24 вересня відкривається найпрестижніший форум академічної музики країни — ХХІІ Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест». 

У виконанні 25-ти провідних вітчизняних і зарубіжних симфонічних, камерних, хорових колективів, а також численних солістів прозвучать близько 180 творів (третина з них — прем’єрні виконання) майже 150 композиторів, зокрема 110 українців. Сьогодні наша розмова з художнім керівником форуму Мирославом СКОРИКОМ.

Ще в липні  сесія Одеської міськради ухвалила рішення  про будівництво на території міської клінічної лікарні №10 окремого корпусу  «швидкої допомоги». Її площа становитиме 17,5 тис. кв. м. Слід зазначити, що  одесити очікували на цю подію довгих 15 років.

Ось уже десятий рік поспіль берег Печенізького водосховища збирає сотні жителів і гостей Харківської області, яких цікавлять народні традиції слобожанської культури та побуту. На фестивальних майданчиках з красномовними назвами: «Місто майстрів», «Козацька застава», «Печенізька мозаїка» та інших на учасників чекали розваги на будь-який смак. Шанувальники народних пісень, наприклад, добре почувалися на «співаючому майданчику», де виступали 35 фольклорних колективів області. Учасниця фольклорного гурту «Рідна пісня» Центру культури Київського району Харкова Тамара Білан розповіла, що їхньому колективу цьогоріч виповнилося 25 років.

Рішенням 35-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО цю ювілейну дату внесено до Міжнародного календаря пам’ятних дат на 2011 рік.

Презентуючи план заходів відзначення події, заступник міністра культури Тимофій Кохан зазначив, що Софія Київська — символ єднання нації. Нам є чим пишатись і мусимо пам’ятати, що ми — нащадки великих попередників. Водночас посадовець висловив побажання, щоб увага і повага до святині у стольному граді була не лише в дні урочистостей, а постійно.

Задовго до події в Національному педагогічному університеті імені М. Драгоманова з вуст у вуста передавали омріяну новину: «До нас на зустріч прийде Ліна Костенко! Уявляєте, від високої державної нагороди відмовилась (митцю не треба нагород, його доля нагородила), зате погодилася стати почесним професором нашого університету. Це ж така честь!»

У цей вересневий день 1941 року, коли війська фашистської Німеччини займали міста і села України, у Спадщанському лісі недалеко від Путивля на Сумщині Сидір Ковпак у наказі №1 оголосив особовий склад партизанського загону, в якому налічувалося близько чотирьох десятків чоловік. Через деякий час у ньому вже було понад дві тисячі бійців.

Микола Васильович Гоголь, наш великий земляк, дарма що уславився передусім як російський письменник, вочевидь був небайдужий до улюбленої національної страви. Пригадуєте його колоритного героя — кремезного козака на прізвисько Пацюк, котрий легким помахом правого, а затим лівого вуса спрямовував до рота десятки (а, може, й сотні) щедро змащених сметаною вареників. І, як мовиться, йому за це нічого не було.

Творчий звіт майстрів присвячений п’ятій річниці з дня створення цього громадського осередку. Всього представлено понад 50 різностильових вишивок.

Напружений робочий графік, особливо під час економічної кризи, коли більшість із нас думає не тільки як заробити для сім’ї якусь копійчину, а й як утриматися на роботі, — кому з нас не знайома така ситуація? Особливо важко, якщо ти щодня ще й мусиш робити багато рутинних дрібниць і водночас переобтяжений спілкуванням з багатьма людьми. Якщо, окрім робочих справ, у вас багато друзів і купа домашніх обов’язків, а на нормальний сон, потрібний для відновлення організму, часу практично не залишається, психологи кажуть: рано чи пізно може наздогнати синдром емоційного виснаження (СЕВ). Підвладні психологічній перевтомі й люди менш активні професійно. Так зване емоційне вигорання може спіткати, приміром, і звичайну домогосподарку, яка займається вихованням дітей і створенням затишку в домі.  

Книжок до Львова видавці привезли чимало: і останніх новинок, з яких ще не встиг вивітритися свіжий запах поліграфічної фарби, й тих, які на форумах п’ятнадцятирічної давності дебютували, проте інтерес до них не знизився. Відтак із цих яскравих намистинок учасники, гості та експерти й складають мозаїку українського книговидання. Оцінки його стану розділилися: одні бачать цей процес у позитивній динаміці, інші — в темних тонах, мовляв, отих намистинок загалом в Україні не так уже й багато назбирається, а решта — сірі, не завжди цікаві змістовно й посередні у поліграфічному виконанні.