла на Черкащині. Цими днями в місті не працювало 17 котелень. Як пояснюють енергетики, причина у неврегульованості питання з лімітами на постачання газу. Городян забезпечує теплом приватне підприємство ТОВ «Сміла Енергоінвест». Роботу котелень воно тепер відновлює тільки після втручання обласної влади. За даними профільного управління ОДА, «Сміла Енергоінвест» заборгувало за спожитий газ разом зі штрафними санкціями понад 90 мільйонів гривень.

Свого часу міська влада уклала з цим підприємством угоду про спільну діяльність, за якою ТОВ зобов’язалося надавати споживачам високоякісні послуги. Натомість жителі міста змушені сидіти в холодних квартирах, а приватна компанія залізла в борги, маніпулює з теплом. І це попри те, що рівень розрахунків споживачів міста за надані послуги — 132%.

Сміляни не дочекались адекватної реакції міської влади на ситуацію. Попри критичну ситуацію, навіть в. о. міського голови зараз немає — він у відпустці. Жителі міста змушені звертатися по допомогу до обласної влади. Ще після першого відключення котелень від газопостачання міській раді й теплопостачальному підприємству запропонували алгоритм дій для врегулювання конфлікту. Зокрема йшлося про погашення поточної заборгованості обсягом понад 3 мільйони гривень для отримання лімітів.

Проте ТОВ «Сміла Енергоінвест», як розповів голова ОДА Юрій Ткаченко, до останнього не виконувало своєї частини зобов’язань. І лише на засіданні комісії з надзвичайних ситуацій, де обговорювали це питання, представник підприємства повідомив, що кілька годин тому борг погасили.

Однак як вирішили в ОДА, далі так тривати не може. Городяни не мають страждати від безвідповідальності одних та безініціативності інших. Спеціальна комісія облдержадміністрації, яка розглянула питання, рекомендувала голові ОДА звернутися до головного управління Нацполіції та прокуратури області з проханням перевірити інформацію про зрив опалювального сезону в Смілі, спричинений бездіяльністю ТОВ «Сміла Енергоінвест». Перевірка триває.

Теплова лихоманка

Найбільше шокували перші рахунки за новими тарифами за спожите в жовтні тепло жителів Балаклії — вони чи не найбільші в Україні. Так, за словами балаклійця Дмитра Світличного, за трикімнатну квартиру площею 65 квадратних метрів його сім’я, що оформила субсидію, заплатила за 20 днів обігріву 981 гривню 59 копійок. Сума субсидії становить 1349 гривень. А ось його товариш, що мешкає в схожій трикімнатній, виклав 2800 гривень. Як розповів Дмитро, в обох будинках встановлено лічильники. Ось тільки більшість сусідів його товариша перейшла на індивідуальне опалення, тож загальнобудинковий рахунок комунальники розділили на значно меншу кількість споживачів. Тепло в однокімнатній балаклійцям обійшлося в середньому в 1300 гривень, або по 65 гривень за добу. У райцентрі встановлено тариф з розрахунку 38,5 гривні за кожен квадратний метр за місяць (до підвищення тариф становив 20,46 за кв. м).

Не менше валідолу та заспокійливих довелося вживати й харків’янам після отримання платіжок за півмісяця опалення їхніх помешкань. Тут насамперед вражає різниця сум оплати за тепло в однаковісіньких квартирах. До того ж з рахунків навіть фаховим комунальникам не зовсім зрозуміло, чи нараховано суму лише за 17 днів жовтня, чи за повний календарний місяць, тобто наперед.

Соцмережі захлинаються від обурення харків’ян. За повідомленнями користувачів, сума за двокімнатну квартиру становить із субсидією 741 гривню, трикімнатна без субсидії обійшлася в 1400—1673 гривні. Раніше ж за опалення двокімнатного помешкання потрібно було віддати 654 гривні, трикімнатного — майже 900.

Збивають з пантелику харківських споживачів і суми оплати обігріву квартир за весь місяць, і проведені Харківськими тепловими мережами перерахунки нарахувань за централізоване опалення за січень 2016 року.

На думку харків’янина нині пенсіонера Валентина Антонова, зарадити мешканцям квартир тут певною мірою може ОСББ. Він з дружиною живе у двокімнатній квартирі будинку, яким управляє об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Завдяки тому, що в будинку встановлено прилади обліку тепла, які залежно від температури повітря мешканці не лінуються регулювати вручну, йому за два тижні жовтня виставили рахунок усього на 170 гривень.

Справді, в будинках, де встановлено лічильники тепла, хоч і є певні розбіжності в рахунках за теплопостачання, проте суми нижчі. Але як бути тим 5000 багатоповерхівок, де КП «Харківські теплові мережі» провалило міську інвестиційну програму обладнання будинків приладами обліку теплоенергії?

На початку нового опалювального сезону харків’яни дізналися, що із запланованих 5000 будинків лічильниками тепла обладнано всього 250, або лише 5%.

