Нарешті сталося: і в моєму будинку створили ОСББ. Із третьої спроби, але ж таки створили. Мені як голові ініціативної групи довелося витратити на це чимало (якщо не сказати більше) зусиль — моральних і фізичних, організувати тематичну зустріч мешканців багатоповерхівки з міським головою, спрямувати сусідів до різних інформаційних джерел і до успішних ОСББ міста: інші змогли, а ми чим гірші?
Як не пряником, то батогом
Тому загальні збори, на яких усі сусіди на запитання, хто за створення ОСББ, дружно підняли руки, стали для мене маленькою моральною перемогою. Тепер клопоти з реєстрації об’єднання видаються не тягарем, а логічним процесом, підкріпленим загальним бажанням.
Утім, розумію, що вперте колективне небажання перетворити на майже 100-відсоткове «за» допоміг не інформаційний пряник, а радше законодавчий батіг. Тобто обумовлений законом № 417 крайній термін — 1 липня. Саме до цієї дати понад 60 тисяч багатоквартирних будинків у країні мають визначитися з формою управління ними — створити ОСББ або ж укласти угоду з управителем. Для тих, хто цього не зробить, міська влада на конкурсній основі визначить керуючу компанію.
Ось так, методом батога і пряника, й народилося наше дітище — ОСББ «Соборна, 36» у Рівному. Що і як з ним, стареньким та обшарпаним (будинок здано в експлуатацію 1975 року), робити, — питання, які, щиро кажучи, не дають спати спокійно. Але й дочекатися управлінської компанії не хотілося: як-не-як, а самісінький центр міста — шматок спокусливий.
Переконана: нині в подібній ситуації більшість жителів багатоповерхівок. Адже 80% житла в Україні збудовано в 1970—1980-х роках. І саме стільки само, 80% його, обслуговують комунальні ЖЕКи, які з 1 липня теж перестануть існувати.
…Чи швидко поїдемо?
Одне слово, довго запрягали, та чи нарешті швидко поїдемо?
— Не впевнений, — не приховує Рівненський міський голова, переконаний прихильник ОСББ Володимир Хомко. — Реформа в нашій комунальній сфері можлива тільки за умови, коли є відповідальні власники житла. Перші такі власники з’явилися в перших наших ОСББ, які є предметом моєї гордості, бо ми там упровадили на умовах співфінансування не одну програму. Інші люди ще й досі не можуть зрозуміти, чому дах, балкон і сходова клітка — їхні: радянська інерція — дуже сильна річ. Хоч, зрозуміло, що Західна Україна має в цих питаннях ментальні преференції: наші люди багато їздять по Європі й бачать, як вирішують ці питання там. Є ще чинники, які працюють проти ОСББ. Ви ж чули, як на зборах у вашому будинку мені поставили запитання: держава, мовляв, обіцяла капремонти, а вже потім — передачу будинків співвласникам. Це ключова проблема реформи: щонайменше 20 років поспіль різні уряди справді це обіцяли. Не сталося. Втім, на моє тверде переконання, мають бути визначені державна, регіональна і муніципальна складові цієї програми: щоб усі, так би мовити, були в темі.
Друге цілком справедливе запитання, яке ставили на зборах: де пенсіонерові, який отримує мінімальну пенсію, брати кошти на співфінансування майбутніх програм ОСББ, якщо треба харчуватися, лікуватися, ще й компослуги оплачувати? Причому нині, з підвищенням оплати за енергоносії, ці питання постали вдвічі гостріше. У мене, на превеликий жаль, немає на нього відповіді.
Третій чинник, що не сприяє розвитку руху ОСББ: немає жодного впливу на тих, хто не хоче сплачувати внески (а це, як свідчить практика, далеко не завжди незаможні люди). Це треба більш жорстко прописати в законодавстві. І нарешті, ми й досі не маємо механізму проведення конкурсу на обслуговування будинку керуючими компаніями, бо його не розробив Кабмін.
Усвідомлюю: всі співвласники до 1 липня ОСББ не створять — у Рівному, з усього видно, це буде приблизно 70% будинків. Для інших маємо за конкурсом призначити керуючу компанію.
