Гуманітарна політика

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    Повалення Берлінського муру: уроки для України

    Через кілька днів, у ніч з 9 на 10 листопада, виповниться 30 років падіння одного з найвідоміших символів холодної війни та поділу Німеччини — Берлінського муру. Він 28 років був найбільш укріпленою частиною німецько-німецького кордону й відокремлював Західний Берлін від Східного. Цей комплекс споруд між двома частинами Берліна було зведено за наказом державного керівництва Радянського Союзу від 1961 року. 1989-го відкриття пунктів пропуску між частинами міста транслювало телебачення. Біля Берлінського муру зібралися сотні тисяч німців в очікуванні кращого майбутнього.

  • Людмила СТАДНИЧЕНКО: «Нині сумські бібліотеки — не просто книгозбірні, а потужні осередки духовного єднання і спілкування городян»

    У Сумах уже звикли, що впродовж кожного місяця в бібліотеках міста його жителям пропонують культурно-мистецькі, просвітницькі заходи, в яких беруть участь сотні городян. Іншими словами, бібліотечні заклади виконують якісно нові функції, ніж видача книжок і популяризація читання серед населення.Про це та інші аспекти нинішньої роботи читачам «УК» розповідає директор Сумської міської централізованої бібліотечної системи Людмила СТАДНИЧЕНКО.

  • Євген ПІЛЮГІН: «Моїми килимами можна вкрити стадіон»

    Полтавець Євген Пілюгін — митець різноплановий. Він і карикатурист, і графік, і журналіст, і лялькар. Але передовсім художник, і не звичайний, хоч малює й картини. Він створює композиції, з яких потім народжуються килими, що прикрашають будівлі ООН, Адміністрації Президента України, палаців «Україна» й Маріїнського. 
    Є в майстра й хобі, він бере участь у цікавих проєктах. В інтерв’ю «Урядовому кур’єру» Євген ПІЛЮГІН розповідає про себе і свою творчість.

  • Микола ШОТ

    Ще з дитинства в’яже свій хрест

    «Я ще з дитинства в’язала свій хрест», — так назвала персональну виставку тернопільська художниця Ганна Ткачик. І присвятила її своєму ювілею. Експозицію можна буде оглядати аж до 25 листопада в артгалереї в Тернополі.

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Подарунок для тих, хто любить Україну

    У межах святкування 250-річчя основоположника літературної мови, письменника, громадського діяча Івана Котляревського у Полтавському художньому музеї (Галереї мистецтв) імені Миколи Ярошенка відкрито художню виставку «Енеїда», на яку прибули митці з майже 20 областей. Перша така виставка в Україні за участі тогочасної еліти відбулася у 1903 році в Полтаві. Її було приурочено встановленню пам’ятника Котляревському. Про ту виставку нагадують роботи її учасників — художників Григорія Мясоєдова, Олексія Писемського, Василя Кричевського, Григорія Цисса, Івана Мясоєдова, Василя Волкова, Миколи Ярошенка, Володимира Казанцева, виставлених у нинішній експозиції, — всього 27 творів.

  • Василь БЕДЗІР

    В Ужгороді не дають розгорітися полум’ю дифтерії

    На Закарпатті перебили хребет одній небезпечній хворобі — кору, але розслаблятися медикам-інфекціоністам не довелося. Адже цей регіон несподівано став епіцентром іншої інфекційної недуги — дифтерії. Її точковий спалах стався серед студентів Ужгородського націо­нального університету. Іронія долі полягає в тому, що хворими виявилися студенти не якогось іншого, а медичного факультету УжНУ, на якому навчаються іноземці.

  • Раптова серцева смерть — епідемія XXI сторіччя

    Раптова серцева смерть (РСС) — нині одна з важливих і, мабуть, найбільш драматична з медичних проблем сучасного суспільства. Один з провідних фахівців вивчення цієї проблеми Нобелівський лауреат Бернард Лаун зазначав: «Кожні дев’яносто секунд протягом доби від кардіологічного захворювання раптово й несподівано помирає людина. Раптова смерть — найбільш катастрофічний вияв серцевої патології — приходить без попередження. Смерть — перший і останній вияв захворювання серця у 25% жертв. Коли пацієнти мають серцево-судинні захворювання, раптову смерть констатують у 60% випадків».

  • Віктор ШПАК

    Проблема малокомплектних шкіл: вирішити не можна закрити

    Ситуація у Лугинському районі Житомирщини, де вчителі перекрили міжнародну автотрасу Київ — Ковель — Ягодин (Варшавську), вимагаючи погасити борги із зарплат, набула всеукраїнського розголосу. За словами освітян, з ними не розрахувалися ще навіть за серпень. Чиновники ж розповідають, що проблему зумовила помилка — 5,5 мільйона гривень — під час обчислення належного ОТГ обсягу освітньої субвенції з держбюджету, яку ось-ось виправлять, і велика кількість малокомплектних шкіл.

  • Народний художник: секрет геніальності

    На його виставки утворюються черги, у нього беруть автографи на вулиці. Хоча його висновки стосовно держави, чию самостійність він обстоював у радянський час, збурюють громадськість…
    У всіх залах містяться QR-коди виставки. Експонується 100 невідомих творів, зокрема графіка й картини — притчі раннього періоду, живопис від 1990-х, пластика і роботи на дереві, в яких творчо осмислено архаїку біблейських образів і модерні світові тенденції.

  • У пошуках прозріння

    У таку саму, як нині, осінню пору, 29 років тому ми готували до виходу у світ перший номер «Урядового кур’єра». Звісно, намагалися представити в ньому найзлободенніші теми, підібрати найцікавіші матеріали. Тоді й виникла в мене думка зателефонувати у Варшаву до друга Станіслава Прокопчука. Він тоді працював у Польщі власним кореспондентом «Труда» — однієї з найбільш тиражних (понад 20 мільйонів примірників) газет не лише в колишньому Союзі, а й у світі.