Директор КП «ХТМ» виправдовує невиконання інвестиційної програми тим, що на початку року в момент планування встановлення лічильників тарифи були нижчими і рівень оплати городянами послуг тепломереж перевищував 100%. Та чи легше від цього харків’янам, які після отримання листопадових платіжок падають від нового виду лихоманки — теплової.

Міста переходять на індивідуальне опалення

Цього року на Вінниччині тариф на централізоване опалення одного квадратного метра в будинках, де немає лічильників тепла, порівняно з минулим зріс удвічі. І хоч у вінницькому ЖЕКу до каси була довга черга, не чув, щоб люди обурювалися чималими сумами в платіжках.

«У нашому будинку є лічильник. Розділили гігакалорії на всіх, і вийшло, що за опалення трикімнатної квартири в жовтні маю заплатити 906 гривень. І це ж за півмісяця, крім того, морозів майже не було. А взимку, напевне, вартість тепла зросте у рази. Тому оформлятиму субсидію», — розповів Микола.

У департаменті ЖКГ, енергетики та інфраструктури ОДА повідомили, що порівняно з жовтнем минулого року трохи зменшилась активність населення щодо оплати комунальних послуг. Та люди розуміють, що держава частину витрат взяла на себе. Так, у Вінниці майже 53% домогосподарств отримують субсидії, а загалом в області 330 636 (у регіоні понад 1,6 мільйона осіб). На сайті облдержадміністрації повідомлено, що «за жовтень загальний рівень компенсації сім’ям під час нарахування субсидії становить 80%».

Цікаво, що протягом останніх років за рішенням органів місцевого самоврядування багато міст повністю перейшли на індивідуальне опалення в житловому секторі. Наприклад, Бар, Гнівань, Жмеринка, Тиврів, Хмільник. Централізоване для населення залишилося у Вінниці та Могилеві-Подільському. В останньому тариф такий: одна Гкал коштує 1124,6 гривні, один квадратний метр — 34,23 гривні. В обласному центрі ціна різна: КП «Вінницяміськтеплоенерго» відповідно 1278,53 гривні та 30,96, ДП «Теплокомуненерго Маяк» — 1373,1 та 33,07, КП «Вінницяоблтеплоенерго» — 1494,3 та 39,15 гривні.

«За нашими розрахунками, за наявності будинкового приладу обліку та регулювання теплової енергії вартість централізованого опалення трохи нижча, ніж індивідуального, але це при низьких температурах», — зазначила начальник відділу комунального господарства департаменту ЖКГ, енергетики та інфраструктури ОДА Марія Зонова. З її слів, значний відсоток багатоповерхівок обладнано приладами обліку і регулювання тепла і робота щодо цього триває.

Тож в області є дві системи опалення — індивідуальне та централізоване. Крім цього, є залишок від радянського (централізоване без приладів обліку), за якого оплата за тепло для мешканців цих будинків може бути найбільшою. А також є суржик, коли в одній багатоповерхівці поєднано централізоване й індивідуальне опалення, де перше гріє підлогу, стелю, а нерідко й бокові стіни автономникам, здешевлюючи їм тепло.

Субсидії — ознака бідності, і щоб залишити їх у минулому, треба встановлювати прилади обліку, індивідуальні теплові пункти та робити термомодернізацію будинків. Бо що вища енергоефективність будинку, то менша сума у платіжках. 

Чи реальні втрати декларують комунальники?

ДО РЕЧІ. Мінрегіон розпочав перевірку підприємств теплопостачання на предмет реальності витрат, які вони подали Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Про це повідомив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко. За повідомленням прес-служби Мінрегіону, робоча група міністерства для перевірки визначила підприємства, діяльність яких регулює НКРЕКП, і ті, діяльність яких регулюють на місцевому рівні.

«Буде перевірено п’ять підприємств теплопостачання Київської, Львівської, Чернігівської та Рівненської областей. Ми перевіримо, чи відповідають дійсності витрати теплопостачальників, які вони надають НКРЕКП. А також обсяги виробництва та реалізації теплової енергії, зокрема населенню, результати фінансово-господарської діяльності», — зауважив Геннадій Зубко. Перевірку здійснюють за дорученням Прем’єр-міністра України із залученням зацікавлених центральних органів виконавчої влади — Мінекономрозвитку, Мінфіну, Міненерговугілля, МВС, Держенергоефективності, Держпродспоживслужби, Держаудитслужби, ДФС, НКРЕКП, а також представників місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування. 

ДУМКА ФАХІВЦЯ

Тетяна БОЙКО, експерт з питань ЖКГ:

— Споживач має впливати на обсяг споживання, а не на ціну. Питання ціни — це вартість гігакалорій. Там, де немає лічильника, це нараховується за нормою. Доки немає приладу обліку, хтось буде казати, що ця ціна є реалістичною, а хтось скаже, що вона нереалістична. 