Ось чому заговорили про відтермінування набрання чинності згаданого закону принаймні до кінця року.
У глухому куті, та не всі
Рівненський міський голова переконаний, що Україна сама себе загнала у глухий кут, із якого тепер мусить шукати вихід. Бо, наприклад, у Польщі та інших країнах Східної Європи вже давно законодавчо закріпили примусове створення аналога нашого ОСББ. І це здебільшого працює як швейцарський годинник. Ми ж на початку 1990-х квартири приватизували, а будинки залишили на балансі ЖЕКів — повний нонсенс! А тепер, як мовиться, приїхали.
Проте не всі. Скажімо, в Рівному з десяток років працює муніципальна програма сталого розвитку. Відповідно до неї, за конкурсом отримують співфінансування кращі проекти ОСББ. У цьогорічному бюджеті міста на неї передбачено майже 40 мільйонів гривень — оце і є та рятівна соломина для активних громадян, які хочуть змінити життя.
Уже самі голови об’єднань співвласників пішли далі: створили раду голів ОСББ, яку очолив учасник АТО Роман Алексійчук і яка, на переконання Володимира Хомка, — «колосальна допомога» для влади.
— Спочатку кожен окремо набивав гулі, а коли об’єдналися, цих гуль стало менше, — каже Роман. — Ми доносимо співвласникам розуміння їхніх прав та обов’язків, намагаємося тримати руку на пульсі тих, гадаю, незворотних змін, які таки відбуваються. Насправді децентралізація розпочалася не з міст, а з будинків: сформувавши відповідального власника, змінимо світогляд людей, які дбатимуть і про місто. Скажімо, мій будинок щодня йшов до прірви: ми мали дахову котельню, але через борги в нас не було гарячої води. Я розумів: ситуацію треба рятувати. І наважився переконати людей і створити ОСББ. Тепер гаряча вода в нас цілодобово, а замість боргів щомісяця маємо 40 тисяч гривень на депозиті — така собі страхова подушка. Але ми не зупинилися: подали на конкурс проект отримання енергії із сонячних батарей, які встановлять на даху. Зрештою, на відновлювальних джерелах живе Європа!
Одне слово, бездіяльності держави рівняни протиставили свою наполегливість і, якщо хочете, впертість.
Однак вірусом відповідальних власників вдалося заразити не всіх. Нині в інформаційному просторі поширюють повідомлення з гучними заголовками: «Комунальний «Титанік»: у Рівному керуюча компанія «кинула» 27 будинків». Ця компанія — це ЖЕК ЖБК, який об’єднував 30 будинків. Усі мешканці знали (принаймні, міська влада про це наполегливо повідомляла), що їхній ЖЕК — банкрут і ось-ось припинить існування. Тож людям пропонували визначитися з формою управління будинками. Але тільки в трьох із них за рік створили ОСББ, інші сподівалися, що якось буде. Утім, коли нещодавно в одному з цих 27 прорвало трубу, обслуговувати будинок не приїхав ніхто: мовляв, попередні угоди закінчилися, нових не укладено. Але ж людей саме про це й попереджали! А розтрубили про ситуацію у викривленому світлі, можливо, супротивники ОСББ: не секрет, що в цій каламутній воді хтось намагається впіймати рибу. Мабуть, не вдасться: від початку року в Рівному щомісяця реєструють 400 ОСББ, і це можна оцінити як справжній прорив навіть у нинішніх не зовсім сприятливих реаліях.
Програми підтримки мешканців багатоквартирних будинків, які діють у Рівному
♦Фінансування проектів у відсотковій пропорції 70 (міська влада) на 30 (мешканці) — для будинків, де утворено ОСББ;
♦ У відсотковій пропорції відповідно 40 на 60 — для всіх інших будинків;
♦ Програма зовнішнього утеплення будинків у пропорції 50 на 50;
♦ Програма ремонту ліфтів (для всіх будинків до їх передачі на баланс ОСББ) — 100% фінансування з бюджету міста;
♦ Програма встановлення теплових лічильників — 100% з бюджету міста.
Тож Рівне має всі шанси стати першим містом в Україні, яке в наступний опалювальний сезон увійде зі стовідсотковим обліком тепла.
Ми в Google+