Можна істотно заощадити

ДОСВІД. Початок цього опалювального сезону, точніше, нарахована плата за тепло шокувала багатьох українців. Але не всіх. І йдеться не лише про тих, хто отримує субсидії, а про тих, хто підготував сани влітку, тобто термомодернізував житло і тепер не переймається високими тарифами. Допомагає у цьому урядова програма «теплих» кредитів для ОСББ, завдяки якій люди отримують, по-перше, відшкодування частини тіла кредиту від держави. А по-друге, і на тривалу перспективу — можливість істотно заощаджувати.

За словами голови Держенергоефективності Сергія Савчука, наприклад, після утеплення економія тепла для ОСББ становить у середньому 24%, після заміни вікон та дверей — ще 14%, після модернізації інженерних систем — 12%, а після встановлення ІТП — 10%. Модернізація освітлення дає змогу скоротити споживання електроенергії на 71%. Утеплення приватного будинку — зменшити споживання газу в середньому на 29%, модернізація системи опалення і вентиляції — ще на 21%. Після заміни вікон на енергоефективні економія газу для приватного будинку становить 12%, а тепла для квартири —16%.

Доказ цього — суми у платіжках у деяких ОСББ України, які наводить «Інформаційний вісник уряду» та Держенергоефективності.

Харків, ОСББ «Альма-Центр». За загальноміського тарифу 15 гривень за квадратний метр опалювальної площі мешканцям цього будинку два опалювальні тижні жовтня коштували всього 2,5 гривні за квадратний метр. Тож однокімнатна квартира площею 40 квадратних метри сплатила за тепло 100 гривень, двокімнатна (50 квадратних метрів) — 125 гривень, трикімнатна (56 квадратних метрів) — 140.

Львів, ОСББ «Берегиня». Ціна тепла для мешканців цієї шестиповерхівки становить 6,45 гривні за квадратний метр. Це стало можливим завдяки встановленню будинкового лічильника тепла, нових вікон, модернізації освітлення, утеплення фасадів. Мешканці ж неутеплених будівель Львова та ще й без обліку тепла сплачують майже 26 гривень за квадрат.

«Окрім економії, маємо й інші позитивні результати. У квартирах стало тепліше та комфортніше. Наша багатоповерхівка тепер як новобудова», — каже голова ОСББ Олександра Слободян.

Луцьк, ОСББ «Біном». Тариф на опалення у жовтні для мешканців цього будинку становив 5,97 гривні за квадратний метр. Тож мешканці 30-метрової квартири заплатили за жовтень 179 гривень, квартири 68 кв. метрів — 406. Усе це завдяки термомодернізації. Мешканцям не утеплених квартир за цей період за тепло нарахували по 16,97 гривні за квадратний метр. Таких будинків ставатиме дедалі менше, адже Луцьк активно термомодернізується.

«На прикладі Луцька ми довели, що люди готові змінювати і модернізувати своє житло. У 2015—2016 роках 10 ОСББ міста ефективно скористалися «теплими» кредитами. У результаті дев’ятиповерхівка, яка раніше споживала тепла на 600 тисяч гривень, після модернізації й енергоефективних заходів споживає на 300 тисяч. Тож за п’ять років за підтримки держави можна вдвічі зменшити споживання газу в житловому секторі», — каже голова ради ОСББ Луцька Роман Бондарук.

Київ, ОСББ «Автотранспортник-2». Вартість тепла за метр квадратний опалювальної площі у жовтні тут становила 6,85 гривні. Зокрема за опалення однокімнатної квартири 31,2 кв. м люди заплатили 207 гривень, за 60-метрову — 391. Ціна ж опалення квадратного метра в будинках Києва без утеплення та індивідуального теплового пункту (ІТП) становить 32,97 гривні. ОСББ утеплило стіни, встановило ІТП та погодні регулятори, будинковий тепловий лічильник. Отже, і в столичних будинках можна заощаджувати. 

КОМПЕТЕНТНО

Сергій САВЧУК, голова Державного агентства
з енергоефективності та енергозбереження України:

— Цієї осені попит ОСББ на програму побив усі раніше зафіксовані рекорди. Щотижня по урядову допомогу почали звертатися не 5—10 ОСББ, а вдвічі більше — 15—20. Сьогоднішні результати моніторингу чинності програми перевершили наші очікування: майже 30 ОСББ з різних регіонів країни залучили кредитні кошти на підвищення енергоефективності своїх будинків. Це найяскравіший доказ того, що мешканці багатоповерхівок усвідомили значущість проведення комплексних заходів з економії енергоресурсів, а також переваги участі у програмі, де майже половину витрат компенсує держава.

Матеріал підготували Олег ЧЕБАН, Володимир ГАЛАУР,
Роман КИРЕЙ, Микола ШОТ, Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
Євдокія ТЮТЮННИК, Інна КОСЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»